У 2015 р. завдяки зусиллям Литви Рада Безпеки Організації Об'єднаних Націй одноголосно прийняла резолюцію щодо забезпечення безпеки журналістів в зонах конфліктів.
Конференція організована Міністерством закордонних справ, Спілкою журналістів Литви і бюро представника ОБСЄ з питань свободи слова у співпраці з Міністерством культури і фондом Фрідріха Еберта та відбулася 3 липня 2017 року у Вільнюсі.
Відкриваючи міжнародну конференцію “Безпека журналістів — нові проблеми і координована реакція", Міністр закордонних справ Литовської Республіки Лінас Антанас Лінкявічюс закликав міжнародне співтовариство докласти більше зусиль щодо забезпечення безпеки журналістів.
"В даний час журналістика стикається з різними проблемами, наприклад, її прагнуть перетворити на зброю. Раніше під час війни використовувалася артилерія, тепер використовується "промивання мізків ", що більш ефективно і більш активно використовується в конфліктах", — сказав Лінас Антанас Лінкявічюс.
Міністр також заявив, що журналісти в результаті своєї професійної діяльності зазнають насилля, переслідування і політичний тиск, їх незаконно затримують і навіть вбивають. У минулому році в результаті своєї професійної діяльності в усьому світі загинули 74 журналіста.
Безпека журналіста — це не тільки безпека його самого, а й держави, проблема її демократії та зрілості ", — зазначила в ході конференції про безпеку журналістів міністр культури Литви Ліана Руокіте-Джонсон.
Гостей конференції також привітали голова Спілки журналістів Литви Дайнюс Радзявічюс, спеціальний представник головуючої в ОБСЄ Австрії посол Крістіан Штрохал, директор бюро ОБСЄ з питань свободи слова Фране Мароевіч і інші високопосадовці ОБСЄ.
Перед учасниками конференції виступили: генеральний секретар Федерації журналістів Європи Рікардо Гуттіерес, засновник чинного в Україні проекту "StopFake" Руслан Дейниченко, редактор відділу коментарів "The International New York Times" і редактор "Ведомостей" Максим Трудолюбов, глава міжнародної неурядової організації "Article 19" з питань європейських та центрально-азійських програм Кеті Морріс, виконавчий директор Міжнародного інституту преси Барбара Тріонфі, директор Центру свободи слова Шеффілдського університету Великобританії Вільям Хорслі, а також голова Асоціації електронних ЗМІ Литви Айсте Жілінскене і представник підвідділу ЮНЕСКО з питань свободи вираження Марюс Лукошюнас.
Дискусія відомих литовських і зарубіжних експертів ЗМІ, журналістів, дипломатів, політиків, представників академічного та громадянського суспільства велася про те, що особлива увага приділяється новим препонам журналістської діяльності, що виникають при роботі журналістів, таким як пропаганда, поширення ненависті в електронних ЗМІ, обмеження в соціальних ЗМІ, захист джерел інформації, робота в зонах конфліктів, безпека жінок-журналістів тощо.
Поряд з актами насильства, залякуванням і переслідуванням журналістів, невирішеною залишається проблема залучення до відповідальності винних у скоєнні подібних злочинів. Крім того, одна з форм атак на журналістику — це поява фейкових новин. На цьому питанні зробив особливий акцент Фране Мароевіч, директор Бюро Представника ОБСЄ з питань свободи засобів масової інформації.
Виступаючи на конференції керівник Спілки журналістів Литви Дайнюс Радзявічюс акцентував на тому що: "Ми в Литві відзначаємо особливий день, 7 травня, який пов'язаний зі 100-річною історією, коли наша країна отримала можливість говорити на своїй мові, ми відзначаємо День відродження друку, мови та книги. Цей день особливий, тому що свободу слова ми в цілому можемо пов'язати з моментом державотворення. Ми прекрасно знаємо, що значить втратити можливість говорити на литовській мові. І радянські часи були дуже складним періодом, тому що ми знаємо, скільки наших колег, які працювали в підпільній пресі, постраждали через коротку, але дуже ясну думку. Скільки з них сиділи в тюрмах, скільки заслали, і це було прямо пов'язано зі свободою слова, навіть ще не з журналістикою, до журналістики було ще дуже далеко". Він підкреслив, що зараз, коли в Литві преса має достатній рівень свободи, частіше доводиться говорити про соціально-економічну захищеність журналістів.
На міжнародній конференції обговорювалися новітні виклики, пропаганда, поширення ненависті в інтернет-ЗМІ, обмеження в соціальних медіа, захист джерел інформації, безпеку. І все, з чим сьогодні стикаються журналісти, і можливі реакції на них. З урахуванням поданих пропозицій будуть оновлені віхи безпеки журналістів, за допомогою яких планується гарантувати безпечні умови роботи журналістів у всьому Європейському регіоні.
В ході конференції також відбувся огляд здійснення Вільнюського рекомендацій з безпеки журналістів, прийнятих в 2011 році під час головування Литви в ОБСЄ. Є намір відобразити пропозиції, висловлені під час дискусій, при оновленні Керівництва ОБСЄ з безпеки журналістів (англ. OSCE Safety of Journalists Guidebook), призначеного для допомоги країнам ОБСЄ з забезпечення журналістам безпечних умов роботи.
Анна і Петро Олар (журналісти Київського прес-клубу, учасники конференції)
Наші інтереси:
Литва приділяє особливу увагу темі безпеки журналістів.
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Метою «церкви програмістів» Aryan Softwerk є колективне досягнення Царства божого шляхом розробки софту для самоорганізації шляхетних духовних демосів – арійських церков. Розробка церковного софту –...
