Аватар пользователя Олена Каганець
Олена Каганець
  • Visits: 49
  • Хиты: 54

Стільське городище - столиця великокнязівської влади Великої або Білої Хорватії

Світ:

Сьогодні вважається, що саме Стільсько (та прилеглі території) були центром городища великих або білих хорватів, які мешкали на території нинішнього українського Прикарпаття. Стільське городище занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. На околиці села досі збереглись печери білих хорватів, що нині зайняті місцевими мешканцями під картоплю. 

Поруч із селом розташоване величезне давньоруське Стільське городище (IX-XI ст., 250 га), одне з найбільших у Європі. Це був центр племінного союзу білих хорватів. Збереглися земляні оборонні вали (загальна довжина - 10 км), печерне місто (згодом використовувався як печерний монастир), жертовник язичницького капища.

Білі хорвати – це східно-слов‘янське плем‘я, що у VII-X ст. проживало у районі Карпатських гір та верхів’ї Дністра. Понад тисячоліття існувала країна слов’ян, відома як Біла Хорватія. Наприкінці IX ст. ця країна увійшла до складу Київської Русі.

За даними істориків та архітекторів, тут, біля села Стільське, у ІХ столітті розміщувалося більше за Київ городище — у ньому було понад 40 тисяч мешканців. Це був мегаполіс із фортецями, укріпленнями та язичницькими храмами. Місто мало потужну систему укріплень — оборонні стіни розтяглися на 10 км. Із західного боку столицю захищали стрімкі схили гір (над урвищами досі нависають величезні камені), з півночі та півдня були глибокі яри, а зі сходу — земляний вал з дерев’яним частоколом і ровом за ним. Археологи можуть показати, що фрагменти валів заввишки 2—2,5 м збереглися й нині — там селяни збирають ягоди та гриби. Також до нашого часу дійшли язичницькі святилища, витесані у скелях: у довколишніх селах їх нарахували десять. У селі Дуброва, наприклад, у скелях, які складають язичницький комплекс, витесано комірчини: давним-давно тут жили волхви, після них — ченці, а у 1940 — 1950 роках переховувалися вояки УПА.

Орест КОРЧИНСЬКИЙ, відкривач і дослідник Стільського городища, кандидат історичних наук:

— За 30 кілометрів від Львова у селі Стільське є унікальне городище. Саме місце займає 250 га, а весь масив — храми, печери — аж 200 кв. кілометрів. Але в Україні про городище не знають, більше того, не знають навіть у Львові. Експедиція працювала 25 років за постанови президії Академії наук, а створили її за клопотанням провідних вчених-археологів СРСР 1987 року, передусім — академіка Рибакова з Інституту археології СРСР. За кордоном про неї вийшла не одна публікація, серед іншого в наукових журналах. Але потім виявилося, що незалежній Україні не потрібно займатися вивченням історії Галичини. От «добрі» люди 2000 року звернулися в Академію наук із листом, що ця експедиція не потрібна... Де-юре вона існує донині, але в незаконний спосіб забрано фінансування (мені прямо сказали, що пора припиняти всілякі дослідження). Городище ж — це найбільше місто Європи VII — X століття нашої ери. Дуже ймовірно, що це центр літописних хорватів. Воно згадується у «Повісті временних літ». І взагалі, потрібно вносити зміни й корективи в історію, а це декого з Академії наук України не влаштовує. Городище — мій світ, над яким я працюю ...надцять років досить небезуспішно. Це пам’ятка національного значення, куди приїжджають люди зі всього світу — і туристи, й археологи. Про неї знають, оскільки я працював у багатьох університетах Європи, але, на жаль, вона залишається нині без належної уваги держави. Є постанова Верховної Ради, згідно з якою було рішення «вивчити питання», але все це гальмувалося й гальмується. Так, у Львові є управління охорони культурної спадщини. Його завданням є встановити знаки на пам’ятках національного значення (таких у Львівській області 14), і на це не потрібно великих коштів — це коштує копійки. Але немає бажання, немає розуміння, немає пошани до своєї історії та культури. Раніше були звернення, є ще звернення обласної ради до влади, але їх ніхто не захотів чути. І хоча про Стільське городище показували сюжети на телебаченні, але за кордоном люди знають про нього набагато більше і всі дивуються, чому в нас так не цінують своє ж багатство. Ми не вміємо займатися рекламою національних надбань, не вміємо їх шанувати, але це не завдання істориків чи архітекторів — це завдання держави.

