Неозброєним оком на небі видно приблизно 6000 зірок. Астрономи давнини поділяли їх за яскравістю на шість зоряних величин. Найяскравіші зірки належали до першої величини, найтьмяніші — до шостої. Пізніше, із появою телескопів і розвитком техніки для спостережень, постала потреба визначати зоряні величини точніше. Формально зоря першої величини рівно у сто разів яскравіша за зорю шостої. За такого визначення деякі яскраві зорі мають нульову і навіть від'ємну зоряну величину. Наприклад, найяскравіша зірка нічного неба Сиріус має зоряну величину −1,47. Сучасна шкала дозволяє також одержати значення і для Солця: −26,8.