традиція

У ситуації паніки, роздутої навколо сезонного вірусу, люди почали згадувати свої традиційні вітання. Позитивний приклад мимоволі подають лідери держав. Так, президент Туреччини Ердоган в ході недавнього візиту в Брюссель застосував жест «ейваллах», що полягає в прикладанні правої руки до грудей. Іншим більше подобається жест «намасте» – його використовують жителі Індії, поєднуючи долоні перед собою. Також вітаються доторканням ліктями або ногами, простим кивком голови. Проте найкращим є арійське вітання «Радіймо!», яке традиційно супроводжується піднятою правою рукою з відкритою долонею.

Цілеспрямоване стирання інформації про події – ключ до душевного здоров’я і активного довголіття. Найцікавішим і найефективнішим є стирання зайвої інформації в автоматичному режимі.

Пам’ятаєте «Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями» у трагедійній поемі «Катерина» Тараса Шевченка? В пісні «Соловей», представленій сучасними Тарасом Шевченком і Катериною Павленко, все ще не так погано.

На масляному тижні не вживали м’яса, їли виключно молочні продукти. В цей період зазвичай вшановували худобу. У храмі освячували продукти тваринного походження — масло, молоко, сир. Головною їжею на Масляну були вареники з сиром.

Солістка Катерина Павленко у прямому ефірі зізналась, що вони пішли на ризик, обравши україномовну пісню "Соловей". Вона працює керівником аматорського хору ветеранів «Вересень життя» у місті Березань. Вони співають фольклор та українську класику. У хор ходять люди від 65 до 96 років. Вони приносять Катерині пісні, наспівують – а вона їх записує.

Лише на початку ХХ ст. було створено кілька авторських та перекладних коляд, однак, народ їх ніколи не виконував, а ближче до Нового року росіяни співали “овсени”, які нічого спільного з колядками не мали.

“Завмирання” Сонця і наступне його “народження” відзначається як Свято народження Сонця або Різдво Божича Коляди. Божич в прадавній українській традиції - це молоде Сонце.

14 жовтня українці відзначають одне із найважливіших церковних свят – Покрову Пресвятої Богородиці. На цю ж дату також припадають такі значущі для України свята, як День захисника України і День українського козацтва.

В народі це свято ще називали Спожинки і дякували Землі-годувальниці за її дари. Пізніша назва - Успіння. У цей день закінчувалися жнива, і за народними традиціями під час цього свята не можна було проводити на землі роботи з гострими предметами, копати та обробляти землю.

Слово "Спас" означає "боголюдина", тому Ісуса називають Хрестом-Спасом. Якщо на Спаса сухий день, то це – передвістя сухої осені, мокрий - мокрої, а ясний - суворої зими.

Почалася Сирна седмиця – останній тиждень перед початком Великого посту у православних християн, більш відомий як Масляний тиждень, що закінчується святом Масляної або Колодієм.

На Стрітення припадає середина астрономічної зими, проте Літо починає потроху нагадувати про себе. Перші подихи теплого вітерцю починають "гріти" зиму. У народній уяві зима уявлялася старою бабою в полатаному кожушку, приношених шкарбанах та дірявій хустині, поточеній мишами, а літо - гарною рум’яною дівчиною.

Історія походження Дня Святого Валентина пов'язана з кількома легендами. Одна з них розповідає про Римського імператора Клавдія II, який видав указ про заборону одруження під час військової служби. Але молодий священик Валентин таємно вінчав закоханих.

Майже 100 років тому українцям офіційно заборонили святкувати Різдво і споживати традиційне різдвяне меню – кутю та узвар. Новий диктаторський режим нав’язав не лише нові символи та політичні віяння, а й нові кулінарні смаки. Останньому більшовики приділяли особливу увагу. Бо мова не просто про їжу, а про один із основних інстинктів задоволення, через який найлегше впливати на підсвідомість.

Коментар до блогу "Рідновіри – не язичники: щоб стати язичником, треба здійснити повну перебудову свідомості".