Арійське минуле України

Протягом останніх років з’явилося багато досліджень, які свідчать про існування в минулому на території України потужного цивілізаційного ядра, яке дало початок кільком іншим культурам. При цьому, як правило, дослідники звертаються до прадавніх джерел (Геродот, Йордан тощо). Проте не менш переконливо свідчать про правдивість цієї гіпотези й пізніші джерела — географічні карти 16-18 сторіч.

Абсолютний самоконтроль і неймовірна мужність козаків-смертників була цілковитою несподіванкою для польської сторони, оскільки не мала прецедентів у військовому мистецтві Західної Європи. Сприймаючи за істину здобуту під тортурами дезінформацію, польське військове керівництво втрачало адекватні уявлення про реальність, а з ним і бойову ефективність.

Наша історія — то є історія одного народу, якому давали різні назви історики різних часів, і то можна досить чітко довести, користуючись виключно першоджерелами, а не перекладами з перекладів.

11 листопада 2006 р. в Українському Домі відбулася ІІІ науково-практична конференція «Буття українців», що зібрала велике коло дослідників феномену України. Їх об’єднало те, що вони є українцями по духу і по крові. Все інше – вторинне.

Слово «геллени» (Еλληνες, «гелленес») походить від того ж самого кореня *гал-*гел, що й слово «галли», і означає «сонячні». Країна гелленів називалася Геллада («сонячний лад», подібно як Арта-Аратта — це сонячна земля, підсоння.). Від народу гелленів виводять своє походження сучасні греки. Самі ж гелени вважали, що походять від пелазгів. Лінгвісти знають, що в основі давньогрецької (гелленської) мови знаходиться пелазгійський субстрат.

Прадавня мудрість твердить: «Якщо бажаєш щось зрозуміти — пізнай, як воно виникло». Таємниця походження дуже часто захована в іменах, тому таке велике значення має етимологія — наука про первинні, істинні значення слів. Відповідно імена народів можуть багато розповісти про їхнє походження.

Інший ключовий термін, який потребує виправлення, пов’язаний з походженням європейської людини. Йдеться про Арійську расу. Навколо цього терміна нагромаджено чи не найбільше зловорожих замовчувань, фальсифікацій і відвертої брехні.

В кінці 80-х років минулого століття в віддаленій китайській пустелі почали знаходити чудово збережені мумії, яким приблизно 3 тисячі років. Вони мали рудувато-світле волосся, європейські риси. Очевидно, що вони не були предками сучасних китайців. Археологи вважають, що вони могли належати до давньої цивілізації, що існувала на перехресті між Китаєм і Європою.

Блиск ятагана, яким голомозий турок розчерепив мені голову, водномить перетворився на срібло дзеркального коропа з першої в моєму житті риболовлі з дідусем на Дніпрі. Мені було тоді лише три роки. І вигляд рибини, що билась-задихалась на піщаному березі, закарбувався в пам’яті чи не найглибше. Тепер ця картина виринула у свідомості насамперед. Правда, затим, аби відразу ж і щезнути, поступившись місцем наступному враженню. А далі череда розмаїтих видінь з мого минулого, що блискавично змінювали одне одного, закрутила мною в якійсь несусвітній веремії-шарпанині. Душа металася туди-сюди в цьому живому мареві, неначе схарапуджений кінь...

Твердженнями про те, начебто Ісус Христос походить з Карпат, уже нікого не здивуєш, але те, що Будда походить з південних регіонів України — це вже дійсно сенсація!.. Тим більше, що доводять такий дивний історичний факт не українські окультисти чи аматори потойбічних явищ, а... самі ж тибетці.

Коментар до статті Олександра Босого “Гіперборійські традиції українців”.

У 450 р. до н. е. «батько історії» Геродот відвідав Північне Причорномор’я. У той час на теренах сучасної України існувала могутня держава скіфів. Геродот записав багато цікавих звичаїв, вірувань, історичних подій, міфів і легенд, почутих ним від скіфів і про скіфів. Разом вони склали четверту книгу його «історій», яка отримала назву «Мельпомена» — за іменем грецької музи трагедії.

Надцивілізація Волі. Тотем - вепр.

Ми живемо за законами, які заперечують нашу генетичну пам’ять. Відсутність селекції погрозою опустило кожного з нас. Чоловіки стали боятися того, чого раніше не боялися жінки і діти.

Традиційний хрест, який використовувався в українських християнських церквах Карпат, подарував журналу “Перехід-IV” голова м. Отинія (Івано-Франківська область) пан Михайло Хавлюк