Причини які спонукали мене взятися за цей пост

в коментарі до статті
Через марш за права для ЛГБТІК+ у Києві перекрили рух для транспорту та закрили станцію метро
Пані Зірка написала:

Опубліковано Зірка Вітошинська 16 Червень, 2025 - 17:08

Невже влада України не усвідомлює, що держава сильніша, коли суспільство об’єднане в опорі ворогові, а не розпорошене?! москва завжди підбурює меншини, щоби послабити націю, а нині — її захист від терористичної імперії.

Натомість Франція починає це розуміти. Так науковець, фахівець з дезінформації Крістін Дюґуен-Клєман, є однією з тих, хто наголошує на потребі цілісности нації як засобі захисту від вразливостей...

Крістін Дюґуен-Клєман — дослідник на Катедрі "ризиків" в IAE Париж-Соборна, дослідник Обсерваторії штучного інтелекту Парижу 1 Пантеон-Соборна, Дослідницького центру шкіл Сен-Сір Коткідан (CREC) та Школи офіцерів національної жандармерії (CREOGN).

Вона виступила на семінарі на цю тему в Міністерстві Європи та закордонних справ 29 листопада 2024 року.

4/6/2025 року запросила її на цю зум-конференцію Спілка Почесних Консулів у Франції.

Крістін Дюґуен-Клєман (Christine Dugoin-Clément) щойно опублікувала у видавництві Presses Universitaires de France книгу "Géopolitique de l'Ingérance russe — la stratégie du chaos" ("Геополітика російського втручання — стратегія хаосу").

Від 3ʼ:

https://youtu.be/T33TVuL-dHY

Творимо разом Ельфійську Вільну Церкву!

Я уважно прочитав передлад українською тексту відео але це мені нічого не дало.

 

1. Що таке дезінформація і чим вона відрізняється від місиґнформації

• Дезінформація — це свідомо неправдива інформація, що подається як правдива з метою спотворити уявлення людей.

• Місиґнформація — це помилкова інформація з ненавмисною передачею, без злого наміру.

Ключові рисі дезінформації:

2. Сила когнітивних перекосів

Психологічний контекст грає ключову роль у сприйнятті дезінформації:

• Ефект підтвердження (Confirmation bias): люди віддають перевагу інформації, що відповідає їхнім переконанням.

• Сила першого враження (Primacy effect): перший отриманий уривок інформації має більшу вагу, навіть якщо він неправдивий.

• Соціальна верифікація: поширення через своїх, довіра до «близьких», підсилює ефект.

Приклад: Якщо користувач соціальної мережі бачить, що його знайомі поділились неправдивою новиною, він швидше поставиться до неї позитивно, навіть не перевіривши інформацію.

3. Механізми розповсюдження інформкапсул

Дюгуан‑Клеман виділяє кілька важливих каналів:

1. Смарт-алгоритми у соцмережах, що підсилюють «резонансний контент».

2. Боти і тролі, які масово розповсюджують маніпулятивні меседжі.

3. Емоційний контент: найпотужніший інструмент—страх, гнів, неспокій.

Конкретний приклад: Під час виборчих кампаній у багатьох країнах бот-мережі свідомо поширювали гіперемоційні фейки, які були спрямовані на те, щоб викликати емоційний резонанс і сприяти певній політичній меті.

4. Як протистояти інформкапулам

а) Інструменти критичного мислення

• Завжди перевіряйте джерело: чи існує сайт/видання, яка має довіру?

• Найперший факт-чекінг: пошук незалежних перевірок або Google.

• Розпізнавайте тематичні биржі факт-чекінгових ресурсів.

б) Технічні прийоми

• Використання розширень-блокувальників ботів (наприклад, Bot Sentinel, NewsGuard).

• Аналітичні сервіси для оцінки контенту (CrowdTangle, Hoaxy).

в) Соціальна стратегія

• Не поширюйте підозрілий контент — навіть заради «обміну думкою».

• Повідомляйте знайомих про перевірені джерела, які спростують фейк.

5. Вплив на суспільство та політику

• Ерозія довіри до інституцій і медіа.

• Ґенерація реакційної поведінки — наприклад, протестні рухи, підсилені фейками.

• Регуляторна реакція — закони проти «інформаційних війн», розвиток fact-checking організацій.

Авторка надає приклади недавніх кейсів:

• Інформаційні атаки в контексті пандемії COVID-19.

• Використання бот-мереж для впливу на вибори.

• Втручання у референдуми (Brexit).

Висновок

Книга Крістін Дюгуан‑Клеман — це глибоке дослідження механізмів інформаційного впливу через дезінформацію. Вона пояснює не лише як працюють ці механізми — але й чому вони працюють: завдяки психіці людини, технологіям і соціальним каналам. Це не просто наукова робота, а практичний інструмент, який допомагає як зрозуміти, так і протистояти цій глобальній проблемі.