Рейдери промосковського мєжнародного казачєства, що захопили Національний музей архітектури та побуту України (музей в Пирогово) провели цигансько-узбецьку Масляну в найбільшому скансені Європи. Паразити-зайди музею в Пирогово долучають до нищення нашої історії таких же зайд та паразитів. Малороси мовчки їдять плов, п’ють самогон та голосують за толєрастів!

Сьогодні ми поговоримо про здатність музеїв України заробляти гроші та залучати інвестиції для розвитку власних програм. У найбільш сприятливому становищі в цьому плані є на сьогодні скансени (музеї під відкритим небом) та замки, які мають статус музеїв. Є речі, які для наших західних колег давно вже є аксіомою, але ж більшість з нас, музейних працівників, є гостями з минулого, коли у нашій радянській країні існувало планове фінансування, низькі, але стабільні зарплати. Зараз все (крім низьких зарплат, звичайно!) змінилося.

Існує певне протиріччя – працівники музеїв за своєю суттю є консерватори. І це, з одного боку, добре. Наше завдання – зберегти та донести до нащадків матеріальні та духовні цінності, які держава нам довірила. Тому не всі музейники адекватно сприймають таке поняття, як «музейний менеджмент». Але, мусимо чесно признатися: часи, коли підприємства та навчальні заходи присилали екскурсії за рознарядкою, минулися назавжди. І тому перед нами стоїть задача залучення, бажано навіть інтерактивного, максимальної кількості відвідувачів до наших закладів, з наданням їм послуг високої якості, але за умови неухильного виконання законодавства, що стосується музейної справи та максимального збереження експонатів.

Досвід проведення масових заходів у наших музеїв є як позитивний, так і негативний. Усе, знову ж, залежить від того самого «музейного менеджменту» та кваліфікації працівників. Почнемо з найбільшого скансену в Європі – Національного музею народної архітектури та побуту України у Пирогові…

Масляний курбан-байрам

У вдалому фестивальному 2010 році (Фестиваль бойового Гопака, свято Купайла, дитячий фестиваль «Орелі»), в музеї достойно відзначили свята, що яскраво відтворили національні традиції.
Жевріла надія, що традиційне свято Масниці в цьому році відбудеться також на належному рівні. Але кияни та гості міста, які звикли збиратися у Пирогові, зіпсували собі святковий настрій. Як виявилося, для команди директора музею федаки та його патрона заступника відставного підполковніка каленяка немає нічого неможливого…

Перше, що вже традиційно зустрічало відвідувачів – хаотичне скупчення автомобілів на в’їзді до Музею, між яким вправно снували паркувальники, що жодного відношення ні до Музею, ні до дороги, що знаходиться на балансі Музею, не мають (для тих, хто не знає – те, що вони збирають гроші у святкові дні по дорозі на музей, є абсолютно незаконним – не платіть!). Далі – черга до музейних кас, яка на цей раз перевершувала всі попередні рекорди.

Але, найбільш цікаве очікувало відвідувачів на території Музею, де, власне, і відбувалося свято. Не знаю, хто писав сценарій заходу та що він взяв за основу, але вийшло "неперевершено". Вочевидь, велике враження на режисерів святкування справив фільм Міхалкова «Сибірський цирюльник», де лубочний російський народ на чолі з генералом несамовито п’є горілку. Керівництво музею вирішило довести, що український народ тут поступатися північному сусіду не стане – горілка (та й самогон, - домовитися про продаж з палковніком - нє праблєма) лилась Ніагарським водоспадом на кожному кроці… Іноземні гості, які випадково потрапляли на цей «праздник жизни» могли зробити цілком очевидний висновок – головним завданням наших предків при прощанні з зимою було напитися до нестями… Генерали теж були (а, тепер же в музеї всі титульні керівники носять звання казачечєскіх генералів та численні нагороди, якими вони нагороджують один одного: генерал-лейтенант (чи генерал-падпалковнік, - кантора ж пішет!) Віталій Каленяка (відставний підполковник, функціонер промосковського міжнародного казачества, керівник охоронних фірм і прочая, і прочая... генерал (закарпатці, я ізвіняюсь, - не я придумав) федака (дірєктор музею і мундір уже є, і фотосесія відбулася). Тож для відпочиваючих незмінним атрибутом українських традицій гордо декларувалися маршируючі байци, а саме, люди в ондатрових будьоновках, у чорних шинелях, шта.., пардон, канєчно же у шароварах із стразами нах та бобровими лампасами на ліпучках... пластмасові зірки генаралісумів гордо сяяли на картонних пагонах. Чи купалися вони потім, чи змивали з себе, - не відомо, мабуть приросло...

