Мабуть, усім відома євангельська фраза «Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже». Що вона означає? 12-томна православна «Тлумачна Біблія» повідомляє, що подібне прислів’я зустрічається у Талмуді для позначення будь-яких труднощів. Буквальне розуміння цього фрагменту було і є підставою для обґрунтування пролетарських революцій; до сьогодні значення цих слів залишається незрозумілим, – підсумовує «Тлумачна Біблія».
Згадана загадкова фраза наведена в Євангелії від Матвія (19.16–26) і Марка (10.17–27):
«16. Аж ось один приступив до Нього й каже: Учителю! Що благого маю чинити, щоб мати життя вічне? 17. Ісус сказав до нього: Як хочеш увійти в життя вічне, додержуй заповідей. 18. Яких? – питає його. Ісус до нього: Сказав Ісус до нього – Заповіді знаєш: Люби Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, усією душею твоєю, всією силою твоєю і всією думкою твоєю, і люби ближнього твого, як себе самого. 20. Каже юнак до Нього: Все це я зберіг ізмалку. Чого мені ще бракує? 21. (Тоді Ісус, глянувши на нього, полюбив його і сказав йому): Якщо хочеш бути досконалий, – сказав Ісус до нього, – піди, продай, що маєш, дай бідним і будеш мати скарб на небі, потім приходь і слідуй за Мною. 22. Почувши це слово, юнак відійшов смутний, мав бо велике майно. 23. Тоді Ісус сказав до своїх учнів: Істинно кажу вам: важко багатому входити в Царство боже. 24. Іще кажу вам: легше верблюдові пройти крізь вушко в голці, ніж багатому ввійти в Царство боже. 25. Почувши це, учні здивувались вельми і сказали: Хто ж тоді може бути спасенний? 26. Ісус глянув на них пильно й мовив: У людей це неможливо, Богові – все можливо. 27. Тоді озвавсь Петро і сказав до Нього: Ось ми покинули все й пішли за Тобою; що будемо за те мати? 28. Ісус відповів їм: Істинно кажу вам: ви, що пішли за Мною, в палінгенезії у сто разів більше одержите і життя вічне успадкуєте».
Жирним шрифтом показано первинний текст Євангелія, а звичайним – вставки до нього.
Пояснимо, що відбулося. Ісус навчав про те, як досягнути вічного життя, тобто фізичного безсмертя. До нього приступив юнак і запитав саме про це. З’ясувалося, що він не лише добре знав дві головні заповіді безсмертя, а й виконував їх від дитинства. Вочевидь, юнак вірив, що Ісус порадить йому щось більше.
Євангеліст Марко додає, що «Ісус, глянувши на нього, полюбив його» (відчув до нього любов-агапе – милосердя). Це означає, що Ісус побачив у цьому юнаку споріднену душу, ближнього, духовного брата. Тому дає йому абсолютно практичну пораду – продай усе майно і ставай моїм учнем. Сенс у тому, щоб звільнитися від залежності господарських обов’язків і повністю зосередитися на саморозвитку.
І ось тут фальсифікатор вставляє безглузду фразу «дай бідним і будеш мати скарб на небі». Чому вона безглузда?
По-перше, тому, що для вільного розвитку треба мати засоби для існування, а фальсифікатор пропонує позбутися цих засобів.
По-друге, «скарби на небі», тобто духовні здобутки, не можна отримати за гроші – вони здобуваються цілеспрямованою і копіткою роботою над собою.
Не важко здогадатися, що описана вставка викриває бажання фальсифікатора отримати ці гроші просто так – на тій підставі, що він «бідний». З погляду іудохристиянства, яке народилося як вірування рабів і бідноти, всі багаті засадничо є перед ними в неоплатному боргу.
Після слів Ісуса «потім приходь і слідуй за Мною» (продай бізнес і, будучи вільною забезпеченою людиною, ставай учнем), слідує велика вставка з фразою «легше верблюдові пройти крізь вушко в голці, ніж багатому ввійти в Царство боже».
