Банки Гонконгу перестали приймати платежі з Росії слідом за китайськими та турецькими

Це – популярне місце закупівлі товарів для паралельного імпорту, але російські імпортери до кінця лютого практично втратили можливість прямо переказувати туди платежі, пише The Moscow Times.

Поставляти продукцію через Гонконг зручно: не потрібно вкотре розмитнювати. Це був зручний пункт для закупівель товарів, які не продавали до Росії через санкції або просто відмову західних компаній вести з нею справи, а також для платежів тим, хто не приймав гроші з Росії.

Тому сотні російських бізнесменів зареєстрували компанії у Гонконгу як для посередницьких послуг, так і для власних зовнішньоторговельних операцій. Зараз не виходить ні прямо поповнювати їхні рахунки, ні розплачуватися з іншими компаніями в Гонконгу, визнають підприємці, які розмовляли з The Moscow Times.

"Все наше життя – суцільний схематоз, який стає дедалі шаленішим", – резюмує власник російської торгової компанії, яка після початку війни, яка навесні 2022 р. відкрила афілійовану фірму в Гонконгу.

У 2022 році гонконзькі банки запросто брали оплату навіть рублях, наприклад, за айфони та іншої продукції Apple, яка офіційно в Росію не поставляється. Проблем із реалізацією рублів в одному з найбільших фінансових центрів світу не було. Тоді їх розкуповували компанії з материкового Китаю, які купували у Росії, наприклад, сировину та продукти харчування. Але тиск з боку США та ЄС на тих, хто допомагає Росії з постачанням, насамперед загроза вторинних санкцій США, змусила гонконзькі банки заморозити операції з Росією.

Тепер вони не приймають платежів навіть у юанях від банків, що не потрапили під санкції, і за вільні від заборон товари, скаржаться російські бізнесмени. Окремі платежі відбуваються, але це абсолютна лотерея і, схоже, недогляд гонконзького банку, каже один з імпортерів. "З надійних варіантів залишилися лише платіжні агенти, які працюють через треті країни", каже інша підприємниця.

Це означає додаткові витрати, які будуть переведені у ціну товару. Комісія платіжних агентів, а значить, і подорожчання поставки, залежить від продукції, що закуповується, пояснює співробітник митного брокера. За одяг рівня мас-маркету можуть взяти 4%, а за електроніку комісія може сягати 20%. Адже техніку ще й везти доведеться через треті країни. При цьому платіж іде від 3 до 10 днів, що влаштовує далеко не всіх постачальників.

З початку року російські компанії мають проблеми з розрахунками в банках «дружніх» країн. Першими блокувати платежі почали кредитні організації Туреччини, через що спочатку виявилися паралізовані поставки турецьких товарів до РФ, а до лютого, за даними Reuters, «встали» розрахунки за нафту, що продається в Туреччину.

Слідом закривати рахунки російськими компаніями стали банки Об'єднаних Арабських Еміратів, де під ударом опинилася зокрема «Роснефть», якій відмовили в обслуговуванні в дирхамах.

Крім того, від розрахунків з підсанкційними банками Росії відмовилися три найбільші кредитні організації Китаю – Industrial and Commercial Bank of China (ICBC), China Construction Bank (CCB) і Bank of China. Терміни розрахунків із КНР зросли до 7−10 днів, а в деяких випадках затримки сягають 40 днів, скаржилися в Асоціації експортерів та імпортерів.