 

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Ласкаво просимо до церкви програмістів Aryan Softwerk

Стартап Aryan Softwerk запрошує ІТ-фахівців спільноти Народний Оглядач до освоєння ринку самоорганізації арійських церков

Метою «церкви програмістів» Aryan Softwerk є колективне досягнення Царства божого шляхом розробки софту для самоорганізації шляхетних духовних демосів – арійських церков. Розробка церковного софту –...

Останні записи

Кращий коментар

Аватар пользователя Оксана Лутчин
0
No votes yet

Улітку відвідали Стільсько. Бажання з'їздити туди було давно, та якось не складалося. І от появилась така нагода. Проте побачити усі цікаві місця, як з'ясувалося, не так просто. Вали ховаються глибоко в лісі. Мешканці села мало володіють інформацією про ці історичні пам'ятки. Мабуть, наше бажання було настільки великим, що зустріли близького родича місцевого історика, який вивчав це питання і видав книжку (Між іншим, можу ознайомити з її матеріалами). Наш невипадковий ( як зрозуміла) зустрічний, який щойно приїхав у село провідати брата, також давно виношував ідею пройтись місцями древнього поселення. Він охоче провів нас до подвійних валів держави Білих Хорватів.
Окрім історичних пам'яток, за селом простяглись казкові озера, із зеленими берегами та напрочуд чистою водичкою, де можна чудово відпочити.

Творімо разом мову Сенсар!

Комментарии

Аватар пользователя Арсен Дубовик
0
No votes yet

Дякую, пані Олено. Тепер і я буду знати й розказувати. Треба було б з'їдити.

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Аватар пользователя Олена Каганець
0
No votes yet

На жаль, я там ще не була. Щойно ось дізналася. І одразу захотілося відвідати ті місця. Можливо, якось організую туди подорож.

Аватар пользователя Оксана Лутчин
0
No votes yet

Улітку відвідали Стільсько. Бажання з'їздити туди було давно, та якось не складалося. І от появилась така нагода. Проте побачити усі цікаві місця, як з'ясувалося, не так просто. Вали ховаються глибоко в лісі. Мешканці села мало володіють інформацією про ці історичні пам'ятки. Мабуть, наше бажання було настільки великим, що зустріли близького родича місцевого історика, який вивчав це питання і видав книжку (Між іншим, можу ознайомити з її матеріалами). Наш невипадковий ( як зрозуміла) зустрічний, який щойно приїхав у село провідати брата, також давно виношував ідею пройтись місцями древнього поселення. Він охоче провів нас до подвійних валів держави Білих Хорватів.
Окрім історичних пам'яток, за селом простяглись казкові озера, із зеленими берегами та напрочуд чистою водичкою, де можна чудово відпочити.

Творімо разом мову Сенсар!

Аватар пользователя Гендельф Білий
0
No votes yet

Що за книжка про Стільське городище, перший раз чую. Можете вказати автора?

Ми не фантазуємо: ми розраховуємо! Але для того, щоб розраховувати, ми спочатку фантазували.

Аватар пользователя Оксана Лутчин
0
No votes yet

Можливо знайдете в інтернеті: В. Лаба "Історія сіл Стільсько та Ілів від найдавніших часів до 1939 р.". На жаль, поки що у мене її нема.

Творімо разом мову Сенсар!

Аватар пользователя Гендельф Білий
0
No votes yet

Ви на Василя Лабу посилаєтесь. Я знаю, цього історика, там мало інформації про городище. Я читав цю працю. Взагалі Лаба займається історією сіл Львівської області паралельно викладаючи історію в автодорожньому технікумі у Львові. Я особисто його не знаю, але так як мені розповідали, він не є авторитетним дослідником, тим більше за написану історію рідного села, його недолюблюють. Не знаю наскільки це правда, принаймі так мені один знайомий розповідав. Є ще збірник статей по історії Миколаївського району. В томі першому є стаття археолога із Львівського університету Михайла Филипчука про Стільське городище. Так от для мене в цьому авторитет лишень Орест Корчинський, а не Василь Лаба чи Михайло Филипчук, в якого розбіжності у поглядах на городище з Корчинським. Якщо ви пані Оксано знайомі з паном Корчинським, по цьому питанні лишень до нього необхідно звертатися. Можете знайти його публікації про городище в інтернеті. До речі Стільське городище не найдревніша знахідка в районі, є ще печерний комплекс Прийма не далеко від Миколаєва. В ньому люди проживали від епохи палеоліту до неоліту.

