Чи має майбутнє український мотоцикл майбутнього - коментує Роман Комиза

Нещодавно ми публікували матеріал про те, як українці зібрали мотоцикл майбутнього.

Чудовий винахід тепер потрібно перетворити на бізнес. Але як це зробити винахідники не знають. Вони бояться, що їхній диво-винахід може втекти на чужину. Тому вкладають усі свої заощадження, щоби почати його виробництво в Україні. 

Ось деякі застереження Романа Комизи, які він опублікував на своєму сайті (переклад з російської):

"По-перше, звідки такі страхи, помножені на комплекс економічної неповноцінності? Як, питається, «диво-винахід може втекти на чужину» (якщо, звичайно, ви самі не наробите для цього дурниць) і яким чином цьому можуть перешкодити ваші зусилля «почати його виробництво в Україні? Причинно-наслідковий зв'язок тут з тієї ж серії, що «летіли два крокодила: один зелений, а інший в Африку».

По-друге, перед тим, як боятися, що у вас хтось щось вкраде, переконайтеся в тому, що ви самі не користуєтеся чужим... Це, в принципі, досить поширена проблема, особливо тоді, коли ви намагаєтеся заново винайти велосипед. У нашому випадку ми, до речі, маємо справу якщо не з велосипедом в буквальному сенсі цього слова, то явно з чимось досить близьким йому. Смію вас запевнити, що в світі існують тисячі подібних винаходів, захищених охоронними документами різних країн. Досить, хоча б подивитися на ті аналоги, які видає в пошуку Гугл або YouTube... Цілком може бути (а то й напевно), що український «диво-винахід» за багатьма пунктами входить в конфліктну зону з тими правами інтелектуальної власності, які раніше були захищені в інших країнах. Поки ви збираєте свій електротрайк в гаражі на замовлення друзів і сусідів, вами навряд чи хтось серйозно зацікавиться. Але як тільки ви «вийдете в тираж», запустите підприємство або ще краще - почнете поставляти на експорт, вас моментально засудять - так що ви втратите все, що мали ... ще й залишитеся винними...

По-третє, після того, як ви переконалися, що своїм «винаходом» ви не порушуєте нічиїх прав або знаходите можливість це законно обходити (причому, не тільки в Україні, але перш за все - за кордоном), подбайте про те, щоб ваші права самі були захищені. Як показує досвід, такий захист не має обмежуватися тільки Україною, а в деяких випадках, з неї навіть краще і не починати (але це взагалі окрема і дуже об'ємна тема)...

По-четверте, мене просто вбила фраза про те, що винахідники «вкладають всі свої заощадження»... Знову ж - це міф, що завдяки цьому вони зможуть захистити свій винахід від втечі «на чужину». Тільки економічна безграмотність є причиною того, що наших людей так часто «кидають» найрізноманітніші пройдисвіти, але при цьому завдяки цій же безграмотності саме вони є рознощиками інфекції тотальної недовіри в нашій діловому середовищі. «Сон розуму породжує чудовиськ»...

Якщо ти не розумієш елементарних речей щодо захисту своїх прав, а також не орієнтуєшся в тому, звідки і з якої причини може виходити небезпека, ти хапаєшся за найпростіше пояснення, що, наприклад, блискавка буває від того, що десь нагорі сидить Зевс-громовержець... В нашому випадку так виглядає пояснення про те, що винаходи крадуть тоді і тому, коли в справу входить інвестор.

По-п'яте, знову ж до питання про те, що винахідники «вкладають всі свои заощадження»... Вкладають куди? І головне, скільки ж вони збираються вкласти, щоб вирішити хоча б ті питання, які я описав вище, не кажучи вже про виробництво? А саме виробництво де - в гаражі? А питання сертифікації? А дистрибуція? А гарантійне та сервісне обслуговування? І багато, багато ще чого...

По-шосте, навіщо вкладати «всі свої заощадження», якщо є цілком ефективні крауд-фандінгові платформи? За всіма зовнішніми ознаками (не знаючи технічних деталей) можна сказати, що цей продукт так і проситься, наприклад, на Kickstarter...

По-сьоме, відмова від зовнішнього фінансування - це не тільки питання втрати динаміки зростання, але й питання безпеки всієї ініціативи. Боюся, що обмежуючи подібний проект в повноцінному стартовому фінансуванні, його засновники не доб'ються нічого, крім втрати своїх «заощаджень». Адже перший проданий ними зразок, готовий продукт або робочий прототип - це не такий вже й складний виріб, який комусь буде зовсім нескладно розібрати, з'ясувати технічні деталі, по-швидкому запатентувати на Заході і налагодити виробництво в Китаї... Не виключено, що потім саме цей ХТОСЬ і стане тим, хто в недалекому майбутньому засудить самих творців «диво-винаходу», що запустили його виробництво в Україні, але не подбали про те, щоб це перетворилося в стійкий самодостатній бізнес, інтегрований у світову економіку, що працює за її правилами ...