Частина І

– Ви повинні були почути доповідь про всесвітню кризу. Ви її почуєте. Впродовж дванадцяти років ви запитували: "Хто такий Джон Голт?" – Ви слухаєте Джона Голта!

Я та людина, яка любить своє життя. Я – людина, яка не жертвує своєю любов'ю і своїми цінностями. Я та людина, яка позбавила вас ваших жертв, зруйнувала, таким чином, ваш світ. І якщо хочете знати чому гинете ви, ті хто боїться знань – я та людина, яка вам про це скаже.

Ви чули, що зараз вік моральної кризи. Ви сказали про це самі, частково в страху, частково в надії, що ці слова не мають сенсу.

Ви кричали, що гріхи людини гублять світ, проклинаючи людську природу за її нездатність практикувати ті чесноти, яких ви вимагали.

В ім'я повернення до моралі ви пожертвували всіма тими *пороками*, які вважали причиною свого стану. Ви пожертвували справедливістю заради жалості, незалежністю – заради єдності, розумом – заради віри, багатством – заради потреби, самоповагою – заради самовідречення, щастям – заради обов'язку.

Ви знищили все, що вважали ЗЛОМ, і досягли всього, що вважали ДОБРОМ. Чому ж тоді ви корчитесь від жаху споглядаючи світ, що оточує вас?! Це ВАШ моральний ідеал, привнесений в реальність і я – та людина, яка виконала ваші бажання.

?Кажете "люди не живуть розумом"? – Я позбавив вас від тих, хто ним живе. ?Кажете "розум безсильний"? – Я позбавив вас від тих, у кого він не такий. Показав їм, як жити за іншою мораллю. Моєю.

Усіх людей, які зникли, забрав від вас я. Не намагайтесь нас знайти – ми не хочемо, щоб нас знайшли. Не просіть нас повернутися – ми страйкуємо. Ми – люди розуму. Ми страйкуємо проти самознищення віри в незаслужену винагороду і обов'язки без нагороди; проти догми, що "стремління до щастя – є ЗЛО", проти доктрини, що "життя – це ГРІХ".

У нас немає до вас ніяких вимог, ніяких умов оборудки, ніякої пропозицій компромісу! Вам немає чого нам запропонувати! Ми не відчуваємо потреби в вас...

Ви проклинали людину, життя, цю землю, але не сміли засумніватися у своєму кодексі. Ви викрикували, що ваш "кодекс благородний, але людська природа не достатньо хороша, щоб жити згідно нього". Кодекс хороший?! За якими мірками?!

Ви хотіли знати "хто такий Джон Голт"? Я та людина, яка поставила це запитання!

З вашим моральним кодексом буде покінчено. Він досяг свого зеніту, тупіка в кінці шляху. Якщо хочете жити далі, вам потрібно не повертатися до моралі (ви ніколи не знали її), а відкрити для себе мораль.

Ви не чули ні про які інші концепції моралі, окрім містичної і суспільної. Впродовж століть моральна битва велася між тими, хто стверджував, що "ваше життя належить богу" і тими, хто вважав, що "вона належить вашому ближньому". Обидві сторони погоджувалися, що мораль вимагає відмови від власних інтересів і свого розуму. У боротьбі проти розуму всі ваші моралісти були заодно. У всіх їхніх системах і планах розум повинні були обібрати і знищити. Тепер вибирайте – загинути вам, чи зрозуміти, що "антирозум" – це "антижиття".

Image

Розум людини – її основне знаряддя виживання:

- щоб жити, людина повинна думати, але мислення – акт вибору;

- розум не працює самовільно, мислення – не механічний процес, логічні зв'язки встановлюються не інстинктом;

- в істоти, яка має свідомість, несвідомого шляху поведінки немає – їй потрібен кодекс цінностей, щоб спрямовувати свої дії;

Цінність – це те, заради досягнення і утримання чого, людина діє. Цінність передбачає відповідь на запитання "для кого, і для чого?"

Де відсутні альтернативи, ніякі цінності не можливі. У Всесвіті існує лише одна беззаперечна альтернатива "існування, чи не існування".

