Хто помре за Януковича?

Єгипет в черговий раз довів: мало бути президентом, потрібно ще й не стати після цього ув'язненим. Піднятися на верхівку піраміди мало, треба вміти втриматися там, а, в ідеалі, продумати ще й зворотній шлях. І в цьому сенсі у будь-якого глави держави є кілька варіантів.

Є процедура. Погундосять в головному кріслі два терміни - ласкаво просимо на дачу, писати мемуари. Отримаєш фонд імені себе, право читати лекції і виступати в ролі Діоклетіана, що розхвалює вирощену своїми руками капусту. Ти можеш бути нікчемним керівником і демагогом, але твоя змінюваність дає системі шанс на осудність. Український президент цю заповідь порушив, посадивши Юлію Тимошенко.

Є армія. На гвардійських багнетах сидіти боляче, але надійно - не зіскочити. Будеш ламати через коліно порядки, реформувати підвалини, запалювати серця за допомогою дієслів у наказовому способі. Потрібно тільки зробити армійську касту шанованою і процвітаючою. Але український лейтенант отримує 200 доларів, армію скорочують, а активи - розпродають. Міністр - бізнесмен, який зробив капітал на торгівлі земельними ділянками. Військові паради не випадково проходять без єдиного патрона - ризикувати на трибунах ніхто не збирається.

Є міліція. Обіцяєш їм право на винятковість в обмін на лояльність. Для більшої стабільності вказуєш суспільству на внутрішнього ворога. Міліції наказуєш цього самого ворога перемагати. Будь-які перегини оголошуєш виправданою жорстокістю у відповідь на підступи недругів. Гарантуєш правоохоронцям народне виправдання їхніх дій. Але в Україні міліціонерів все частіше б'ють. У разі потрясінь, вони перші підуть у розход. Який сенс для них бути гарантом для "гаранта"?

Але якщо Україна спалахне, як одна велика Врадіївка, то на допомогу першій особі прийдуть його особисті "преображенці". Як і всі їхні пострадянські колеги, вони росли з дев'ятого управління КДБ - того самого, що багато десятиліть захищало тіла вершителів чужих доль. В Україні царська гвардія називається "Управлінням державної охорони". Її штат залишався незмінним останні двадцять років - 2993 співробітника.

Партія регіонів за часів Віктора Ющенко всіляко намагалася це управління демілітаризувати. Твердила про те, що це правоохоронці, а тому нічого "серйозного" їм у руки давати не можна. Пропонувалося позбавити співробітників звання військовослужбовців. Через кілька років зміна влади помножила на нуль всі ці бравурні заяви. Відтепер на виставках спецпідрозділів президентська гвардія займає перші сторінки фотобуклетів.

За ступенем оснащеності, президентська гвардія мало відрізняється від легендарного підрозділу "Альфа". У їх розпорядженні не тільки американські снайперські гвинтівки і російські спеціальні тактичні автомати, а й найпросунутіші засоби особистої екіпіровки. Видання "Економічна правда" не полінувалася порахувати: один лише шолом співробітника (модель Ops-Core Fast Carbon виробляє бостонская компанія Ops-Core, Inc.) Разом із захисною маскою, навушниками, розвантажувальним жилетом і рукавичками коштує $ 2,5 тисячі.

Журналісти пишуть про те, що не всі співробітники служби - це "пси війни". Що більшість з них - цілком пересічні трудяги, які працюють добу через три за зарплату в $ 400, безкоштовну уніформу та медобслуговування. Але саме ця структура - найближче до президентського тіла.

Українська воєнізована реальність взагалі надзвичайно показова. В армії служать 184 тисячі осіб, з яких 60 тисяч міністр оборони найближчим часом збирається відправити у відставку. Зате у внутрішніх військах служать 35 тисяч осіб, а в міліції - ще 350 тисяч. Але, незважаючи на всю ілюстративність цифр, українських правоохоронців вкрай складно назвати опорою режиму. Тому що повністю довіряють міліції лише 0,8% громадян країни. Якщо врахувати, що в лавах МВС служать близько 1% громадян, то, виходить, що довіряють міліціонерам тільки лише вони самі. І навряд чи в цьому сенсі мешканці кабінетів відрізняються від мешканців вулиць.

А тому, якщо Україна спалахне як одна велика Врадіївка, то єдиною опорою Віктора Януковича стануть все ті ж 2993 співробітника управління держохорони. Правда світовий досвід доводить, що гвардія зовсім не обов'язково виступає панацеєю від перевороту. Іноді вона стає її каталізатором.