вибори

Юлія Мендель, колишня прес-секретар Президента України, у соціальній мережі Х (Твіттер) 30 квітня звернулася до мейнстримних західних медіа і звинуватила їх, що вони неправдиво показують те, що відбувається в Україні, що вони продовжують ліпити з Зеленського героя, поки його банда збагачується на війні.

Вперше за 16 років прем'єр міністр Угорщини Віктор Орбан стикається з реальним ризиком втратити владу. Щоб її зберегти, він звертається за підтримкою до Москви, а польський президент підписує цю угоду своїм ім’ям.

Уряд Орбана переключає увагу з внутрішніх проблемах на зовнішні питання. Вони вирішили зробити Україну головним "ворогом", на якого можна спрямувати увагу, перекладаючи таким чином усю провину на неї. Зеленського демонізують в угорських ЗМІ.

У своєму нічному зверненні на 2 січня Володимир Зеленський заявив, що триває «істотна реорганізація», щоб зробити Україну «більш стійкою», а вдень оголосив, що Кирило Буданов, глава головного управління розвідки України, займе посаду Офісу Президента, яка була вакантною протягом декількох тижнів.

За фасадом національного єднання ховаються цинічні політичні розрахунки, боротьба за владу, апаратні інтриги та особисті амбіції, які можуть коштувати країні її майбутнього. "Зеленський свідомо намагається поховати Україну", – каже військовий.

Стела на в’їзді до Куп’янська, що на селфі Володимира Зеленського, суттєво відрізняється від тієї, яка там насправді стоїть. До того ж реальні поїздки Президента на передову завжди породжують у соцмережах шквал знімків вояків разом з Президентом, які стають незаперечним підтвердженням його присутності. Тут такого не було.

Крок перший – заява, що прийшов час ротації влади. Термін президентства Володимира Олександровича закінчився ще у 2024 році, і тому зараз він вважає, що тимчасово виконує обов’язки Президента. Тож країна повинна готуватися до нових виборів. І головне – він виконає свою обіцянку й на другий термін балотуватися не буде.

Лише третина громадян України схиляється до думки, що Президент не має нести відповідальність за протиправні дії свого близького оточення. Понад 52% вважають, що Володимир Зеленський не має брати участі в наступних виборах Президента України, як він це обіцяв у 2019 році.

Армія найманців – так звані петровиіванови і профінансовані анонімні Telegram-канали працюють, щоб дискредитувати кожного, хто, на їхню думку, може скласти конкуренцію владі.

Західні ЗМІ тісно спілкуються і з українською парламентською опозицією, і з антикорупційними організаціями, що нині конфліктують з владою (хоча колись посприяли приходу Зеленського у Президенти). На Заході уважно слідкують за ситуацією в Україні й дуже добре розуміють, що у нас робиться.

Аналіз ключових політичних подій, зокрема, президентських виборів 1991 року та парламентських виборів 1994 року. Жоден з кандидатів-націоналістів не зняв свою кандидатуру на користь іншого, що призвело до розколу голосів. Автор стверджує, що справжній націоналіст ставить інтереси нації понад усе, і наводить приклад гетьмана Павла Скоропадського як зразок ефективного лідера, на відміну від більшості тогочасних українських націоналістів.

Два роки тому The Economist писав про те, що в України мало шансів повернути втрачені території, принаймні доти, доки Путін залишатиметься в Кремлі. Але якщо Україна зможе стати безпечною, демократичною та процвітаючою навіть у межах скорочених кордонів, це буде певною формою перемоги. Сьогодні країна бореться за всі ці три цілі.

Серед відвідувачів був колишній радник Дональда Трампа Пол Манафорт, який відвідав Залужного, щоб запропонувати свої послуги політичного консультанта в будь-якій майбутній виборчій кампанії. Частим гостем був Андрій Єрмак, який у листопаді минулого року запропонував Залужному "офіційно приєднатися до політичної команди президента, щоб представити єдиний фронт перед майбутніми виборами".

Люди вийшли на вулиці. Впадає в очі, що до цього ретельно готувались. Такі речі не під силу комусь з українських політиків. Вихід людей на акції протестів одночасно в різних регіонах України свідчить, що наміри організаторів серйозні – і вони чекали лише на привід.

Політична ситуація в Польщі є дуже важливою для України, оскільки це – ключовий логістичний хаб, крізь який проходить значна частина військової допомоги Україні. І попри те, що Україна не стала в центрі політичної кампанії в Польщі, кандидати не могли залишити її поза увагою. Багато поляків вважають, що українці не вдячні за допомогу і що Україна та Європа використовують Польщу у власних цілях.