Історію Plimp розповідає Popular Science.

Ранні роки розвитку авіації забрали чимало життів. Сумнівне право вважатися першою жертвою авіакатастрофи заслужив лейтенант армії США Томас Селфрідж - це сталося в 1908 році, через п'ять років після першого польоту братів Райт. 

Компанія Egan Airships, створена братами-близнюками Джеймсом і Джоелом Іган, дебютувала на виставці InterDrone на початку цього місяця. Перша представлена ​​ними модель була безпілотною.

Оскільки половина ваги транспортного засобу компенсується великим гелієвим балоном, Plimp набагато більше середнього дрона: в довжину він досягає 8,5 метрів.

Брати Іган вперше серйозно задумалися про можливість створити такий корабель в 1999 році, але доступні в ті часи матеріали були занадто важкими.

У 2012 році вони переглянули ідею, вирішивши застосувати вуглецеві композити, легкі і досить міцні.

«Ця думка прийшла до нас ще в дитинстві, - каже Джеймс Іган, - коли ми експериментували з гелієвими повітряними кулями і літачками з бальзового дерева в гаражі батька». Хоча їх батько був інженером Boeing, більшу частину часу Джеймс і Джоел працювали за межами авіації.

Коли вони вирішили втілити ідею Plimp в життя, вони звернулися до Дена Раймера, який раніше працював над створенням дирижабля Dynalifter.

Повітряне судно, що вийшло в результаті,  використовує невеликі крила для підйому і електричні пропелери для створення тяги, що дозволяє злітати і приземлятися вертикально і маневрувати в небі з більшою спритністю, ніж можна очікувати від дирижабля.

В даний час воно може нести корисне навантаження до 6 кг, при цьому можливо взаємно змінювати розміри вантажу і батареї. З корисним навантаженням в 2,3 кг (наприклад, з підвішеною до нього камерою) Plimp може літати до години на швидкості 50 км/год.

Найдивовижніше в Plimp - гарантія, що він не впаде: щось майже нечуване в історії авіації.

У Egan Airships стверджують: балон настільки міцний, що не понесе збитків, навіть якщо вдарити в нього ножем або вистрілити з гвинтівки. У разі втрати висоти з неушкодженим балоном швидкість зниження Plimp сягатиме 15 км/год, що дозволить вижити усім, хто знаходиться на борту.

Це аргумент на користь майбутніх більших, призначених для перевезення людей, проектів Plimp. Це важливо і для безпілотних моделей, оскільки гарантує, що будь-яке дороге устаткування, прикріплене до дрона, з великою ймовірністю зможе пережити катастрофу.

Безпілотна версії Plimp буде коштувати кілька сот тисяч доларів, і в Egan Airships розраховують на цілий ряд клієнтів: від фермерів, які бажають більш ефективно обстежити великі поля, до Берегової охорони і Міністерства внутрішньої безпеки США, яким дрон став би в нагоді для патрулювання величезних ділянок землі і моря.

Поточна модель Plimp відображає тільки малу частину амбіцій співробітників компанії. Їх головна мрія полягає в тому, щоб перетворити цей безпечний дрон в новий вид пасажирського транспорту.

Брати Іган міркують про шатл довжиною 45 метрів, який буде перевозити 12 осіб з аеропорту Сіетла в університетське містечко Microsoft за шість хвилин.

Інша перспективна сфера застосування - місії з перевезення вантажів, які, наприклад, доставляли би ліки в Амазонію: для приземлення Plimp досить невеликої розчищеної ділянки, і він добереться в місце, недоступне для машин і човнів.

Над створенням найбільшого в світі дирижабля працює співзасновник Google Сергій Брін. Довжина повітряного судна складе приблизно 200 метрів, а вартість всього проекту оцінюється в $ 150-200 млн.