Слово χρηστος (хрестос) є дуже давнім, адже часто зустрічається в творах античних авторів. У різних контекстах воно, згідно зі словниками, позначає такі якості, як «хороший, найкращий, добрий, доброзичливий, щасливий, успішний, сприятливий, порядний, чесний, впорядкований, облаштований, корисний, благотворний, шляхетний, благородний».
Згідно з наукою етимологією (від «етимон» — істина), серед багатозначності слів лише одне, а саме первісне, значення є істинним. Яке ж первинне поняття може об’єднати такі всебічно позитивні характеристики людини? Лише одне — БОГОЛЮДИНА. Тому в Євангелії стосовно Ісуса слово χρηστος (хрестос) означає не що інше, як боголюдину.
Символом боголюдини є хрест (рама), горизонтальна лінія якого означає розділення на божественне і людське, а вертикальна — поєднання божественного з людським і народження боголюдського. Якщо зануритися в етимологію, то давньоарійське слово «хрест» складається з двох коренів: 1) *хр-*кр (хороший, красивий) і 2) *ст (сталий, стабільний, непорушний, незнищенний, міцний, сталевий). Таким чином, первинним, а отже, істинним значенням слова «хрест» є «сталий прояв добра і краси», а це є боголюдською ознакою, оскільки у звичайної людини ці якості мають випадкові та нестійкі прояви.
Синонімом слова «хрест» є давньоарійське «рама», що означає поєднання божественного (ра) і матеріального, земного (ма). У зв’язку з цим існує гіпотеза про попереднє пришестя Сина Божого, який народився у 5508 році до н. е. (від цієї дати ведеться традиційне українське літочислення) і започаткував Перехід до нової цивілізації, всесвітньо відомої як Арійська, Гіперборійська або Трипільська, часом народження якої є 55 ст. до н. е.
Слово χριστος (хрістос) зустрічається лише в новозавітніх текстах і означає «помазаник, месія». Це слово є новотвором: у новозавітній літературі його почали використовувати як гелленський еквівалент арамейського «мешиха» та івритського «машиах», які означають «помазаник, месія»*. Вони походять від арійського *мас-*маз (мазати), звідки наші слова «мазь», «масло», «мастило», «маститий» (шано¬ваний, знаменитий, помазаний)**: «Цілком очевидно, що саме євреї слово машиах, як і інші поняття древніших вавилонської та халдейської культур, включили у свій лексикон, будучи у Вавилоні, але не навпаки»***.
У післяєвангельські часи з’явилося ще одне нове слово — μεσσιας (месія), яке є фонетичним відтворенням івритського «машиах» і смисловим еквівалентом гелленського «хрістос»****. Варто згадати ще одне давнє слово — χριστον, яке означало «мазь», «засіб для натирання», наприклад: χριστον φαρμακον — «цілюща мазь»*****.
Первинно в Євангелії вживалося слово «хрестос» для позначення боголюдини У перших століттях послідовники Ісуса Хреста називали себе «хрестиянами». Саме такі слова — Chrestus (Хрестос) і chrestianos (хрестияни) — вживають авторитетні римські історики Корнелій Таціт (55—120) і Светоній Транквіл (70—140)******. Але юдохрістиянським редакторам потрібно було показати, що Ісус був юдейським Месією, помазаником, «рабом Єгови». Юдейський світогляд категорично не допускав навіть думки про можливість поєднання божественного і людського (див. 4 --- Метафізичні архетипи, «Архетип «Біоробот»), тому фальсифікатори Євангелія по всьому тексту слово Χρηστος замінили на слово Χριστος, навіть у тих епізодах, де виразно йшлося саме про боголюдину.
Для прикладу візьмемо відому фразу апостола Петра: «Озвався Симон Петро і заявляє: Ти — хрестос, син Бога живого. Тоді Він наказав учням, щоб вони нікому не казали, що Він хрестос» (Мт 16.16—20).
По-перше, Петро розшифрував, що слово «хрестос» означає син Бога, боголюдина.
По-друге, Ісус підтвердив цю істину.
По-третє, якби Петро вжив слово хрістос-месія, то фраза «месія, син Бога» була б нісенітницею, оскільки месія не може бути сином Бога, бо він за визначенням є «рабом Єгови».
Зі сказаного випливає, що для реконструкції автентичного тексту Євангелія потрібно писати χρηστος — хрестос.
