Так, неандертальці не були людьми. Тому слово "Homo" означає не "людина", а "людиноподібна форма", вмістилище, носій, дім (англ. Home). Тому Гомо сапієнс – це носій мудрості, а Гомо інтеліс – це носій інтелекту.
Дуже не нав'язливо написано. Ігоре, ти справжній письменник.
Що до побудови держави, знання як теорія або аксіома це менша половина шляху. Льотчик не тільки вивчає теорії але і практикується на тренажері ,потім на реальному залізі, потім в реальних умовах і самостійно. Набувши системної практики з часом може творити чудеса в повітрі. Так і в розбудові громад і держав.
Останні півтора десятиліття в Україні розплодилося купа менеджерів різних калібрів: від звичайних сейлз-менеджерів (тобто продавців) до ейч-ар менеджерів (тобто кадровиків). Уся ця армія менеджерів керувала, писала г
Додай ще й те, що тому й факультети менеджменту навідкривали, що менеджерам вищої ланки потрібні менеджери на побігеньках. Має ж хтось їх грошики збирати і їм приносити?! )))))
Останні півтора десятиліття в Україні розплодилося купа менеджерів різних калібрів: від звичайних сейлз-менеджерів (тобто продавців) до ейч-ар менеджерів (тобто кадровиків). Уся ця армія менеджерів керувала, писала гарні звіти, але де-факто нічого не виробляла. Були навіть освітні менеджери. Насправді це — така собі тітка (часом безкультурна і неосвічена), яка збирала гроші з батьків на початку місяця, тобто наперед, і сиділа на заняттях — на курсах, наприклад, англійської мови для старшокласників.
Я також зробив оновлення софту – перейшов на нову версію Лінукс Ubuntu 22.04. Дуже приємна система!
Так, неандертальці не були людьми. Тому слово "Homo" означає не "людина", а "людиноподібна форма", вмістилище, носій, дім (англ. Home). Тому Гомо сапієнс – це носій мудрості, а Гомо інтеліс – це носій інтелекту.
Напевно, краще створити гроно нейтральних, дружніх до України держав по периметру сучасного україно-російського кордону. Такий собі «пасок безпеки»
Додай ще й те, що тому й факультети менеджменту навідкривали, що менеджерам вищої ланки потрібні менеджери на побігеньках. Має ж хтось їх грошики збирати і їм приносити?! )))))
Останні півтора десятиліття в Україні розплодилося купа менеджерів різних калібрів: від звичайних сейлз-менеджерів (тобто продавців) до ейч-ар менеджерів (тобто кадровиків). Уся ця армія менеджерів керувала, писала гарні звіти, але де-факто нічого не виробляла. Були навіть освітні менеджери. Насправді це — така собі тітка (часом безкультурна і неосвічена), яка збирала гроші з батьків на початку місяця, тобто наперед, і сиділа на заняттях — на курсах, наприклад, англійської мови для старшокласників.