- Відвідувань: 33
- Переглядів: 35
Cтати деревом. У світі набирають популярності послуги з “органічного поховання”
Світ:
Спецтема:
Зміст
- 1. Біоурна
- 2.
- 3. Біокапсула
Біоурна
Іспанському дизайнеру Мартіну Азуа вдалося поєднати ідею життя після смерті з екологічним рішенням проблеми поховання. У його «Біоурну», виготовлену з целюлози, кокоса і пресованого торфу передбачається поміщати прах померлого разом з насінням.
Потім урну закопують в землю, і через кілька місяців вона дає перші паростки.
Вид дерева можна вибирати на свій розсуд: передбачається, що родичі померлого (або він сам, якщо турбуватиметься питанням заздалегідь) можуть підібрати ту рослину, яка найкращим чином відображає сутність покійного.
Проект вже став популярний, але більшою мірою використовується для поховання у такий спосіб домашніх улюбленців.
Біокапсула
Інший проект під назвою Capsula Mundi, розроблений італійськими дизайнерами Ганною Чітеллі і Раулем Бретцель, являє собою органічну біокапсулу для поховання, яка перетворить тіло покійного в поживні речовини для дерева, яке виросте над місцем поховання.
Покійні поміщаються в капсулу в позі ембріона, після чого на верхівку капсули висаджується доросле дерево або саджанець.
На сайті проекту вже є варіанти дерев, пропоновані на вибір.
Даний проект в даний час – всього лише концепція, оскільки подібні поховання в Італії заборонені законом. Якби це було можливо, метою проекту було б перетворити майбутні кладовища в меморіальні парки, які складаються не з хрестів і надгробків, а з живих дерев.
За словами авторів проекту, було б набагато краще, якщо замість того, щоб знищувати дерева для виготовлення трун, людина сама б ставала у майбутньому частиною природи. Та й саме припущення, що нащадки могли б приходити і з любов’ю доглядати за «близькими» деревами, здається цілком раціональною і навіть зворушливою ідеєю.
.
Зверніть увагу
Останні записи
Кращий коментар
Гарна ідея..Я колись пропонував замість тяжких бетонних або гранітних плит,із яких на кладовищах зроблені пам'ятники покійним,просто садити якесь дерево..плодове,дике та будь яке..але люди дивляться на мене круглими очима як на дивного..Як у нас глибоко сидить почуття власної важливості,що ми турбуємося про те,щоб після нашої смерті наші пам'ятники були кращими,більшими,вищими ніж у сусіда по ямі..
Вірю в те, що розумію.
Коментарі
Щоб спалити покійника теж потрібні дерева, але краще підходять сухі, тобто мертві.
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
Гарна публікація, друже Арсене. Моя оцінка - 5.
Гарна ідея..Я колись пропонував замість тяжких бетонних або гранітних плит,із яких на кладовищах зроблені пам'ятники покійним,просто садити якесь дерево..плодове,дике та будь яке..але люди дивляться на мене круглими очима як на дивного..Як у нас глибоко сидить почуття власної важливості,що ми турбуємося про те,щоб після нашої смерті наші пам'ятники були кращими,більшими,вищими ніж у сусіда по ямі..
Вірю в те, що розумію.
На НО останнім часом стало багато дописів на тему поховання...
Щоб це означало?
Може через те, що нових "гравців" фактично не має?
Та й в обговореннях ті ж самі й фактично ті самі теми по колу.
Хіба що зійшла на нівець тема ЖС.
А, на мою думку, тут це єдина реальна тема - тема, яка може цікавити не тільки "шукачів духовності", або як каже Степан Демура про аналогічних "шукачів" в РФ - "духовІтості". .
Два дописи - це не багато. Публікації і коментарі дуже оптимістичні. Це означає, зростає наша впевненість у власних силах.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Про духовIтость - влучно.
Схоже Демуру примусили замовкнути.
Тема ЖС справдi майже зникла. Якщо не вважати таким розмiщення двiчi на мiсяць тих самих текстiв про колективне читання.
Хай Буде!
РаДійці собі РаДіють читаючи Живе Слово. Афішувати свої досягнення чи вірно...
Хоча, якщо будуть щирі запитання (а такі, певен, є і задаються приватно), то відповіді/розповіді з'являться.
Щирі запитання - це ті, які задаються з метою використати відповіді на вдосконалення себе, а не задля позлорадствувати.
Такі мої відчуття/висновки - практикуючого. Мені добре.
Друзі Вікторе і Сергію, чи ви практикуєте Живе Слово?
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Перед тим як має зійти Сонце,півні голосно кукурікають і дають людям знати,що прийшов світанок..Так само Демура, Пономарь і їм подібні,говорять нам про очевидні речі..Чи є великою заслуга півнів у тому,що сходить Сонце,думайте самі..
Постійні іронічні дописи стосовно людей,що вирішили своє життя посвятити розвитку,який прийнято називати духовним, є на мою думку деструктивними..Неможливо побудувати країну і згуртувати націю без світоглядно духовного стержня..бо знову вийде якись совок чи щось йому подібне..Кожна розвинена нація в минулому мала тверду філософську основу..японське та німецьке економічне диво тому приклад..
А ще в індивідуальному плані,коли приходить час подивитися у очі Вічності,духовний досвід дає шанс..кожен отримає у міру своєї віри..чи допомагає знання ринку цінних паперів і крос курсів,коли по кришці труни гримають куски глини,кожен буде мати змогу переконатися сам...
Вірю в те, що розумію.
Віктор Нокід і Сергій Михайлів чомусь не відповідають на пряме запитання...
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Додав відео.
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)