Економіст Олександр Савченко називає такі показники справедливими, пише УНН.

"У принципі оцінка людей збігається зі світовими стандартами. Дохід на одного члена сім'ї в Європі зараз близько 1500 доларів, в Україні – це десь 12-15 тисяч гривень на одну людину. Купівельна спроможність гривні вище, ніж за офіційним курсом, тому люди адекватно оцінюють своє становище", – розповідає він.

Однак у відповіді на питання про дохід, який дозволяє вважати себе представником середнього класу, 71,3% опитаних назвали суму понад 22 тисяч гривень на місяць. У звіті також говориться, що тільки 1,6% українців вважають, що за минулий рік їхнє матеріальне становище покращилось, 4,4% – швидше покращилося, 43,6% – залишилося без змін, 29,2% – швидше погіршилося, 21, 2% – погіршилося.

За словами експертів, жорсткий карантин минулого року хоч і вдарив по доходах громадян, але в більш м'якій формі за рахунок тіньової економіки.

"Осінній карантин значно менше вплинув на нас. За спостереженнями, він мав менший негативний вплив. Люди вже знали, як себе вести, що можна, а що ні. Власне, другий карантин був менш жорстким, ніж перший. Цікаво, що після першого карантину найбільше зросла бідність у великих містах. Вона була нижче, ніж в селах, але зростання було найбільшим. Адже карантинні вимоги серйозніше дотримувалися в великих містах. Якщо в місті магазин закривався, то він дійсно не працював: зі "сторони" людей ніхто не пропускав. Аналогічна ситуація з ресторанами, готелями тощо. Десь, може, трошки й працювало, але це не було масовим явищем. У маленьких містах і селах карантинних вимог не завжди дотримувалися", – пояснює директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Елла Лібанова.

При цьому аналітики говорять, що не можна рахувати рівень бідності за доходами у великому місті та регіонах – це різний мінімум в тому ж в Києві та Львові. Межа бідності – це, грубо кажучи, прожитковий мінімум трохи більш як 4000 гривень на людину в місяць. За такими показниками у нас третина бідного населення.

Тарас Козак, інвестиційний банкір розповідає, що є об'єктивні та суб'єктивні показники бідності країни. Офіційний показник бідності – ВВП на душу населення, за останніми даними це близько 4000 доларів на одного українця в порівнянні з європейськими країнами це в десятки разів менше, наприклад, в Польщі – це близько 20 000 доларів, а в США близько 50 000 доларів на душу населення.

"Але якщо дивитися суб'єктивно, то не так все погано, тому що в Україні набагато дешевше товари, послуги та вартість життя. Є такий показник ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності (ПКС), тут вже показники України значно краще – тут десь близько 16 000 доларів на людину. У тому ж індексі бігмака, це – трохи іграшковий показник, але в цілому він дає уявлення. Гривня у нас занижена в кілька разів. Якби ми жили з такими витратами, як в США, то курс гривні був би близько 9 гривень за долар", – говорить Козак.

Про те, що найближчим часом українці не чекають кардинальних змін, свідчать опитування. Тільки 7,1% українців вважають, що їхнє матеріальне становище в наступні 12 місяців покращиться. 47,4% вважають, що матеріальне становище залишиться без змін, 44,3% – погіршиться, а 1,2% не змогли відповісти за прогнозом за матеріальним станом.

Попри те, що українці описують свій добробут як "бідність", активність на ринку нерухомості та в банківській сфері показує, що не все так погано. Банківський сектор у другому кварталі 2021 року, значно прискорив зростання кредитування, зокрема, – в корпоративному, іпотечному та споживчому сегментах.

У Національному банку розповідають, що в червні 2021 року зростання чистих гривневих банківських кредитів населенню прискорився до 24% в порівнянні з червнем 2020 року. А кредити на нерухомість ростуть швидше – на 42% на чистій основі. Основу портфеля формує незабезпечене споживче кредитування, одночасно ряд банків активно нарощує обсяги іпотечних портфелів.

"Зараз проникнення іпотеки в ВВП становить менш як 1%, а частка іпотечного кредитування в загальному обсязі чистого кредитного портфеля банків у гривні незначна (7%), тому високі темпи зростання іпотеки можуть утримуватися тривалий час, у неї є значний потенціал, зокрема з огляду на державну підтримку", – повідомили в НБУ.

Зростає попит і на нерухомість. Наприклад, після зняття обмежувальних заходів, введених у зв'язку з COVID-19 (влітку 2020 року), уклали в середньому на 30% більше угод купівлі-продажу заміської нерухомості, ніж за аналогічний період минулого року, а попит в цілому зріс на 65%.

"Українці звикли скаржитися, що все у нас погано, звикли жити в агресивних державах, як СРСР, і ми звикли підсвідомо занижувати свій рівень життя. Подивитися на кількість хороших автомобілів, подивитися з якою швидкістю розкуповують нерухомість, середня зарплата зростає на сьогодні: це вже 500 доларів, подивитися показник тіньової економіки – всі ці показники свідчать, що українці занижують свій рівень життя і скаржаться, а реально живуть краще, ніж говорять в соцопитуваннях", – зауважує Козак.

Ще один показник – обсяг продажу населенням валюти. У липні 2021 року цей показник зріс до 2,07 млрд доларів, тоді як покупка збільшилася до 1,78 млрд доларів. Згідно з даними НБУ, обидва цих значення є рекордними за час ведення відповідної статистики. При цьому продаж безготівкової валюти населенням в липні склав 378,8 млн доларів, а купівля – 325,89 млн доларів.

Економіст Савченко жартує, що в Україні є три рівні бідності: немає грошей, зовсім немає грошей, і міняю долари. Також він додає, що українці все більше розчаровуються в готівці в доларах і євро як в засобах накопичення. Світова інфляція в доларах і євро змушує продавати іноземну валюту.

Інвестиційний банкір також це пояснює величезними обсягами переказів родичів з-за кордону:

"Минулого року це було близько 12 млрд доларів, в цьому році очікується близько 13 млрд доларів, які працівники переведуть своїм сім'ям в Україні. Тому вже сім'ї міняють валюту, щоб використовувати ці кошти, в тому числі, щоб гасити кредити, які беруть. Ці два фактори куди важливіше, ніж говорити, що українці продають останнє".