Володимир Великий

Бачення української історії, яке популяризується нині, сформоване переважно у другій половині 19 – на початках 20 століття. У другій половині 20 століття таке бачення було модернізоване під партійною – державну ідеологію СРСР та нав’язувалось населенню усіх країн соціалістичного табору та науковцям усього світу.

...Не дивно, що саме нащадок Лебединого богоцарського роду виявив бажання від усієї світової еліти висунути ультиматум самозванцю на імперський російський престол. Вогонь Одигитрії-Пирогощої, Цариці Богородиці як нагадування про Вогонь Небесний усім, хто розпалює вогонь війни на священних землях України-Русі Амазонки-Косачки – віддані войовничі Діви завжди оберігають Священну купіль Азовочки – Діви Лебединої Лебедина обитель-купіль України-Русі та Їі БлагоРодні нащадки в протистоянні з геополітичним ізгоєм-безРодьком, який так рветься в Небополітику «Політ надії» з фальшивим лідером стерхів – лже-царем, як знак відторгнення Небом російського керманича

Згідно з «Повістю врем’яних літ» Нестора-літописця, Володимир був охрещений в аріанство – так само, як і римський імператор Костянтин. Обох імператорів поєднує те, що вони довго шукали універсальну духовну систему для консолідації імперії і тривалий час до неї приглядалися.