Якщо бути коректним, то послідовники Ісуса Хреста-Боголюдини мають називатися «хрестиянами» (як це було напочатку), а прихильники ідеї юдейського месії — «юдохрістиянами». Ще раз наголосимо, що Ісус Хрестос не був очікуваним євреями помазаником-месією (рабом Єгови): згідно з Євангелієм, Його ніхто не помазував ні на священика, ані на пророка, ані на царя — Він цього не потребував.
Для того, щоб не повторювати старі помилки, надалі в тексті ми вживатимемо слово Хрестос, а також:
1) хрестияни — послідовники Ісуса Хреста;
2) юдохрістияни — прихильники єресі юдействуючих;
3) християни — носії хаотичної суміші хрестиянства і юдохрістиянства.
Посилання:
* Греческо-русский словарь Нового Завета: Пер. Краткого греческо-английского словаря Нового Завета.
** Цыганенко Г. П. Этимологический словарь русского языка. — К.: Радянська школа, 1989. — С. 222.
*** Владимиров Александр. Кумран и Христос. — М.: Беловодье, 2002 г. — С. 584. http://www.vav.ru/kumran/
**** Греческо-русский словарь Нового Завета.
***** Древнегреческо-русский словарь И. Х. Дворецкого (под ред. С. И. Соболевского). — М.: Государственное издательство иностранных и национальных словарей, 1958 г.
****** Мень Александр, прот. Сын Человеческий. — Bruxelles: Foyer Oriental Chretien, 1998. — С. 340.
Євангельська концепція палінгенетичного реактора об’єднує надлюдську самореалізацію, соціальну взаємодію та трансформацію людства. Щасливі скромні та приязні, бо вони опанують Землю.
7 --- Хрестос і Хрістос
Світ:
Спецтема:
У гелленській мові є два зовнішньо подібні слОва (майже омоніми), які позначають два зовсім різні поняття.
06111001e.gif
Продовження. Попередній розділ:
6 --- ІСУС, ЩО ОЗНАЧАЄ ЯСНИЙ
Слово χρηστος (хрестос) є дуже давнім, адже часто зустрічається в творах античних авторів. У різних контекстах воно, згідно зі словниками, позначає такі якості, як «хороший, найкращий, добрий, доброзичливий, щасливий, успішний, сприятливий, порядний, чесний, впорядкований, облаштований, корисний, благотворний, шляхетний, благородний».
Згідно з наукою етимологією (від «етимон» — істина), серед багатозначності слів лише одне, а саме первісне, значення є істинним. Яке ж первинне поняття може об’єднати такі всебічно позитивні характеристики людини? Лише одне — БОГОЛЮДИНА. Тому в Євангелії стосовно Ісуса слово χρηστος (хрестос) означає не що інше, як боголюдину.
Символом боголюдини є хрест (рама), горизонтальна лінія якого означає розділення на божественне і людське, а вертикальна — поєднання божественного з людським і народження боголюдського. Якщо зануритися в етимологію, то давньоарійське слово «хрест» складається з двох коренів: 1) *хр-*кр (хороший, красивий) і 2) *ст (сталий, стабільний, непорушний, незнищенний, міцний, сталевий). Таким чином, первинним, а отже, істинним значенням слова «хрест» є «сталий прояв добра і краси», а це є боголюдською ознакою, оскільки у звичайної людини ці якості мають випадкові та нестійкі прояви.
Синонімом слова «хрест» є давньоарійське «рама», що означає поєднання божественного (ра) і матеріального, земного (ма). У зв’язку з цим існує гіпотеза про попереднє пришестя Сина Божого, який народився у 5508 році до н. е. (від цієї дати ведеться традиційне українське літочислення) і започаткував Перехід до нової цивілізації, всесвітньо відомої як Арійська, Гіперборійська або Трипільська, часом народження якої є 55 ст. до н. е.
Слово χριστος (хрістос) зустрічається лише в новозавітніх текстах і означає «помазаник, месія». Це слово є новотвором: у новозавітній літературі його почали використовувати як гелленський еквівалент арамейського «мешиха» та івритського «машиах», які означають «помазаник, месія»*. Вони походять від арійського *мас-*маз (мазати), звідки наші слова «мазь», «масло», «мастило», «маститий» (шано¬ваний, знаменитий, помазаний)**: «Цілком очевидно, що саме євреї слово машиах, як і інші поняття древніших вавилонської та халдейської культур, включили у свій лексикон, будучи у Вавилоні, але не навпаки»***.
