Цивілізаційна розвилка і головний конфлікт XXI століття: постіндустріальне та ультраіндустріальне суспільство (+аудіо)

Аудіоверсія статті: Цивілізаційна розвилка і головний конфлікт XXI століття

Найголовнішою реальністю нашого часу є прискорене розділення світу на два ворожі табори – два типи цивілізації, два світогляди, два способи життя. Причиною такого розділення є системна криза нинішньої індустріальної суспільно-економічної формації.

Нагадаємо, що індустріальна формація – це масове виробництво і масове споживання. Центральними фігурами індáстріалу є «великий конвеєр» і безликі аморфні натовпи, які його обслуговують. У переважній більшості люди самі живуть як машини, тобто мислять і діють як запрограмовані автомати, причому на всіх рівнях соціальної ієрархії – від найвищих чиновників до простих роботяг.

Криза індустріальної формації спричинена не лише її загальним «зношенням» і паразитичним зараженням, а й появою нових технологій, передусім у сферах інформації, фінансів, енергетики та виробництва. Неможливість жити по-старому поєднується з привабливими перспективами жити по-новому.  

Розв’язання індустріальної кризи має два варіанти – або перехід до якісно нової формації, або суттєва модернізація існуючої. Звідси два важливі терміни:

1) постіндáстріал (від лат. post – після) – принципово нова формація, яка є діалектичним запереченням індустріальної формації;

2)  ультраіндáстріал (від лат. ultra – понад, надмірно) – вища фаза індустріальної формації, її суттєва модернізація.

Постіндáстріал – це звільнення

Ключовою ідеєю постіндустріальної формації є звільнення людини від світоглядного, організаційного і економічного рабства «великого конвеєра». Головними ознаками постіндастріалу є:

• формування адекватного світогляду, відмова від брехні й маніпуляцій – як засобів негідних і непродуктивних;
• невимушене долучення людини до різноманітних самокерованих громад, проектів, ініціатив – територіальних, ділових, духовних, за інтересами;
• формування державних органів управління знизу догори (республіканізм), тотальна виборність, перетворення народу на свідомий соціальний організм – націю;
• економічна та енергетична самодостатність сімей і громад, неонатуральне господарство, міні-фабрики, малосерійне та індивідуалізоване виробництво;
• безперервна самоосвіта, культ саморозвитку і самозцілення;
• висока соціальна мобільність, динамічне висування еліти у своїх громадах та їх об’єднаннях;
• легкий доступ до інформації, глобальний Інтернет;
• формування мережі напівавтономних поселень за межами міст, розвантаження мегаполісів;
• розвиток легкомоторної авіації та дирижаблів, доступних для приватного і громадського володіння;
• головна продуктивна сила – правда, знання і вільна творчість;
• зростання етнічної, соціальної, релігійної різноманітності,
• головна ідеологія – націоналізм (республіканізм, національний солідаризм, консерватизм, традиціоналізм).

Прихід постіндастріалу означає, що попередня індустріальна формація буде знесена разом з усіма її інститутами – корумпованою бюрократією, маніпулятивними ЗМІ, екологічно шкідливими заводами і мегаполісами, монополізованою економікою, продажними політиками, отупляючою освітою, культом грошей, тотальною брехнею і лицемірством.

Ультраіндáстріал – це комп’ютеризоване рабство

Ключовою ідеєю ультраіндустріальної формації є остаточне перетворення людини на гвинтик соціальної мегамашини – як у кінофільмі «Матриця» (1999). Головними ознаками ультраіндастріалу є:

• державна індустрія ефективного промивання мізків, придушення будь-якого вільнодумства;
• повне домінування державного апарату;
• формування органів управління згори донизу (етатична диктатура), відсутність реальної виборності;
• повна залежність людини від індустріальної «матриці»;
• стандартизована освіта;
• мінімальна соціальна мобільність, анонімна правляча верхівка,
• обмежений доступ до інформації, ізоляція від глобального Інтернету, контрольований державою інтранет;
• концентрація населення в мегаполісах;
• обмеження неконтрольованих транспортних та інформаційних комунікацій;
• головне джерело сили – дисциплінований «людський мурашник», стандартизація, централізоване керування;
• примусове зменшення етнічного та соціального розмаїття, культурна уніфікація, псевдорелігійність або атеїзм;
• головна ідеологія – етатизм (від соціал-демократії до соціалізму і відвертого комунізму).

Перехід до ультраіндастріалу означає глибинну оптимізацію індустріальної формації та доведення її до логічного завершення у формі комп’ютеризованого рабства, формування нового типу людини з мисленням «живої гайки» і готовністю всіма силами захищати свій тоталітарний «мурашник». 

Технологія – це лише підсилювач

Технології завжди етично нейтральні – вони лише підсилюють уже існуючі процеси. Технології підсилюють добро і зло, правду і брехню, лад і хаос. Скажімо, зброю можна використати і для захисту життя, і для його знищення. Інтернет можна використати і для просування правди, і для поширення брехні. Корисне чи шкідливе застосування технології залежить не від технології, а від того, в чиїх руках вона перебуває, хто нею керує, одне слово, яку людину чи групу вона підсилює.

Подібним чином інформаційні технології не є визначником постіндустріального чи ультраіндустріального суспільства. Суттєве збільшення інформаційного компоненту в сучасних соціальних та економічних процесах говорить про перехід до інформаційного суспільства. Інформаційне суспільство може бути постіндустріальним або ультраіндустріальним.

Глобальний конфлікт XXI століття

Тисячолітня війна між волею і поневоленням нині розгортається у протистоянні постіндустріальних та ультраіндустріальних тенденцій. Найвиразнішим проявом є загострення конфлікту між США в союзі з Новою Європою  і Континентальним блоком Китай–Росія–Стара Європа – про це ми вже говорили у статті Екзистенційний ворог Сполучених Штатів Америки – Росія, Китай чи Євросоюз?

З другого боку, згадане розділення проходить через самі США. Наприклад, Гугл, Фейсбук, CNN – це ультраіндастріал. Їм протистоїть Дональд Трамп зі своєю політикою націоналізму, опорою на власні сили, ліквідацією паразитичних процесів. Це ще не є чистий постіндастріал, але це вже рух у правильному напрямку.

Місцем, де постіндустріальні тенденції реалізуються в цілісності і повноті, є Україна. Сьогодні вона стоїть на самому початку постіндустріальних перетворень і їй ще далеко до США. Проте динаміка настільки висока, що вже за 10 років ми не впізнаємо самих себе. Україна стане планетарним центром постіндустріальної формації. Головним прискорювачем є США, головною антитезою – агресія Мордору.

В ідеальному варіанті Рай – це необмежена зовнішня загроза плюс необмежені зовнішні ресурси. Саме такий «ідеальний шторм» починається в Україні. Про це у статті Український Рай: офіційне відкриття.

The Mamas & The Papas: California Dreamin

Продовження: США проти Китаю: це не торгова війна, а початок конфлікту постіндустріальної та ультраіндустріальної цивілізацій.