Агенти Сталіна у Вашингтоні. Нові дослідження, нові факти

Напередодні Другої світової війни і у військовий час радянський розвідувальний апарат мав 39 агентів, які займали важливі керівні посади в наступних державних установах Америки:
Державний департамент, з доступом в секретну телеграфну кімнату УСС (Алджер Хісс, Моріс Гальперін, Роберт Т. Міллер, Дональд Хісс);
Міністерство фінансів (Каррі Декстер Вайт, Грегорі Сілвермастер, Гарольд Глассер, Соломон Адлер, Соня Голд);
Міністерство юстиції (Норман Бакстер);
Міністерство сільського господарства ( Гарольд Уейр, Джон Абт, Натан Уітт, Лі Прессман, Генрі Г. Коллінз, Бела Голд);
Департамент військової промисловості (Ірвінг Каплан, Віктор Перло, Джон Абт, Едвард Фітцджеральд, Гаррі Макдофф);
Військове відомство (Вільям Людвіг Улльман);
Військово-повітряні сили (Джордж Сілверман);
Армія (підполковник Джон Х. Рейнольдс);
Міністерство торгівлі (Вільям Ремінгтон, Натан Уітт);
Управління по цінам (Чарльз Крамер – помічник сенатора Кілгора, Віктор Перло);
Закордонна економічна адміністрація (Френк Кое, Алан Розенберг, Лаучлін Каррі – помічник по адміністративним питанням президента Рузвельта, Філіп Кіні, Майкл Грінберг, Бела Голд);
Координаційний центр міжамериканських відносин (Джозеф Крегг, Бернард Редмонт, Вільям З. Парк);
Управління Стратегічних Служб (Дункан Лі, Леонард Мінс, Елен Тенні, Джуліус Джозеф, Доналд Уіллер);
Секретна служба (Хафіз Салех).

Як результативно працювали агентурні мережі можна побачити на прикладі мережі журналу «Амеразія», який почав виходити в США в 1936 році.
В неї входили: видавець журналу Філіп Яффе (емігрант з Росії, комуніст), співвласник журналу і редактор Фредерік Вандербілд Філд (комуніст), співробітники військово-морської розвідки Ендрю Рот (комуніст) і Еммануель Ларсен, працівник держдепартаменту (експерт по Далекому Сходу) Джон Стюарт Сервіс, Марк Гайн (емігрант з Росії).

11 березня 1945 року УСС провело операцію в результаті якої в офісі редакції було виявлено 428 секретних документів:
- 267 - із держдепартаменту;
- 19 - із військово-морської розвідки;
- 50 – із Управління Стратегічних Слуужб;
- 34 – із військово-морської розвідки;
- 58 – із військового відомства.

УСС передало справу в ФБР. Міністерство військово-морських сил і Міністерство юстиції намагалося припинити розслідування ФБР, але новий президент Гаррі Трумен наказав продовжити розслідування і, якщо необхідно, провести арешти!
6 червня 1945 р. Міністерство юстиції оголосило про арешт 6 осіб по звинуваченню в шпигунстві! При обшуках у арештованих ФБР вилучило 1700 секретних документів!
***
Про розміри радянських агентурних мереж можна судити по кількості судових справ: на кінець 1953 року було розглянуто 766 справ по шпигунству і 261 справа по саботажу.

1/ Розвідку в США вели дві структури: ІНО НКВС і ГРУ
Кожна з цих структур мала легальні і нелегальні резидентури
ЛЕГАЛЬНІ РЕЗИДЕНТУРИ складалися з радянських громадян, які працювали в посольстві СРСР та в різних радянських закордонних організаціях…
НЕЛЕГАЛЬНІ РЕЗИДЕНТУРИ складалися з іноземців, що проживали в США…

2/ Схема розвідки ІНО НКВС:
А) Перший (вищий) рівень:
Василь Зарубін (третій секретар посольства СРСР), з осені 1941 до літа 1944 р.
Анатолій Громов (перший секретар посольства СРСР), з літа 1944 р. по грудень 1945 р.
Федір Гаранін (перший секретар посольства СРСР), з грудня 1945 р.
Б) Другий рівень:
Розвідники, що працювали під прикриттям посад консулів, віце-консулів, секретарів і аташе, а також працівників різних радянських представництв. Частина з них мала дипломатичний імунітет, інші хоча і не мали його, але знаходилися під захистом своєї офіційної посади.
В якості прикладів можна назвати Анатолія Яковлєва, Григорія Хейфеца, Петра Іванова.
В) Третій рівень був представлений американцями, які забезпечували таємний зв’язок між радянським апаратом і агентами. Ці таємні співробітники були визначними діячами американської компартії, які присвятили себе службі радянській розвідці в США. В цю групу входили Петерс, Яков Голос і Стів Нельсон.
Г) На четвертому рівні знаходилися агенти і субагенти – американські комуністи і безпартійні, які входили в розвідувальні мережі.

3) Схема розвідки ГРУ
А) На першому рівні – генерал Ілля Сараєв, військовий аташе посольства СРСР і підпорядкований йому штат.
Б) На другому рівні знаходився його найближчий помічник Павло Михайлов, обіймавший посаду віце-консула в Нью-Йорку.

В) Агенти, які входили в розвідувальні мережі.

Агент радянської розвідки Яків Голос (агентурні псевдоніми «Звук», «Тимми», «Ум», «Джон»).

Читайте про нього і його роботу в блозі:
«КОМІНТЕРН і РОЗВІДУПР під дахом Компартії США».

https://www.ar25.org/node/38368

Протягом десяти років (з 1930 по 1943 роки), Яків Голос (агентурні псевдоніми «Голос», «Ум», «Джон», «Звук», «Тимми») створив найбільшу розвідувальну мережу ОГПУ-НКВД-НКГБ в США.

Для прикриття він очолював туристичне агентство «Уорлд Турістс, Інк.» (Англ. World Tourists, Inc.) в Нью-Йорку, через яке займався постачанням радянській зовнішній розвідці, нелегалам ІНО і Комінтерну справжніх американських документів і паспортів різних країн, переправленням потрібних людей в СРСР.

Сполучені Штати Америки це світовий поліцейський.СРСР це світовий "гопник".Як часто буває,поліція і кримінал тісно співпрацюють в темну;на НО в минулих передачах вияснили,що США і СРСР пов'язані кров'ю військових злочинів у Другій Світовій війні;усе як у кримінальному світі..тож ці "партнери",котрі для гобітів грають роль ворогів,ще довго будуть підкидати всякого роду "секретних матеріалів" про всемогутніх "агентів Сталіна" і т.п.