Чому ж у нас все саме так? Чому бути справжнім – просто не вигідно?

Українська влада – не легітимна, і сьогодні це зрозуміло всім. І громадянам, і закордонним оглядачам, і самій владі. Легітимним є лише той керівник, якого визнає і сприймає суспільство. Чи можна вважати за актуальне таке твердження у відношенні до нашої держави? Судіть самі.

Бізнес ухиляється від сплати податків, адже не впевнений в тому, що ці кошти підуть за цільовим призначенням. Правоохоронні органи не ловлять правопорушників, адже значна їх частина сидить у зручних кріслах і пише їм накази. Суди притягають до відповідальності тих, хто запропонує меншого хабара. Головним фальшивомонетником у державі є НБУ, який друкує нічим не підкріплені папірці і називає їх грошима.

Вся бюрократична система не визнає себе легітимною, адже пріоритетними для чиновництва є кулуарні домовленості, тобто відносини поза офіційним законодавством. А основним джерелом доходу для неї є не заробітна платня, а хабарі…

Отож, доводиться констатувати відсутність суспільної легітимності діючої влади. Ви, звісно, можете мені заперечити – хоч якою б недолугою не була наша влада, але вона законна. Якими б ці закони не були, але вони існують.

І тут я вам змушений заперечити. Сьогодні наша влада втратила і юридичну легітимність – вона свідомо і системно порушує українське законодавство.

Давайте розглянемо факти:

В Україні не було створено легітимної більшості, адже діюча парламентська більшість була утворена не депутатськими фракціями, а самими депутатами;

«Уряд» нелегітимний, оскільки був поданий призначений неконституційною більшістю голосів;

«Парламент» нелегітимний, оскільки, попри відсутність коаліційної більшості, не був розпущений та переобраний.

Читати далі