У післяєвангельські часи з’явилося ще одне нове слово — μεσσιας (месія), яке є фонетичним відтворенням івритського «машиах» і смисловим еквівалентом гелленського «хрістос»****. Варто згадати ще одне давнє слово — χριστον, яке означало «мазь», «засіб для натирання», наприклад: χριστον φαρμακον — «цілюща мазь»*****.
Первинно в Євангелії вживалося слово «хрестос» для позначення боголюдини У перших століттях послідовники Ісуса Хреста називали себе «хрестиянами». Саме такі слова — Chrestus (Хрестос) і chrestianos (хрестияни) — вживають авторитетні римські історики Корнелій Таціт (55—120) і Светоній Транквіл (70—140)******. Але юдохрістиянським редакторам потрібно було показати, що Ісус був юдейським Месією, помазаником, «рабом Єгови». Юдейський світогляд категорично не допускав навіть думки про можливість поєднання божественного і людського (див. 4 --- Метафізичні архетипи, «Архетип «Біоробот»), тому фальсифікатори Євангелія по всьому тексту слово Χρηστος замінили на слово Χριστος, навіть у тих епізодах, де виразно йшлося саме про боголюдину.
Для прикладу візьмемо відому фразу апостола Петра: «Озвався Симон Петро і заявляє: Ти — хрестос, син Бога живого. Тоді Він наказав учням, щоб вони нікому не казали, що Він хрестос» (Мт 16.16—20).
По-перше, Петро розшифрував, що слово «хрестос» означає син Бога, боголюдина.
По-друге, Ісус підтвердив цю істину.
По-третє, якби Петро вжив слово хрістос-месія, то фраза «месія, син Бога» була б нісенітницею, оскільки месія не може бути сином Бога, бо він за визначенням є «рабом Єгови».
Зі сказаного випливає, що для реконструкції автентичного тексту Євангелія потрібно писати χρηστος — хрестос.
Якщо бути коректним, то послідовники Ісуса Хреста-Боголюдини мають називатися «хрестиянами» (як це було напочатку), а прихильники ідеї юдейського месії — «юдохрістиянами». Ще раз наголосимо, що Ісус Хрестос не був очікуваним євреями помазаником-месією (рабом Єгови): згідно з Євангелієм, Його ніхто не помазував ні на священика, ані на пророка, ані на царя — Він цього не потребував.
Для того, щоб не повторювати старі помилки, надалі в тексті ми вживатимемо слово Хрестос, а також:
1) хрестияни — послідовники Ісуса Хреста;
2) юдохрістияни — прихильники єресі юдействуючих;
3) християни — носії хаотичної суміші хрестиянства і юдохрістиянства.
Посилання:
* Греческо-русский словарь Нового Завета: Пер. Краткого греческо-английского словаря Нового Завета.
** Цыганенко Г. П. Этимологический словарь русского языка. — К.: Радянська школа, 1989. — С. 222.
*** Владимиров Александр. Кумран и Христос. — М.: Беловодье, 2002 г. — С. 584. http://www.vav.ru/kumran/
**** Греческо-русский словарь Нового Завета.
***** Древнегреческо-русский словарь И. Х. Дворецкого (под ред. С. И. Соболевского). — М.: Государственное издательство иностранных и национальных словарей, 1958 г.
****** Мень Александр, прот. Сын Человеческий. — Bruxelles: Foyer Oriental Chretien, 1998. — С. 340.
Продовження:
8 --- ХРЕСТИЯНСТВО І ЮДОХРІСТИЯНСТВО
-----------------------
В тему:
Арійство (арійське хрестиянство) – реставрація релігії Золотої доби Трипілля
Внутрішній монолог і Живе Слово
«Книжка року 2006»: випадковість чи світоглядне відродження?
Якщо ти арієць
1 --- П’ЯТИЙ ЕЛЕМЕНТ
2 --- ІСТОРІЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗЛОЧИНУ
3 --- ЦЕРКВА І ЄВАНГЕЛЬСЬКІ ТЕКСТИ
4 --- МЕТАФІЗИЧНІ АРХЕТИПИ
5 --- ВОАНЕРГЕС, тобто СИНИ ГРОМУ
6 --- ІСУС, ЩО ОЗНАЧАЄ ЯСНИЙ
Хрестос чи Христос? Відповідь дає Синайський кодекс IV століття
8 --- ХРЕСТИЯНСТВО І ЮДОХРІСТИЯНСТВО
Зверніть увагу
Чеснота приязності та ельфійський реактор – другий крок до вічного життя та опанування планети Земля