Капкан вільної торгівлі

Після низки рішень Росспоживнагляду про заборону ввезення окремих видів української харчової продукції уряд РФ планує вивести український експорт з-під дії угоди про вільну торгівлю між країнами СНД.

Така ініціатива міститься у проекті постанови уряду РФ, розміщеному 30 липня на єдиному порталі правової інформації РФ. Згідно з документом, пропонується "ввести ввізні мита відносно товарів, зазначених у додатку до цієї постанови, що походять з України і ввозяться до Російської Федерації, в розмірі ставок Єдиного митного тарифу Митного союзу (ставок режиму найбільшого сприяння нації)".

Згідно з проектом постанови, мита поширюються на ряд продовольчих і непродовольчих товарів. Всього список містить понад 130 позицій.

Ці заходи торкнуться в першу чергу постачальників аграрної продукції – мита планується підняти на всі харчові продукти, включно зі свининою, молочною продукцією, овочами тощо. Якщо зараз ця продукція експортується за нульовою ставкою, то середня ставка Митного союзу для харчових продуктів складає 15%.

Серед непродовольчих позицій пропонується підняти мита на всі види добрив, фарб і лаків, побутову хімію, продукцію з полімерів, скловолокно та будівельні матеріали, а також на окремі види електрообладнання та продукції машинобудування, вироби з чорних металів.

Підвищення митних ставок стало реакцією уряду РФ на підписання Україною Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Одночасно російський уряд вже заявив про наміри призупинити дію угоди про вільну торгівлю з Грузією.

Що стосується Молдови – третьої країни, що підписала Угоду про асоціацію, – то санкції проти неї поки поширюються на заборону окремих видів харчового експорту, використовуючи рішення Росспоживнагляду. Як пише російський КоммерсантЪ, причиною затримки є бажання залишити режим вільної торгівлі на території невизнаної Придністровської Молдавської республіки. Це питання зараз опрацьовується в Торговельно-промисловій палаті РФ.

Це не перша спроба російської влади обмежити український експорт. Досі підвищення ставок РФ планувала провести разом з іншими учасниками Митного союзу. Однак ця ініціативавикликала опір і Білорусі, і Казахстану.

Після цього в російському уряді пообіцяли провести підвищення мит в односторонньому порядку, посилаючись на додаток №5 до Угоди про створення зони вільної торгівлі в рамках СНД. Зважаючи, що суб’єктом цієї угоди є Росія, а не Митний союз, таке одностороннє обмеження теоретично можливе.

Нагадаємо, Угода про вільну торгівлю між країнами СНД набула чинності восени 2012 року, замінивши низку двосторонніх угод. Її учасниками є далеко не всі члени СНД. Наразі серед них - Україна, Росія, Білорусь, Казахстан, Молдова, Вірменія та Киргизія. Також до угоди та спеціального порядку приєднався Узбекистан.

Основною проблемою цього документа є додаток №6, згідно з яким країни-члени Митного союзу можуть в односторонньому порядку переглядати мита проти країн, які уклали режим вільної торгівлі із третіми країнами, що створює загрози для товаровиробників Митного союзу.

Таким чином, формально Росія дійсно може підняти митні ставки на українські товари до рівня, визначеного умовами свого членства у Світовій організації торгівлі (СОТ).

Щоправда, українські посадовці раніше відкидали таку можливість, наголошуючи на необхідності довести факт загрози виробникам Митного союзу. Тим більше, важко говорити про такі загрози, коли обсяги українського експорту до РФ знижуються. Зокрема, протягом січня-травня вони впали майже на чверть (на 23,9%).

Досі питання ризиків обговорювалося представниками українського та російського урядів при посередництві делегатів Єврокомісії. Однак Росія фактично відмовилася від переговорів, так і не довівши реалістичності своїх побоювань.

Незважаючи на зменшення товарообігу з РФ, підняття мит є серйозним ударом для українського експорту. Станом за перші п’ять днів обсяг українського експорту до РФ складав $4,7 млрд. Половина з цієї суми було забезпечено продажем продуктів харчування та продукції металургії.

Раніше прем’єр-міністр Арсеній Яценюк оцінив втрати українського експорту від повного закриття російського ринку на рівні $5 млрд. Однак ця оцінка стосується не лише підняття мит, а й заборон, введених Росспоживнаглядом.

Згідно з оцінками експертів, підвищення мит загрожує втратою конкурентоздатності для тих товарних груп української продукції, де митні ставки РФ перевищують 10%. Наразі такими групами є напої, продукція із зерна, вироби з кераміки та паперу. Одночасно традиційні статті українського експорту, зокрема метали та продукція машинобудування, отримають на російському ринку відносно низькі імпортні мита - від 3,1% до 7,4%.

Однак основна проблема – односторонні дії Росії. Україна не має можливості переглядати митні ставки на російські товари, а відповідно – російський імпорт продовжуватиме надходити до країни за нульовою ставкою. Наразі, за результатами січня-травня, обсяг російського імпорту склав $7,07 млрд.

В такій ситуації Україна може поставити питання про вихід з угоди про зону вільної торгівлі. Втім, це багатосторонній документ, а тому, вийшовши з угоди, Україна позбавить себе безмитної торгівлі і з іншими країнами СНД.  

Теоретично, заявивши про вихід із угоди, Україна може укласти з іншими країнами СНД нові двосторонні договори. Подібні угоди діяли в рамках СНД у 1992-2012 роках. Тим більше, за умовами нинішньої угоди, країна може вийти із неї лише за 6 місяців після подання заяви. Однак чи вистачить Україні шести місяців для укладання нових договорів? Малоймовірно…

Другий варіант – оскаржити рішення РФ в органі вирішення спорів СНД. Теоретично Україна має аргументи для оскарження. Однак шанси на позитивне рішення мінімальні. За текстом угоди, арбітраж СНД відбувається за участю трьох суддів, двох з яких призначають сторони конфлікту, а головний визначається за згодою сторін. Якщо сторони не дійдуть згоди, то головного арбітра призначає Економічний суд СНД. Неважко здогадатися, яким буде його рішення.

В цьому випадку Україна може використовувати для захисту своїх інтересів лише механізми СОТ.

Варто зазначити, що арбітраж СНД не є обов’язковим. В такому випадку Україна може вимагати вирішення торговельного конфлікту з Росією в СОТ, а головним аргументом Києва має бути невідповідність дій Москви принципам вільної торгівлі.  За такої постановки питання додаток №6 може втратити чинність, адже він прямо суперечить цілям Угоди про вільну торгівлю.

Більше того, такий розвиток конфлікту не заважатиме Україні в односторонньому порядку підняти мита на російські товари. Головне, щоб це не перевищувало найбільшої ставки, визначеної умовами членства нашої країни у СОТ.