Аудіоверсія: Аріянська Віртуальна Церква – кібернетична, реальна, істинна, творча, шляхетна
У попередніх статтях ми з’ясували, що постіндустріальною формою самоорганізації є Церква-Держава. З самої назви випливає, що спочатку формується церква, а вже вона стає творцем держави нового типу. Для позначення такої держави в Україні ми застосовуємо назву «Вільна Українська Держава». Її має створити Аріянська Віртуальна Церква. Природно, виникає запитання щодо такої несподіваної назви. Розгляньмо окремо кожне слово.
Що таке Церква? Це об’єднання духовних спільнот. Докладно про це ми вже говорили у статті «Структура Аріянської Церкви-Держави та її розгортання від полкового демосу до патріархату».
Чому Аріянська? Тому що йдеться про організацію шляхетних людей, а їх в індоєвропейській традиції заведено позначати словом «арії». Їхня шляхетність основується на визнанні себе втіленими божественними сутностями. Річ у тім, що індивідуальна божественна сутність з давніх-давен позначається словом Ар, відтак ті, які визнають себе втіленими богами, називаються аріями. Принагідно додамо, що для позначення колективної (соборної) божественної істоти Творця Всесвіту застосовується ім’я Ра.
Світогляд і релігія шляхетних людей – аріїв – позначається словом «аріянство». Головні принципи аріянства стисло викладено у статті «Аріянська релігія: 5 головних особливостей і відмінностей від антирелігій». Аріянами були апостоли та інші учні Ісуса Хреста. Аріянськими були перші два патріархати – Антіохійський та Константинопольський. Аріянськими були Римська імперія протягом IV–VI століть, готські королівства, імперія Атілли, домонгольська Русь. Лідером європейського аріянства був Юрій Немирич – полковник Богдана Хмельницького, генеральний писар у гетьмана Івана Виговського. Часи Виговського-Немирича були зенітом утвердження Гетьманату, піком його бойової та політичної слави.
Що означає Віртуальна?
У масовій свідомості слово «віртуальність» сприймається як щось таке, що існує лише у кіберпросторі або є уявним, неіснуючим, нереальним. Проте таке сприйняття цього слова у нас з’явилося зовсім недавно. Це видно навіть з того, що англійське слово «virtual» означає: фактичний, дійсний, ефективний, морально добродійний, суттєвий, ефективний, потужний, могутній, хоча й формально відсутній або непомітний.
Це англійське слово походить від латинського «virtus», яке вживалося у таких значеннях: 1) мужність; енергія, сила; доблесть; 2) доблесні справи, героїчні подвиги; 3) чудова якість; відмінні якості, гідності; талант, обдарування; 4) чеснота, моральна досконалість, моральна порядність, душевне благородство. Сучасним прикладом саме такого застосування є слово «віртуоз» – талановита людина, що досягла в роботі найвищого ступеня майстерності.
З погляду етимології (науки про істинні значення слів) латинське «virtus» походить від прадавнього арійського слова «віра», що означає силу, яка йде від внутрішнього бога – божественного «Я»: «Усе можливе тому, хто вірує. Коли матимете віру, як зерно гірчиці, скажете цій горі: перенесися звідси туди – і вона перенесеться, і нічого не буде для вас неможливого» – розповідає Добра Новина Ісуса Хреста, Сина Божого. На користь такої етимології працює й те, що на санскриті слово «viirya» (Pāli: viriya) – «вірія» – означає внутрішню силу, енергійність, героїзм, ентузіазм, прагнення.
Як бачимо, етимологічно слово «віртуальність» означає чесноту володіння творчою силою, що має божественний початок.
Ця творча сила цілком реальна. У середні віки термін «virtus» позначав здатність однієї реальності генерувати іншу реальність. Наприклад, Тома Аквінський і Микола Кузанський за допомогою терміна «virtus» пояснювали як вища божественна реальність створює нижчу земну.
Зі сказаного випливає, що слово «віртуальність» якнайкраще підходить для характеристики Аріянської Церкви. З одного боку, воно вказує на те, що Церква перебуває в іншій реальності – в позитивному просторі подій. З другого боку, вона спроможна творити нову реальність – нову націю, нову державу, нову цивілізацію.
Сучасне ж уявлення про те, що «віртуальний – це кібернетичний», розкриває інший важливий аспект Аріянської Віртуальної Церкви: застосування інформаційних технологій для накопичення та популяризації знань, налагодження зв’язків між прихильниками та об’єднання їх у правильно організовані духовні спільноти – демоси. Кібернетична церква – це перший етап руху до Церкви-Держави, який, як ми вже знаємо, передбачає три етапи – церква-комунікатор, церква-громада і церква-храм.
Як назвеш корабель, так він і попливе.
Коментарі
Ідеї приймаю з повагою і допитливістю, без драматизму й жаху.радію
Дякую за пояснення сенсу слова "віртуальний". Дуже цікаво!
Якщо прагнеш чуда - створюй його!
Чудово!
Прийміть і мої "пам'ять копійок".
1) Варто додати до абзацу "Аріянами були ..." Імператора Костянтина (Багрянородного), Княгиню Ольгу (Мудру) і Великого князя Володимира (Красне Сонечко).
2) Чи не тому Вирій залишився у пам'яті українців?!
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Слушні доповнення! Вирій (Ірій, Вірій) - це світ духів. Віра - творча сила, яка має божественно-духовний початок.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Переконливо. Можливо, що й бджолиний рій це наглядний образ соборної особи.
Так, рій і мурашник - це яскраві приклади соціальних організмів, або ж "соборних істот".
Врешті-решт, будь-який організм складається з клітин, отже є соборною істотою.
Все, що робиться з власної волі, – добро!