Чорнобривці, оксамитець, повняки

Загальний опис і різновиди

Латинська назва рослини пішла від імені онука давньоримського бога Юпітера — Тагеса. Тагес, або Тагет мав здатність пророкувати майбутнє і був зовні доволі привабливим.

Батьківщиною рослини вважають Центральну Америку, де в Мексиці та південних регіонах Сполучених Штатів зустрічаються дикі різновиди рослини.

Рослина утворює досить щільні кущі різної висоти. Існують різновиди від 20 до 120 сантиметрів заввишки. Давно одомашнена, переважно культивується як декоративна культура. Численні гібридні форми мають квіти різних відтінків від світло—жовтих до насичено жовтогарячих і коричневих. Суцвіття складне, має і купчасті форми. Період цвітіння в Україні — від червня до жовтня. Квіти мають специфічний аромат, запилюються комахами.

Плід — щільно сплюснутий, видовжений. В одному грамі насіння від 280 до 700 насінин. В сухому приміщенні насіння зберігає схожість до 3-4 років.

Існує 59 видів чорнобривців, у тому числі в Україні 3 види:

• чорнобривці прямостоячі (Tagetes erecta)
• чорнобривці розлогі (Tagetes patula)
• чорнобривці вузьколисті (Tagetes tenuifolia), синонім — чорнобривці позначені (Tagetes signata).

Чорнобривці в українській культурі

Чорнобривці — один з українських народних символів. Згадуються в ряді художніх творів, народних і сучасних піснях, казках та бувальщинах.

Промислове використання

Чорнобривці мають обмежене промислове використання. З рослини видобувають жовтий пігмент лютеїн, який використовується у фармацевтичній промисловості. Лютеїн у невеликих кількостях входить до складу нормального людського ока і попереджає дегеренацію макули у людей похилого віку. Лютеїн використовують і як харчовий барвник, код якого E161b. Головні постачальники промислової сировини чорнобривців у світі — Китай (до 50%), Індія(до 25%), Таїланд, деякі країни Центральної Америки та Африки.