Чому вона облудна?
Тому що «увійти в Царство боже» означає настільки вдосконалитися, щоб піднестися у простір позитивних подій, вищий рівень якого називається Царством божим, адже в ньому людина діє вільно як бог. Очевидно, що наявність матеріальних засобів дає більші можливості для розвитку, ніж їх відсутність. Понад те, матеріальна забезпеченість зазвичай вказує на гармонійність, працелюбність і талановитість людини.
Згідно з Євангелієм, учні Ісуса були вільними забезпеченими людьми, які могли собі дозволити повністю віддатися навчанню.
Євангеліє розповідає про тих, хто підтримував Ісуса та організований ним рух:
«По тому Ісус проходив через міста та села, проповідуючи й звіщаючи Добру Новину про Царство Боже. З ним були дванадцять і деякі жінки: Марія, звана Магдалина, Іванна, жінка Хузи, Геродового управителя, Сусанна та багато інших, що їм помагали зо своїх маєтків» (Лука 8.1–3).
Ісуса супроводжували прихильники, які могли собі дозволити подорожувати разом з Господом і матеріально підтримувати Його духовну громаду. Наприклад, Іванна була дружиною управителя (по-нашому – прем’єр-міністра) Герода Антипи – тетрарха Галілеї.
У чому сенс іудохристиянських вставок про те, що «важко багатому входити в Царство боже»? Річ у тім, що іудохристиянська церква орієнтована на рабів і жебраків, які підкоряються рабовласнику-царю в особі Ієгови – іудейського родоплемінного егрегора. Якщо звернутися до сучасних реалій України, то іудохристиянство є псевдорелігією прихильників олігархічно-охлократичного устрою. Це коли олігархи-рабовласники обдирають народ, маніпулюючи ним за допомогою різноманітних подачок, субсидій, пільг, наркотиків і брехливих ЗМІ, а «раби божі» стабільно обирають цих олігархів в органи влади.
Натомість вчення Ісуса Хреста було орієнтоване на шляхетних людей – творчих і самодостатніх: «Як зайдете в яке місто чи село, спитайте, хто в ньому достойний, і там пробувайте, поки вийдете» (Матвій 10.11). Якщо використовувати сучасні терміни, то аріянство – це релігія середнього класу, тобто самостійно мислячих, вільних і економічно самодостатніх людей. Ісус зібрав навколо себе талановиту молодь, шляхетних чоловіків і жінок Галілеї, яких навчав під час прогулянок полями і морем на красивому кораблі.
Радіймо!
Читайте також про інші вставки:
Пізнаємо Євангеліє, розвиваємось, збагачуємось, творимо новий світ!
На мою думку, Євангелія написана для всіх часів. Щоб зрозуміти Слова Ісуса, потрібно вдосконалюватись, духовно рости (змінювати сприйняття), а не вивчати історію євреїв тих часів.
Ісус говорив просто і логічно. Коли починається розуміння Його слів, дуже добре стає видно тексти вставок. Бо вони не логічні і суперечать арійському світогляду.
Коментарі
Отримавши від Ісуса пораду, багатий юнак радісно побіг продавати свій бізнес, щоб потім прийти до учнівської громади і підтримати матеріально її розвиток.
Як казав Джеймс Меттіс, ми до друзів завжди приходимо в гості з подарунками.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Народний Оглядач - це корабель, на якому зібралися ближні.
Він пливе завдяки щедрим дарам.
"та багато інших, що їм помагали зо своїх маєтків» - ситуація повторюється.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Три думки.
1) От усі, і в першу чергу Президент, має керуватися тим, що сказав Ісус:
"Якщо хочеш бути гарним Президентом (або ж Прем’єром, Суддею, Міністром, директором, професором, доцентом, учителем, слюсарем, двірником, і т.п.) – каже Ісус до кожного, – піди, продай, що маєш (Ліпецьку фабрику =Рошен=, наприклад), і на отримані ресурси матимеш змогу розвивати Україну (слідом за Мною)."