На Співочому полі, вочевидь, як у старі добрі часи, ярмаркову площу прикрашали намети із написами«Стрелковый тир» та «Комната смеха». Це вже, вочевидь, компіляція авторів з мультсеріалу «Ну, погоди!». Ще одна данина традиціям – на Масницю, що, як відомо, має давні, ще дохристиянські традиції, споживали млинці, як символ Сонця, та інші молочні Страви. Казачєскій оргкомітєт пащьоль дальше – в центрі святкового майдана смагляві хлопці із золотими зубами (та брудними нігтями...) смажили у екзотичнихє казанах плов та нанизане на прути мнясо (так толком і не відповіли, - яке?) шашлік- башлік кароче... Одягнені вони були теж у традиційний для українського свята одяг – спортивні штани та красофки. Серед усієї цієї розкоші та диму з мангалів важко було розгледіти кількі фігур у хустках і кожухах, що зображували працівників Музею, які, власне, й створюють тут атмосферу М-мня-мня-масляної нах. Повторюсь,"...у хустках та кожухах", що напевне має свідчити про веселу, невмирущу та творчу натуру малороса, який, навіть в такий не простий (для малороса) час, все’дно тяне скрізь свого солом’яного "Дідуха", (а біля нього, до речі, можна сфотографуватися, за гроші) та пропагу-у-у-ує! (пропагун нах!).


Вочевидь, можна було надіятись, що після проведення цього ганебного «шоу» буде надана оцінка подіям та зроблені належні висновки. Але – ні! На музейній нараді дирекцією було оголошено, що організатори дійства будуть премійовані (малороси, рахуй бабло, - дастіженіє!), захід відбувся на належному рівні, «шоу маст гоу он нах!Й». Корифей баба Ліда (відомий з часів відлиги покладістий на нєнєрвний персонаж) похвалила «неперевершених шоуменів», причетних до проведення заходу. Коли ж у баби наступного дня запитали, що ж, власне, їй сподобалося на святі, вона, виявляється, забула… Годи-годи, врємєна і вєянья, -А першого мальчіка помніш? - Помню! - А второго? - Каторого??? В телефонному інтерв’ю, яке вдалося взяти у завідуючої відділом «Наддніпрянщина», де відбувалися основні події, про що на другий день свідчили зламані тини, та обригані експозиції, Раїса Олександрівна Свирида заявила, що "... загалом вона задоволена проведеним «традиційним» святом" Букви-літери, що ж це таке? Нічого вони не варті без магнітного запису..."
А як же горілка, шашлики, хлопці з золотими зубами біля казанів з пловом?

- Це набагато краще, ніж куліш у виконанні кашоварів у козацьких строях, (що варився на попередніх святах, а потім, з невідомих причин, був заборонений гротескним директором федакою), – заявила пані Раїса. От тобі й на! А як же традиційні народні забави, ігри, частування?! Вочевидь, ми зможемо побачити на наступних
урочистостях Раїсу Олександрівну у хіджабі та шароварах з лампасами! А ще краще, хай команда, яка на Масляну у Національному музеї нагодувала українців пловом та шашликами, спробує піти далі у обміні культурними цінностями та спробує на будь-якому з мусульманських свят (наприклад, курбан-байрам у Саудівській Аравії) пригостити прочан свининою, салом та горілкою! Гарантую, видовище буде не для слабких духом!


Відгуки з форумів, типові:

shaleniy Только что от туда... ничего там нет.. кроме кучи бухающего народу... очередь действительно растянулась на километр. и какой-то чудак парил нам билеты по 40 грн.. если не стоять в очереди, то их можно купить прямо возле кассы у бабушки... или просто пройти на тупняке...
внутри никаких мериприятий не проводится.. продаются блинчики по 10-15 грн за штучку холодного блинчика... везде грязь.. народу тьма - на маршрутку не сядешь, на машине не проедешь, везде очереди.. стоит чучело, которое потом сжечь должны.. так вот что бы с ним сфоткаться - надо заплатить.. цены на все подняты в разы..
короч, если хотите испортить себе выходной - вперед в Пирогово.

