Ним виявився Хамід Фазил, громадянин України, мешканець Сімферополя, який на сьогоднішній день працює в Кримському медичному університеті на кафедрі педіатрії викладачем, а також є приватним підприємцем та займається продажем виробів зі шкіри на речовому ринку “Таврія”. Рекламована по радіо мережа магазинів “Кожаный городок” належить саме йому.

Одного разу Хамід вирішив мати власний клуб. “Котон” став вельми популярним місцем, де почала збиратися вся сімферопольська неформальна молодь – це єдиний у Сімферополі клуб, де можна почути альтернативну музику. Приємно дивують ціни.

Фактично Хамід вчинив дуже грамотно з точки зору законів ринку – “Котон” для Сімферополя свого роду ексклюзивний заклад. Бо усім неформалам міста нарешті знайшлося місце, де можна збиратися, розмовляти і відпочивати. Народу в клубі завжди багато, навіть у будні, і нерідко туди заходили люди зовсім випадкові, бо не дивлячись на особливий контингент, керівництво закладу завжди слідкувало за порядком. Таким чином можна з впевненістю стверджувати, що скінхеди в “Котоні” збиратися не могли. Вони не могли там збиратися з однієї причини: Хамід Фазил – віруючий, мусульманин, він звичайно не міг би припускатися до подібних зібрань у своєму закладі.

А тепер варто замислитися над цим фактом. Те, що в “Котоні” практично ніколи не збиралися кримські татари, ще нікому не дає підстав вважати, що заклад цей антитатарський. Навпаки, його хазяїн – мусульманин, а отже будь-якому кримському татарину і товариш і брат. Тоді ж як так сталося, що у свого за мусульманськими поняттями брата тепер просто відібрали шматок хліба? І з приводу чого? З приводу скінхедів, яких у Сімферополі досі ніхто не бачив?

А у “Котон” тепер вже довго ніхто не прийде. Ніхто просто не захоче приходити у клуб, в якому ті, кому заманеться, влаштовують різанину. За нашими даними у квітні у Хаміда закінчується термін дії деяких документів, необхідних для функціонування клубу. Навряд чи він захоче витрачати кошти для того, аби продовжувати роботу, бо заклад ще довго не буде прибутковим. Клуб скоріш за все тепер зачинять як нерентабельний і нещасному Хаміду доведеться тугіше затягнути пасок.

Обурення хлопців, у яких відняли місце для тусовки, і їм тепер знову доведеться блукати дворами, можна собі уявити. В усякому разі гурт кримських татар, одержимий пошуками скінхедів, свого досягнув: якщо до цього часу їх у Сімферополі не було, вони з’являться. Щоб гідно відповісти нападникам.

Цікаво, що відповідатиме ініціатор татарської акції, якщо задати йому запитання: “Чому ти образив свого?”. Можливо так: “Наша розвідка донесла, що за статутними документами його фірма фігурує як “Скін Таун” (англійський переклад “Кожаного городка”), ми в цьому побачили прихований сенс”? Але куди тоді дивилася ваша розвідка, коли читала ім’я хазяїна?

(Дещо скорочено)