Мені пощастило пізнати з о. д-ра Августина Баб’яка, за посередництвом мого внука Зоряна, який студіював в Ліоні у Франції і там він познайомився з винятково обдарованим і незвичайним та талановитим богословом о. А. Баб’яком. Цей порівняльно молодий священик надзвичално творчо обдарований і докладно розуміє релігійні корені нашої церкви і обряду й належно його популяризує, а при тому заслужено звеличує нашого найбільшопго релігійного достойника, яким був і залишається митр. Андрей Шептицький.

Можна сказати, що о. д-р А. Баб’як став своєрідним смолоскипом в популяризації серед чужинців нашої не лише віри і обряду, але при тому всесторонньої різної славної діяльности митрополита А. Шептицького, який усе своє життя призначив на вівтар нашої української церкви і на піднесення загального культурно-освітнього рівня українського народу. В задумі о. А. Баб’як каже, важко знайти таку ділянку так релігійного, як і національно-господарчого чи громадсько-свіцького життя в які б митр. А. Шептицький своєю працею не піднимав на вижини національно-релігійного духу народу.

Митрополит жив не лише своєю сучасністю, але він вмів підниматися до провіщення майбутнього. Основне служіння Митрополита полягало у тому, що він зумів вказував прямий, а при тому феноменальний шлях світла до Бога, тобто нагадував Божі заповіді, перестерігав перед ідолопоклонством та іншими гріхами, попереджував про наслідки беззаконня. Зрештою у нього виступало наявно його пророче передбачення майбутнього і на це є численні докази.

Вперш за все Митрополит був подвижником християнської єдності між двома гілками православної і греко-католицької віри. Дбав за освіту народу, опікувався бідними, хворими і допомагав покривдженим. Митр. Андрей вчив усіх, щоб без різниці віросповідування, раси, кольору шкіри, поважати один одного і взаємно себе шанувати.

Читати повністю ТУТ