М…Был я в Пирогово сегодня... Людей реально ооочень много. Куда все идут - не понятно. Сначала люди стоят час в очереди на кассу, потом, зайдя на территорию, становятся очередь за блинами...
Блины делаются не на месте. У каждого свои домашние заготовки... Из напитков - глинтвейн и медовуха, тоже непонятного домашнего происхождения. Так как в очередях довольно холодно, алкоголь распивается всеми - от школьников до стариков, везде, по всей территории) Все это происходит в грязи и слякоти.
Никаких праздничных мероприятий не заметил. Люди пришли постоять в очередях и покушать пищи неизвестного происхождения)
В общем, сомнительное удовольствие...

А самое обидное, что делать там реально нечего: организация никакая (планируемые в программе мероприятия найти не удалось: после установки "деда" действо перетекло в вялотекущую массовую пьянку), банально лед с дорожек убрать - у организаторов мозгов не хватило. Даже в "комнате смеха" пол состоял наполовину из кривого льда, наполовину из луж. Называется: "Заходите, посмотрите на себя в кривые зеркала - глядишь, может еще и навернетесь - вот смеху будет!"

А машин там реально было немеренно: около часа дня пробень стояла от развилки на новообуховскую трассу.

То коли ж донищать Нацмузей у Пирогові, шановні керівники НАН України? - коментар редактора журналу "Музеї України" Віктора Тригуба:

- Чесно кажучи, ми не встигаємо осмислювати і описувати всі ганебні неподобства, які лавиноподібно почали відбуватися у делікатній і консервативній музейній сфері! Особливу тривогу викликають події у двох скансенах світового рівня - Переяславі і Пирогово! Це взагалі не піддається якомусь аналізу і розумінню! Унікальні музеї хтось методично і цілеспрямовано нищить дискредитуючи! Якщо у Переяславі, після протестів громадськості, преси, завдяки особистому втручанню Заступника Голови Верховної Ради М.Томенка, Мінкульту, трохи пригальмували некомпетентного нового директора і вкрай знахабнілих іноземних попів (хоч музей одягу і втратили), то в Національному музеї народної архітектури і побуту України, який належить Національній академії наук України, взагалі відбуваються дикі речі!

Є офіційний лист КРУ про розкрадання, нецільове використання коштів на суму у 4 000 000 (!) гривень дирекцією музею. Реакція НАН відсутня. Чекають порушення кримінальних справ?

Після дикої масової пиятики на Масляну, спалили унікальну стару хату. Виявляється, то планові втрати! Громадськість обурюється, директор музею вважає, що так і треба, НАН не помітила втрати...

Якийсь театр абсурду?

Ну, зрозуміло, якби то відбувалося у якійсь далекій Хацапетівці на хуторах. Але, в столиці цивілізованої держави, у НАЙБІЛЬШОМУ в Європі скансені! Це все просто не вкладається у голову!!! Навіть писати про це страшно! Це ж не фільм культурних жахів, реальна хроніка.

То що заважає НАН нарешті здійснити кадрові висновки? Чи чекають ВЕЛИКОЇ пожежі, повені, цунамі, вибухів? З таким директором і такою "охороною" як у Пирогові, може бути все що завгодно...

Як стало нам відомо, музейники із Пирогово планують пікетування Президії НАН України та голодовку біля її стін (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 54), в разі, коли не буде виконана вимога трудового колективу - звільненя та притягнення до кримінальної відповідальності директора федаку та його паразитичної "команди". Але Хто? врятує найбільший скансен у Європі?
«Розкрадання соціалістичного майна в особливо крупних обсягах, карається позбавленням волі до 15 років (із повною конфіскацією майна) або виключною мірою покарання – розстрілом (із повною конфіскацією майна). Ст. 86 (прим.) Кримінальний кодекс СРСР
Довідки: www.snayper.do.am