Безпека журналістів — це безпека всього суспільства
Світ:
Литва приділяє особливу увагу темі безпеки журналістів.
19577141102127541259438914842939086304008041o.jpg
У 2015 р. завдяки зусиллям Литви Рада Безпеки Організації Об'єднаних Націй одноголосно прийняла резолюцію щодо забезпечення безпеки журналістів в зонах конфліктів.
Конференція організована Міністерством закордонних справ, Спілкою журналістів Литви і бюро представника ОБСЄ з питань свободи слова у співпраці з Міністерством культури і фондом Фрідріха Еберта та відбулася 3 липня 2017 року у Вільнюсі.
Відкриваючи міжнародну конференцію “Безпека журналістів — нові проблеми і координована реакція", Міністр закордонних справ Литовської Республіки Лінас Антанас Лінкявічюс закликав міжнародне співтовариство докласти більше зусиль щодо забезпечення безпеки журналістів.
"В даний час журналістика стикається з різними проблемами, наприклад, її прагнуть перетворити на зброю. Раніше під час війни використовувалася артилерія, тепер використовується "промивання мізків ", що більш ефективно і більш активно використовується в конфліктах", — сказав Лінас Антанас Лінкявічюс.
Міністр також заявив, що журналісти в результаті своєї професійної діяльності зазнають насилля, переслідування і політичний тиск, їх незаконно затримують і навіть вбивають. У минулому році в результаті своєї професійної діяльності в усьому світі загинули 74 журналіста.
Безпека журналіста — це не тільки безпека його самого, а й держави, проблема її демократії та зрілості ", — зазначила в ході конференції про безпеку журналістів міністр культури Литви Ліана Руокіте-Джонсон.
Гостей конференції також привітали голова Спілки журналістів Литви Дайнюс Радзявічюс, спеціальний представник головуючої в ОБСЄ Австрії посол Крістіан Штрохал, директор бюро ОБСЄ з питань свободи слова Фране Мароевіч і інші високопосадовці ОБСЄ.
Перед учасниками конференції виступили: генеральний секретар Федерації журналістів Європи Рікардо Гуттіерес, засновник чинного в Україні проекту "StopFake" Руслан Дейниченко, редактор відділу коментарів "The International New York Times" і редактор "Ведомостей" Максим Трудолюбов, глава міжнародної неурядової організації "Article 19" з питань європейських та центрально-азійських програм Кеті Морріс, виконавчий директор Міжнародного інституту преси Барбара Тріонфі, директор Центру свободи слова Шеффілдського університету Великобританії Вільям Хорслі, а також голова Асоціації електронних ЗМІ Литви Айсте Жілінскене і представник підвідділу ЮНЕСКО з питань свободи вираження Марюс Лукошюнас.
Дискусія відомих литовських і зарубіжних експертів ЗМІ, журналістів, дипломатів, політиків, представників академічного та громадянського суспільства велася про те, що особлива увага приділяється новим препонам журналістської діяльності, що виникають при роботі журналістів, таким як пропаганда, поширення ненависті в електронних ЗМІ, обмеження в соціальних ЗМІ, захист джерел інформації, робота в зонах конфліктів, безпека жінок-журналістів тощо.
Поряд з актами насильства, залякуванням і переслідуванням журналістів, невирішеною залишається проблема залучення до відповідальності винних у скоєнні подібних злочинів. Крім того, одна з форм атак на журналістику — це поява фейкових новин. На цьому питанні зробив особливий акцент Фране Мароевіч, директор Бюро Представника ОБСЄ з питань свободи засобів масової інформації.
Виступаючи на конференції керівник Спілки журналістів Литви Дайнюс Радзявічюс акцентував на тому що: "Ми в Литві відзначаємо особливий день, 7 травня, який пов'язаний зі 100-річною історією, коли наша країна отримала можливість говорити на своїй мові, ми відзначаємо День відродження друку, мови та книги. Цей день особливий, тому що свободу слова ми в цілому можемо пов'язати з моментом державотворення. Ми прекрасно знаємо, що значить втратити можливість говорити на литовській мові. І радянські часи були дуже складним періодом, тому що ми знаємо, скільки наших колег, які працювали в підпільній пресі, постраждали через коротку, але дуже ясну думку. Скільки з них сиділи в тюрмах, скільки заслали, і це було прямо пов'язано зі свободою слова, навіть ще не з журналістикою, до журналістики було ще дуже далеко". Він підкреслив, що зараз, коли в Литві преса має достатній рівень свободи, частіше доводиться говорити про соціально-економічну захищеність журналістів.
На міжнародній конференції обговорювалися новітні виклики, пропаганда, поширення ненависті в інтернет-ЗМІ, обмеження в соціальних медіа, захист джерел інформації, безпеку. І все, з чим сьогодні стикаються журналісти, і можливі реакції на них. З урахуванням поданих пропозицій будуть оновлені віхи безпеки журналістів, за допомогою яких планується гарантувати безпечні умови роботи журналістів у всьому Європейському регіоні.
В ході конференції також відбувся огляд здійснення Вільнюського рекомендацій з безпеки журналістів, прийнятих в 2011 році під час головування Литви в ОБСЄ. Є намір відобразити пропозиції, висловлені під час дискусій, при оновленні Керівництва ОБСЄ з безпеки журналістів (англ. OSCE Safety of Journalists Guidebook), призначеного для допомоги країнам ОБСЄ з забезпечення журналістам безпечних умов роботи.
Анна і Петро Олар (журналісти Київського прес-клубу, учасники конференції)
Литва приділяє особливу увагу темі безпеки журналістів.
Зверніть увагу
Стартап Aryan Softwerk запрошує ІТ-фахівців спільноти Народний Оглядач до освоєння ринку самоорганізації арійських церков