Існування НЕЖИВОЇ РЕЧОВИНИ безумовне, існування ЖИТТЯ – ні! Воно залежить від певної спрямованості дій. Лише концепція "ЖИТТЯ" робить концепцію "ЦІННІСТЬ" можливою. Лише для живого організму існує поняття ДОБРО і ЗЛО. У людини немає несвідомого кодексу "ВИЖИВАННЯ", її головна відмінність від решти істот – "необхідність діяти на основі вольового вибору", у неї відсутнє несвідоме ЗНАННЯ, що для неї є ДОБРО і ЗЛО – цінності, від яких залежить її життя, якого типу дій вона вимагає. Людина повинна набувати це знання і обирати свої дії лише через процес МИСЛЕННЯ. Людина повинна бути ЛЮДИНОЮ. За вибором. За вибором повинна вважати своє життя цінністю і бути доброчинною.

Кодекс прийнятих за вибором цінностей це і є моральний кодекс.

Існує МОРАЛЬ РОЗУМУ – мораль, яка потрібна людині. І людське життя є її міра цінностей. Все, що потрібно для життя розумної істоти – є ДОБРО, все, що його губить – ЗЛО. (А.Д: ?Правда, схоже на цитату з Кодексу Ману? "Все, що робиться з власної волі – добро. Все, що робиться з чужої волі – зло. Треба пам’ятати це просте визначення добра і зла").

Людське життя є мірилом моралі, але ваше власне життя – його ціль. Ні, ви не зобов'язані жити – це акт морального вибору.

Ви не зобов'язані думати, це також моральний вибір. Але, хтось повинен ДУМАТИ, щоб ви могли ЖИТИ. Якщо ви вирішили стати *нравственним* банкротом, то ви очікуєте від людини моралі, що вона пожертвує своїм добром, щоб ви могли виживати через своє власне зло. Бути людиною ви також не зобов'язані, але сьогодні тих, хто є людьми тут більше немає... Я забрав ваш "засіб виживання", ваші жертви.

Якщо хочете знати, як я це зробив і що сказав їм, щоб змусити піти, слухайте: я дав їм це зрозуміти. Ми, люди розуму, тепер страйкуємо проти вас в ім'я єдиної аксіоми, яка є сутністю нашого морального кодексу, тоді як сутністю вашого – є бажання уникнути її, аксіоми, що "життя існує". Існувати – означає бути відмінним від небуття, "не існування".

Сторіччя тому людина, яка була, не дивлячись на всі її помилки, найвеличнішою з філософів, віднайшла формулу, яка визначала концепцію існування і правила всілякого знання: "А – це А". Ви – не зрозуміли сенсу цього твердження. Я розшифрую його: "Буття – є тотожність, свідомість – ототожнення". Щоб ви не стали розглядати, чи то предмет, властивість чи дія, Закон тотожності залишається таким же: листок не може бути в той же час ще й каменем, не може бути червоним і одночасно зеленим – "А – це А". Або, якщо ви бажаєте, це можна виразити більш простою мовою: "не можна поєднати непоєднуване".

Усі біди, що згубили ваш світ, мають витоки з намагань ваших лідерів проігнорувати той факт, що "А – це А". Метою тих, хто навчав вас це робити, було бажання змусити вас забути, що "людина – це людина".

Людина не може вижити не набувши знання. І розум – єдиний засіб набути його. Розум – це вміння сприймати, визначати й інтегрувати матеріал, що надається відчуттями. ВІДЧУТТЯ лише повідомляють, що "є дещо", але "що воно являє собою" повинен встановити РОЗУМ. Впродовж усього цього процесу робота РОЗУМУ складається з відповідей на одне запитання: "Що це?"

Засобом встановити істину його відповідей є ЛОГІКА, а логіка базується на аксіомі, що "існування Є". Логіка – мистецтво ототожнення без протиріч.

Протиріч не може бути: атом – це атом; Всесвіт – це Всесвіт. Ніщо не може суперечити його тотожності, і частина не може суперечити цілому. Прийти до протиріччя – значить визнати помилку у своєму мисленні. Підтримувати протиріччя – значить відказуватися від свого розуму.

Реальність – це те, що існує. Істиною є – усвідомлення реальності. Розум у людини єдиний засіб пізнання, її мірило істини.

!Саме безглузде запитання – "чий розум?"! ВАШ розум!!!

Єдиний суддя істини: "якщо інші не погоджуються з його вердиктом, реальність вас розсудить". Ніщо, окрім людського розуму, не може здійснювати вирішального процесу ототожнення, яким є МИСЛЕННЯ.

Мислення є єдиною основною чеснотою людини, з якої витікають всі решта. Але – реальність ІСНУЄ!

Image

Частина ІІ