Античне харчування – постіндустріальний тренд, рух до омолодження і безсмертя (+аудіо)

Індустріальний режим

Поширений нині режим багаторазового харчування нав’язаний людині індустріальною мегамашиною. Зазвичай, з самого ранку людина йде на роботу, тому змушена поїсти, навіть якщо не хочеться. Під час дозволеної перерви вона обідає, а після повернення додому вечеряє незадовго до сну. Між цими основними прийомами їжі застосовуються випадкові «перекуси». Таке харчування визначається індустріальним ритмом, а не фізіологією людини і природними циклами.

Традиція одноразового харчування

Але так було не завжди. Римляни зазвичай споживали їжу раз на добу в районі полудня, розповідає історик їжі пані Керолайн Йелдгем: «Римляни вірили, що їсти раз на день – найкорисніше для здоров’я. Вони були схиблені на здоровому харчуванні і їсти більше вважалося мало не зажерливістю. До речі, ці погляди зберігалися досить довго». До середніх віків європейці їли близько полудня, і цей основний прийом їжі називався «dinner».

Українці знали про архаїчний звичай одноразового харчування. Так, коли Андрей Шептицький готувався стати монахом і священиком, то у 1892 році під час Великого Посту «їв лише один раз на день, а ранком і ввечері випивав тільки склянку чаю» (Софія Шептицька. «Молодість і покликання о. Романа Шептицького» — С. 72).  

Врешті-решт, традиція харчування стародавнього Риму має українське походження, адже давня Італія була у III тисячолітті до н. е. заселена українськими племенами. Професор Олександр Чертков півтора століття тому дослідив назви етруських племен в Італії: трояни, орателі, дуліби, ірпіні, бреги, обричі, давні, поляни (Чертков О. Пелазго-фракійські племена, які заселяли Італію // Основа, № 4, 5–1994, № 6–1995).    

Харчування вільних людей

Постіндустріальне звільнення людини відкриває можливість повернутися до давнього звичаю оздоровлюючого харчування. Воно основане на трьох природних принципах.

1. Спати треба вночі. Згідно з арійською традицією, ніч починається о 21 годині і закінчується о 6 годині. Від 6 до 9 години триває ранок.

2.  Їсти треба вдень. День триває з 9 до 18 години. Від 18 до 21 години триває вечір.

3. Найкращий час для їжі – полудень («обід»), тобто близько 12 години. А все тому, що в цей час найактивніше працює система травлення: що вище сонце, то активніша внутрішня «піч».

Звідси випливає просте правило античного харчування: Снідати близько 11–13 години (основний прийом їжі) і додатково вечеряти близько 16–18.

Зрозуміло, що такий режим можуть собі дозволити лише ті люди, які вільно розпоряджаються власним часом, наприклад, працюють фрілансерами. При переході до постіндустріального суспільства таких людей стає дедалі більше.  

Як це працює – принципова схема

Якщо людина засинає до 22 години, то під час сну виділяються гормони, зокрема мелатонін і соматотропін, які активно оновлюють організм.

Мелатонін справляє загальну гармонізуючу, лікуючу, зцілюючу дію, зокрема підвищує імунітет і сповільнює старіння.

Соматотропін активно розщеплює жири і формує м’язову масу, за що його називають «гормоном росту». Тому й говорять, що "діти ростуть уночі".

Якщо соматотропін розщеплює складовані запаси і будує тіло, то гормон інсулін навпаки – захоплює поживні речовини і запасає їх у вигляді жиру.

Інсулін і соматотропін є антагоністами. Як тільки людина починає споживати їжу, то в неї негайно виділяється інсулін, який блокує дію гормону росту.

Робота гормону росту – розщеплення жирів і формування м’язів – відновлюється лише через 3–4 години, тому мінімальний час між прийомами їжі становить 4 години. Якщо їсти частіше, то організм за допомогою інсуліну постійно накопичує жир і блокує роботу гормону росту.

Легко побачити, що дворазове харчування забезпечує повноцінну роботу як інсуліну, який накопичує запаси, так і гормону росту, яких їх розщеплює для побудови м’язів. Наприклад, після першого прийому їжі в 12 годині до другого прийому в 17 проходить більше 4 годин. Так само проходить 4 години від закінчення вечері о 18 годині до засинання о 22.    

Автофагія, тобто самовідновлення

Проте переваги античного харчування не обмежуються повноцінним виконанням функції «накопичення» і «використання». Таке харчування вмикає третю надпотужну функцію – «самовідновлення».

Річ у тім, що від часу вечері о 18-ій годині до сніданку об 11-й годині проходить 17 годин. Проте точно встановлено: якщо організм протягом 12 чи більше годин не отримує їжу іззовні, то в ньому вмикається механізм автофагії, тобто самовідновлення.

Автофагія – це коли клітина перетравлює те, що у ній є  шкідливе або непотрібне. Головні наслідки автофагії:

1. Клітина позбувається відходів власної життєдіяльності («сміття») і своїх зіпсованих складників.

2. Клітина знищує чужорідні віруси й бактерії, які потрапили в неї іззовні.

3. Якщо потрібно швидко себе перебудовувати (наприклад, при ембріональному розвитку), то клітина розкладає ті свої частини, які вже виконали потрібну функцію, і будує з них актуальніші органоїди.

