Цей висновок грунтується на аналізі військових конфліктів останнього десятиліття - війни в Перській затоці 1990-1991 років, конфліктів у Панамі, Лівані, Сомалі, Чечні і колишній Югославії, що провела дослідницька організація "Лікарі Світу за Запобігання Ядерної Війни"\International Physicians for the Prevention of Nuclear War.

Під час воєнної операції США в Панамі в 1989 році загинуло приблизно шість цивільних жителів на кожного убитого панамського солдата. При цьому, щільність населення в Багдаді в шістьох разів вище, ніж у Панам-сіті. Під час боїв за Багдад, у випадку якщо не буде застосовуватися хімічна і біологічна зброя, можуть загинути від 2 тис. до 50 тис. іракських військовослужбовців. Ще від 6 до 200 тис. можуть одержати поранення. Утрати серед мирного населення оцінюються в 1.2 тис. - 30 тис. Число мирних іракців, що будуть поранені, контужені чи отруєні, може, як мінімум, скласти 1.2 тис. чоловік, максимум - 120 тис. Втрати серед військ антиіракської коаліції оцінюються в 60 - 3 тис. убитих, 180 - 12 тис. поранених.

Однак ще більші проблеми можуть виникнути після скинення Саддама Хуссейна. Висока імовірність початку громадянської війни, голоду (приблизно 60% продуктів іракці одержують через централізовану державну систему доставки продовольства, початок війни може знищити цю систему) і епідемій, появи мільйонів біженців, економічного колапсу. За даними ООН, довгострокова війна в Іраці може призвести до гуманітарної катастрофи. Число жертв серед іракців уже після закінчення війни може досягти 200 тис. чоловік.

Медична допомога, яку міжнародне співтовариство повинне буде надати Іраку протягом чотирьох років після закінчення бойових дій, оцінюється в $100 млрд. У будь-якому випадку, витрати на наведення порядку в Іраці, порятунок від загибелі його населення і пожвавлення економіки багаторазово перевищать витрати на ведення воєнних дій.