Анонс

ЛЕБЕДИНА ТОПОНІМІКА В САКРАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ УКРАЇНИ–РУСІ

Відображення культурно–релігійних мотивів в українській топоніміці й гідроніміці – це перш за все збереження вербальних пам’яток культури й духовності нашого прадавнього народу.

Сакральний простір майже повністю покриває територію сучасної України і має релігійно–міфологічне значення для етносів, які населяли й досі населяють українські землі. Тож топоніми й гідроніми не тільки являють собою географічні назви, але й несуть у своїй семантиці яскраву культурно–історичну інформацію, прадавні вірування наших пращурів.

Аналіз топонімічних легенд показує, що в українському фольклорі затрималася пам’ять про місця дохристиянських культів, які подекуди й досі зберігають функцію місць зібрання громад та засвідчують, що в давнину тут були святилища, присвячені богам. Усна традиція, народні перекази про місцевості виявляють певні закономірності.

Вивчення топоніміки й гідроніміки рідної землі допомогає нам познайомитися з назвами багатьох містечок, поселень, річок в Україні та за її межами, які були названі на честь жіночого божества. Так, найпоширинішим серед священних назв на сакральному просторі України є топонім, присвячений Ладі Богородиці, Цариці Небесній, Праматері Либеді, Великій Богині, Трояні–Одигітрії

Анонс

ЛЕБЕДИНА БАРВИХА: НЕБЕСНИЙ ПОКРОВ ЧИ НЕБЕСНА КАРА?

Якби очільники країн, оселяючись у своїх резиденціях, були істинними патріотами, державними мужами й цікавилися культурною спадщиною свого народу, історією рідної землі і назвами місць, де проживають, можливо, вони не потрапляли б у ситуації, коли доводиться бідкатися й бігати по теренах усього колишнього СРСР, наче загнаний звір, ховаючись від гніву та відплати свого народу.

Так уже повелося, що з давен–давен назви майже усіх стародавніх міст і містечок, річок, озер, гор та пагорбів походили від імені Великої Матері–Родючої, яка Зачинає, Плодоносить і Годує. До того ж  Править, Наглядає і Господарює. Отже, походження назв хтонічних топонімів та гідронімів в своїй більшості й присвячені Цариці Небесній Ладі Богородиці, яка встановлює Лад як у природі, так і в суспільстві.

Якби знали наші керманичі та можновладці, хто є Справжня Правителька на Небі й на Землі, можливо, додержували б Правил, встановлених самою Небесною Господинею, щоб мати право знаходитися на Її сакральних просторах, на священних теренах Великої Матері і користуватися усіма благами родючої й квітучої землі.

Однак, навряд чи державні мужі переймаються цим. Вони навіть подяку не віддають Тій, Яка зводить їх до престолу. А даремно… Тому що рано чи пізно, дії таких правителів, що не підпорядковані Небесному Ладу, обертаються проти них самих. Не треба ходити  далеко  за прикладами – маємо переконливі докази.

Анонс

ЛЕБЕДИНА ТОПОНІМІКА УКРАЇНИ–РУСІ НА ТЕРЕНАХ МОСКОВІЇ

Уперше назва "Москва" згадується в запису від 4 – 5 квітня 1147 року з нагоди приїзду Святослава Ольговича (батька князя Ігоря) до Юрія Довгорукого, який дав гостям "багатий обід". "Багатий обід" відбувся в суботу, на наступний день після дня Похвали Богородиці. У таких записах можуть залишатися уявлення про назву Москва: "Москва – Хлібосольна", "Москва – Годувальниця", але й "Остоженка", "Якиманка", "Зачатьєвська", "Кунцево–Родимцево", що мають на увазі посвяту першопрестольному Києву (Родень), Роді – Ранковій зорі й Богині врожаю Пирогощій (Житниці). 

Більшість сучасних топонімів Москви мають стародавнє українське походження і присвячені Цариці Небесній, Ладі Богородиці, яка встановлює ЛАД як на Небі так і на Землі. І принесені вони на землі Московії  переселенцями з Київської Русі. Тож логічно, що і нащадки сучасної Москви у своїй більшості належать до родів, що вийшли з України–Русі. Тому є багато  красномовних прикладів.

Усі центральні назви в Москві (див.: Києвець, Зачатьєво, Чертольє, Кунцево, Пречистенка, Китай–город, Маросєйка, Черкаський провулок, Варварка, Білий город, як і Зачатьєвський монастир з церквою Зачаття й Києвець, Остоженка, Якиманка присвячені назві "Київ") засновані й були заселені вихідцями з Києва та інших земель України–Русі.

МОСКВА, ЧОМУ ТИ НИЩИШЬ УКРАЇНУ–РУСЬ?

ЧОМУ ВБИВАЄШ ТУ, ЯКА ТЕБЕ ПОРОДИЛА?