2) Для вільного розвитку треба мати саме засоби , а позбуватися треба залежності, тобто баласту (наприклад, у вигляді Ліпецької фабрики, яка, так чи інакше, узалежнює Президента України від Президента Росії).
3) Події і факти в Євангелії викладені в категоріях того часу. І, є тлумачення, що "Ігольні Уші" - то вузький прохід у мурі навколо Єрусалиму. Те саме щодо "Гієнни Вогненої", що нею лякають грішників
(долина Геєнном поза муром Єрусалиму, міське сміттєзвалище де сміття постійно спалювали)
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Добре сказано: здобувати засоби, позбуватися залежності.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Після спілкування з Ісусом усі світлі люди раділи. А тут раптом: "22. Почувши це слово, юнак відійшов смутний, мав бо велике майно". Ще один аргумент, що це вставка.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Мета цієї вставки - підрив економічної основи арійських народів. Що більше іудохристиянства, то більше бідності.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Отже, вимога до кандидата на владу - позбутися власності - (наприклад, тієї ж Ліпецької фабрики), це щуряча потуга в узалежнені кандидата на владу (Президента чи кого іншого) від коштів олігархії. Це є їх спробою убезпечити себе від "розкуркулення", не дати реалізувати проект "Щурячий король", так би мовити.
П.С. Щось про це є і в к/ф "Слуга народу".
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
На мою думку, Євангелія написана для всіх часів. Щоб зрозуміти Слова Ісуса, потрібно вдосконалюватись, духовно рости (змінювати сприйняття), а не вивчати історію євреїв тих часів.
Ісус говорив просто і логічно. Коли починається розуміння Його слів, дуже добре стає видно тексти вставок. Бо вони не логічні і суперечать арійському світогляду.
Так, цілком згоден, треба вивчати не історію євреїв тих часів, а історію галілеян тих часів:). Також, треба вивчати історію нащадків галілеян - тиверців, бродників-берладників. Звідси стає ясно, що нащадки галілеян утворили з себе, разом з деякими іншими українськими субетносами, Військо Запорізьке Низове. І, з історії їх стає ясно, що зараз більша частина нащадків галілеян живе у місті Дніпро.
Якщо прагнеш чуда - створюй його!
Згдаємо, наприклад, Марію Магдалину. Вона братству апостолів жертвувала більші кошти, аніж дружина, сучасно мовою, прем'єр-міністра Галілеї. З цього факту, а також з її прізвища випливають деякі цікаві висновки. Тут слід ретельно вдуматись в перший факт. Вона вільно розпоряджалась величезними коштами (тобто, була дуже й дуже багатою), бо була сама неодруженою (так, в українській мові дружиною зветься кожен учасник шлюбу:) ). А, з її прізвища (а її прізвище було не Магаданка, не Магищук, і не якесь інше, утворене від назви "Магадан"; це така собі феодальна традиція, яка бере свій початок з дуже давніх часів) випливає, що вона була володаркою селища, а саме, Магадану. І, також згадаємо, що Магадан був найбагатшим містом Галілеї. Тобто, за рівнем впливовості та багатства, і отже, за відкритим та офіційним рейтингом могутності, вона була другою людиною в Галілеї, після Герода Атіпи. Такі чоловіки у феодальній традиції звались графами, або контами. А, таких жінок, окрім неї, історія просто не знає. Тому й відсунє слово для позначення її статусу. На тлі цього, спроби очорнити її ім'я виглядають особливо огидно. А, пригадавши, що в давнину люди дуже добре усвідомлювали те, що удача та успішність керівника , володаря, розповсюджуєтся також на його підлеглих, це виглядає не лише огидно, але й просто глупо.
Якщо прагнеш чуда - створюй його!