В народі його ще називають Першим Спасом або Спасом на воді. Цього дня необхідно чистити та впорядковувати криниці, джерела. В давнину хворі купалися в річці, бо вода на Маковія вважалася цілющою. Цього дня слід їсти мед, мак та фрукти. В церквах святять воду, квіти і мак.
На Маковія робили букет з квітів і достиглих голівок маку. Він називався «маковійчик» або «маковейка».
На житомирському Поліссі до маковійчика додавали морквинку, невеликі качани кукурудзи, горох, квасолю, кріп. На Черкащині вважали, що на Маковія треба обов’язково посвятити квіти, бо «від цього квітне господарство». Святити несли також вінок із квітів і колосків.
На Поділлі святили цілий сніп городини та зілля, обв’язаний червоною китайкою. З ним урочисто обходили всю господу, хату, городи, сподіваючись і на наступний рік отримати гарний врожай і примноження в господарстві.
Після освячення маковійчика клали за образами і він зберігався там аж до весни. Деякими травами і маком користувалися за необхідності, адже «освячене зело до всякої слабості здібне». Весною мак розсівали по городу, а сухі квіти на Благовіщення дівчата вплітали до своїх кіс – «щоб не випало з голови волосся».
Сакральний статус маку в українців був доволі високим. Ним обсипали корів і господу «від усього лихого». На Черкащині маком обсипали «всяку новопримножену тварину», приказуючи: «Щоб було в господарстві стільки тварин, як у маківці зернин».
Цікаво, що навіть зараз дехто з міських жителів зберіг цю народну традицію ставлення до маку як до оберегу. Наприклад, посипають маком біля порогу квартири, де народилася дитина, щоб її не наврочала якась людина, що прийде провідати породіллю.
Окрім звичайного городнього маку дівки-чарівниці на Маковія святили мак-видюк (самосійний мак), що вживався як засіб проти чар від відьом, а також проти упирів і так званих «ходячих покійників».
Таким маком треба було обсипати навкруги себе або обсипати дім – зробити магічне коло з маку – тоді всі вроки і хитрощі відьми пропадуть безслідно. За народними уявленнями, відьма або упир не могли заподіяти людині шкоди, аж поки не визбирають весь мак до зернини. Вважалося, що відьми дуже боялися такого маку, особливо з першої маківки, яку вони намагалися вирвати на чужому городі.
На Маковія святили також свіжовикачаний мед у стільниках, щедро пригощаючись ним.
З цього дня розпочинається «спасівка» — піст, який триває два тижні.
Слухаємо нове озвучення про те, що мовою ефективного спілкування з ангелами буде окультурена українська мова на основі Гіперборійського Сенсара. Її ядро вже формується у вигляді спеціалізованої мови...
14 серпня – свято Маковія або медово-маковий Спас
Світ:
В народі його ще називають Першим Спасом або Спасом на воді. Цього дня необхідно чистити та впорядковувати криниці, джерела. В давнину хворі купалися в річці, бо вода на Маковія вважалася цілющою. Цього дня слід їсти мед, мак та фрукти. В церквах святять воду, квіти і мак.
11080903r.jpg
На Маковія робили букет з квітів і достиглих голівок маку. Він називався «маковійчик» або «маковейка».
На житомирському Поліссі до маковійчика додавали морквинку, невеликі качани кукурудзи, горох, квасолю, кріп. На Черкащині вважали, що на Маковія треба обов’язково посвятити квіти, бо «від цього квітне господарство». Святити несли також вінок із квітів і колосків.
На Поділлі святили цілий сніп городини та зілля, обв’язаний червоною китайкою. З ним урочисто обходили всю господу, хату, городи, сподіваючись і на наступний рік отримати гарний врожай і примноження в господарстві.
Після освячення маковійчика клали за образами і він зберігався там аж до весни. Деякими травами і маком користувалися за необхідності, адже «освячене зело до всякої слабості здібне». Весною мак розсівали по городу, а сухі квіти на Благовіщення дівчата вплітали до своїх кіс – «щоб не випало з голови волосся».
Сакральний статус маку в українців був доволі високим. Ним обсипали корів і господу «від усього лихого». На Черкащині маком обсипали «всяку новопримножену тварину», приказуючи: «Щоб було в господарстві стільки тварин, як у маківці зернин».
Цікаво, що навіть зараз дехто з міських жителів зберіг цю народну традицію ставлення до маку як до оберегу. Наприклад, посипають маком біля порогу квартири, де народилася дитина, щоб її не наврочала якась людина, що прийде провідати породіллю.
Окрім звичайного городнього маку дівки-чарівниці на Маковія святили мак-видюк (самосійний мак), що вживався як засіб проти чар від відьом, а також проти упирів і так званих «ходячих покійників».
Таким маком треба було обсипати навкруги себе або обсипати дім – зробити магічне коло з маку – тоді всі вроки і хитрощі відьми пропадуть безслідно. За народними уявленнями, відьма або упир не могли заподіяти людині шкоди, аж поки не визбирають весь мак до зернини. Вважалося, що відьми дуже боялися такого маку, особливо з першої маківки, яку вони намагалися вирвати на чужому городі.
На Маковія святили також свіжовикачаний мед у стільниках, щедро пригощаючись ним.
З цього дня розпочинається «спасівка» — піст, який триває два тижні.
+
Зверніть увагу
Архангел Гіперборії, чат-боти і чат-боги, або Як працювати з духовно-інформаційними роботами (+аудіо)