Ми не фантазуємо: ми розраховуємо! Але для того, щоб розраховувати, ми спочатку фантазували.

Аватар пользователя Оксана Лутчин
0
No votes yet

Дякую, Гендельфе. Опублікуйте матеріали про печерний комплекс Прийма.

Творімо разом мову Сенсар!

Аватар пользователя Гендельф Білий
0
No votes yet

Вже опублікував.

Ми не фантазуємо: ми розраховуємо! Але для того, щоб розраховувати, ми спочатку фантазували.

Аватар пользователя Вакула Коваль
0
No votes yet

"СТІЛьсько" - "СТОЛьсько" - це ж і є слово "СТОЛиця". В назві села збереглося.
Вражаюча за своїм змістом стаття.
Ющенка жаль, він би тут розвернув, та ще якби Юлія з Віктором палки в колеса не ставили.

VAKULA

Аватар пользователя Гендельф Білий
0
No votes yet

Все правильно Стільсько від слова столиця, або стольний град. Орест Корчинський вже давно звернув на це увагу. До речі Стільське городище у Х ст. було більше за Київ. Шкода, що інститут археології блокує проведення досліджень. Можливо, це комусь і вигідно. За легендою під городищем знаходиться підземне місто, в якому зберігаються скарби, в тому числі і духовні (давні рукописи волхвів). Дослідження цього місця може змінити світогляд на історію, більше навіть, на мою думку, чим Велесова книга. Там потужна енергетика. Як мені розповідала директорка місцевого музею, це було визначено лозоходцями. Я живу за 10 км від городища. Люблю деколи пішки туди поройтися дуже корисно. До речі в районному центрі, містечку Миколаєв, знаходить фігура Матері Божої у позі руни Альгіз - руни святості в традиційно аріанському стилі, встановлена в 2004 р. Хто зацікавився інформацією про Стільське городище, звертайтесь до його дослідника, пана Ореста Корчинського.

Ми не фантазуємо: ми розраховуємо! Але для того, щоб розраховувати, ми спочатку фантазували.

Аватар пользователя Олена Каганець
0
No votes yet

Дякую, Гендельфе, за цінну інформацію!

Аватар пользователя Гендельф Білий
0
No votes yet

Будь ласка пані Олено! Ще хочу додати, що біля городища протікає річка Колодниця, яка втікає в Дністер. Зараз це не величка мілководна річка, подекуди глибока, але в давнину була великою потужною річкою, що зв'язувала городище з Чорним морем. По ній плавали кораблі. Ось як це виглядало.

Ми не фантазуємо: ми розраховуємо! Але для того, щоб розраховувати, ми спочатку фантазували.

Аватар пользователя Арсен Дубовик
0
No votes yet

Стало цікаво і от знайшов кілька джерел з додатковою інформацією про Стільське городище:
Великокнязівська столиця Вся в нірках!
Стільське городище та про Стільсько (продовження)

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Аватар пользователя Гендельф Білий
0
No votes yet

Може хтось з гравців НО зацікавився культурною пам'яткою. Долучайтесь.

Ми не фантазуємо: ми розраховуємо! Але для того, щоб розраховувати, ми спочатку фантазували.

Аватар пользователя Олена Каганець
0
No votes yet

Львів'яни, агов! Не пропустіть шанс відвідати Стільське городище і потім поділитися з нами враженнями. Екскурсоводом буде Орест Корчинський!

Аватар пользователя Оксана Лутчин
0
No votes yet

Дякую, п. Олено! Як уже писала, влітку встигли побувати у цих місцях. Наразі, на жаль, не складається.

Творімо разом мову Сенсар!

Аватар пользователя Олена Каганець
0
No votes yet

Я б поїхала обов'язково, але нещодавно повернулася з Львівської області. Не можу я весь час подорожувати... І працювати треба ж! :-)