віра
віра
Table of Contents
Внутрішня сила людини, міцно оперта на знання. Віра є ключем до реалізації боголюдських можливостей, перетворенні себе і навколишнього простору. Віра - це впевненість у тому, що задумане здійсниться.
Цікаве означення віри дає Ігор Каганець: віра - це чітке бачення мети і воля її досягнути.[3]
НагоруЗначення слова
В українській мові традиційно це слово має кілька значень:
1. Давня команда, що означає рух вгору.
2. Жіноче ім’я.
3. Синонім слова релігія.
4. Інтуїтивна впевненість. (Таке значення є сумнівним [1])
5. Внутрішня сила людини, яка міцно оперта на знання.
НагоруСпільнокореневі слова в інших мовах
Латинська: veritas - істина. Чеська: vira - віра. Давньоверхньонімецька: wara - правда. [2]Нагору
Явище віри
Якщо коротко проаналізувати Євангеліє, то можна зробити такі висновки щодо явища віри:
Учні Ісуса Хреста здобули віру після того, як наочно побачили в своєму учителеві надлюдські здібності. Присутність страху означає відсутність віри. Для того, щоб здійснити щось потрібно вже вірити, що воно відбувається. Для того щоб наказ виконувався, його треба правильно підготувати і промовити. Віра є засобом перетворення себе і довкілля.
Усе можливе тому, хто вірує!
НагоруДжерела
1) Віра — ключ до перетворення реальності
2) Етимологічний словник української мови. О. С. Мельничук. Київ. 1982.
3) Ключові слова Сонячного Переходу
4) Поняття віра
Нагору