Таку суму збитків від митних махінацій на зерновій угоді озвучили правоохоронні органи ще на початку року. Мережа фіктивних фірм, задіяних у зерновому схематозі, нараховувала майже 400 комерційних структур, через яких ділки скупляли злаки у фермерів, а потім через прокладки-посередників збували за кордон, пише у своєму дописі на Фейсбук Остап Дроздов.
Він пише: "1 млн тонн збіжжя по такій схемі (без декларування доходу від експортних операцій) було прокручено лише за два літні місяці торік. Обсяги, масштаб і величина зернової схеми не можлива без покровительства влади, адже зерновий експорт іде під егідою ООН і міжнародних зобов’язань, виконання яких монопольно лежить у компетенції найвищої влади.
5,2 млрд грн – це сума, на якій спалилися їхні зерноділки.
Коли почала діяти зернова угода, всі говорили про валютний бенефіт, про дітей чорного континенту, про міжнародне продовольство – і ніхто до зерна не прив’язував ні війну, ні кастрацію полонених, ні масові вбивства на окупованих територіях, ні щоденні обстріли міст. Це був просто бізнес, а війна була в ролі небажаного пункту про форс-мажор.
Хоча, перепрошую, під час війни інші вигоди взагалі мали б не розглядатися – лише безпекова. Яку БЕЗПЕКОВУ вигоду мала Україна від деблокації портів і вивозу збіжжя? Яким чином наша роль сировинного донора була конвертована в безпекову вигоду? Валюта – це панятно, це харашо. Але якось воно дивно виглядає, коли економіка всередині країни повністю залежна від війни, а експортна зовнішня економіка ніяк не прив’язана до неї. Внутрішній бізнесмен хай банкрутує через війну, а зовнішній експортер під зеленим дахом хай далі заробляє попри війну.
Якби вони державний інтерес так само захищали, як свій…"
Розбираємося в питанні "зернової угоди", яку влада нам показувала як перемогу. Добре, що виник скандал щодо рішення України судитися з Польщею, Словаччиною та Угорщиною через їхню заборону імпорту української зерна – виходять на поверхню цікаві факти.
Тяжкі наслідки совка. Люди не звикли довіряти одне одному. І не дарма. Тому фермери не можуть домовитися між собою і утворити кооперацію, яка б вирішувала їхні спільні задачі. Як, наприклад, зробили французи. Ті створили кооперацію і стали одним із впливових світових гравців. Із банком Креди Агріколь, транснаціональними переробними підприємствами. Рулять тим дядьки й тітки із серйозним фермерських корінням. Сам бачив і дивувався.
Допоки в нас суспільство терпітиме спроби нажитися на слабкості своїх співвітчизників (мовчу вже про загальне людство), для того буде в нас така бабуїнова д.па. Суспільні цінності поки що допускають гноблення. А значить форму рабства. Совок?
Коментарі
Тяжкі наслідки совка. Люди не звикли довіряти одне одному. І не дарма. Тому фермери не можуть домовитися між собою і утворити кооперацію, яка б вирішувала їхні спільні задачі. Як, наприклад, зробили французи. Ті створили кооперацію і стали одним із впливових світових гравців. Із банком Креди Агріколь, транснаціональними переробними підприємствами. Рулять тим дядьки й тітки із серйозним фермерських корінням. Сам бачив і дивувався.
Допоки в нас суспільство терпітиме спроби нажитися на слабкості своїх співвітчизників (мовчу вже про загальне людство), для того буде в нас така бабуїнова д.па. Суспільні цінності поки що допускають гноблення. А значить форму рабства. Совок?