4. Утилізуючи «сміття», клітина отримує додаткове джерело живлення.  

За відкриття автофагії японський клітинний біолог Йосінорі Осумі у 2016 році став лауреатом Нобелівської премії.

Що довше організм не отримує їжу понад 12 годин, то активніше спрацьовує автофагія. Наприклад, при досягненні інтервалу в 16 годин вона прискорюється в 5 разів.

Систематичне пригнічення автофагії внаслідок частого вживання їжі, характерне для сучасного життя, є одним з ключових чинників зношування організму, його старіння і передчасної смерті. Натомість античне харчування сприяє активному довголіттю.   

Як це краще уявити

Уявімо, що наш організм – це будівельний майданчик. Якщо до нього підвозять будівельні матеріали, то всі робітники негайно кидають свої поточні справи, хапають ці будматеріали і складують на території. Така рішучість робітників  дуже важлива, адже «поки є – треба брати». Це автоматичний механізм виживання. Складуючи «поживні для будівництва речовини», робітники виконують функцію «інсуліну». 

Якщо протягом 4 годин не було нового підвозу, то робітники беруть інструменти і починають виконувати будівельні роботи, використовуючи складовані матеріали. Тепер вони виконують функцію «гормону росту». Але якщо в цей час їм щось привезуть, то вони знову все кинуть і побіжать за новою поставкою, а до будівництва приступлять лише через 4 години.

Йдемо далі. Якщо протягом 12 годин не було підвозу будматеріалів, то робітники починають використовувати для справи внутрішні ресурси, зокрема прибирають сміття і застосовують його для будівництва. Якщо їх від цього не відволікають, то вже через 4 години їхня активність зростає у 5 разів. Окрім того, вони прискіпливо оглядають вже побудоване, виправляють недоліки, ремонтують поломки, вдосконалюють недосконале. Це вже третя функція – «самовідновлення», тобто «автофагія».   

Таким чином, завдяки переходу на античне харчування ми забезпечуємо якісне виконання трьох базових функцій:

1) накопичення запасів поживних речовин;

2) будування організму за допомогою розщеплення цих запасів;

3) очищення і оновлення організму.

Принагідно зауважимо, що це відповідає трьом етапам інформаційного процесу:

1) навчання (накопичення інформації та її складування);

2) творення (застосування накопиченої інформації для «будування»  чогось нового);   

3) вдосконалення (поліпшення сотвореного, його очищення і «ремонт»).

Додаткові переваги

Додатковими «бонусами» античного – дворазового і одноразового –  харчування є:

1) підвищення рівня дофаміну, який викликає почуття щастя і посилює мотивацію,

2)  підвищення рівня тестостерону – гормону, який посилює активність, концентрацію, рішучість і впевненість;

3) поліпшення роботи кишкової мікрофлори;

4) економія часу, який витрачається у випадку багаторазового прийому їжі;

5) підвищення стрункості, зменшення надлишкової ваги;

6) прискорене  зростання м’язової маси;

7) економія коштів, які витрачаються на надмірну їжу;

8) впорядкування сну, адже треба засинати до 22-ї години.      

Як перейти на античне харчування

Найголовніше – поступово збільшувати інтервал між вечерею і сніданком, починаючи від 12 годин до 16–18–20. Між прийомами їжі нічого не вживати крім теплої води. Якщо все робити поступово, то це зовсім не важко.

Традиція понеділкування

Після відновлення традиції античного харчування доволі легко відновити давню українську традицію понеділкування, тобто не вживання їжі щопонеділка. Наприклад,  якщо людина закінчила вечеряти о 18 годині в неділю, а у вівторок снідає об 11 годині, то інтервал між вживанням їжі становить 41 годину. Цього досить для глибокого очищення і оновлення з використанням механізму автофагії.

Обнулення біологічного таймера

Понеділкування є складником арійського способу життя і гіперборійської традиції безсмертя. При поєднанні античного харчування та  понеділкування з аріянським світоглядом і оновленням Живим Словом відбувається періодичне «обнулення» біологічного таймеру, який відраховує дні життя людини. Умовно кажучи, після кожного понеділкування таймер показує, що людині ще залишилося 200 років життя.

Це пов’язують з тим, що автофагія за певних умов дозволяє відновлювати теломери – ділянки ДНК на кінцях хромосом, які скорочуються при кожному поділі клітини. Відновлення теломер робить клітини фізично безсмертними.   

Технологія «Живе Слово» необхідна для того, щоб перепрограмувати психіку і замінити програму смерті на програму безсмертя.

Аріянський світогляд необхідний для того, щоб дати дозвіл нашій підсвідомості на активацію програми безсмертя і сформувати відповідну мотивацію.  

Висновки

1. Перехід на античне харчування є поверненням людини до гармонії з власною природою, що збігається з сучасним  переходом людства від індустріальної до постіндустріальної формації.

2. Античне харчування дозволяє організму повноцінно виконувати три базові процеси – «накопичення», «будування», «очищення».

3. Головним засобом античного харчування є витримування 4-годинного інтервалу між денними прийомами їжі і 16-годинного інтервалу між вечерею і сніданком.