- Відвідувань: 0
- Переглядів: 0
Для того, щоб бути успішною нацією – ми маємо ВСЕ!
Світ:
Спецтема:
oleksandr_klochan.jpg
Зміст
А далі – 20 хвилин лише ти, дорога і музика…
Я мовчки ставлю їм нашу класну українську музику. Ту музику, яка мене самого вчепила за живе дуже. Ту музику, яку вони не можуть ніде почути випадково. Ту музику, яку не послухати ні по радіо, ні по телеку. Ту музику, яку можна почути – лише свідомо її десь шукаючи.
Такі реалії в столиці. Такі реалії на 4/5-х території України.
Мовчимо, практично жодних розмов. Ну і мій тризуб перед очима, як підтвердження того, що це все, що зараз відбувається – по справжньому.))
...і мій тризуб перед очима, як підтвердження того, що це все, що зараз відбувається – по справжньому.))
І знаєте що. Дивно на це дивитись, але дуже багато людей, ніби трішки розкриваються, розслаблюються, розгинаються за цей час. Стають ніби просвітлівші якісь.)
А приблизно кожен 10-й запитує - що це грало?... І виходячи з авто майже всі кажуть: - ДЯКУЮ Вам! Удачі. Щасливої дороги. – кажуть вони мені тепло і доброзичливо. Як я їм, коли вони до мене сідали.) І враження, що хочуть сказати вони щось ще, та не знають що.) І враження, що це кажуть вже зовсім не ті люди, які 20 хвилин тому сідали в авто…
- І Вам щасти! – відповідаю. )
…
Просніться, друзі!
Українці! Ви мені нагадуєте пацієнта, що підключений до апарату, який чи то підтримує , чи може швидше пригнічує Ваше життя. Ви прийняли якісь неписані правила, вони Вам не дуже до душі, але чомусь Ви вважаєте, що по ним маєте неуклінно жити. Як ніби дядя Вова Вам курс лікування прописав для русифікації.
Ви романтики, лірники, казкарі, добрі люди - українці… Скажіть, хто Вас зараз примушує слухати весь час ту Бутирку? Хто Вас примушує виходити на вулицю, як ніби то в іншу державу, і говорити російською, якщо Ваша рідна – українська?
Просніться друзі.) 23 роки як сконав совок. Вас вже ніхто не переслідуватиме за мову – можу завірити Вас своїм прикладом. По всій території України у Вас з нормальними людьми – не буде проблем з мовою. Навпаки, дякуючи їй ви заведете дружбу з багатьма цікавими людьми. Навіть в Донецьку я набув собі кілька цікавих знайомих, дякуючи мові, чесно! А з ненормальними знайдуться проблеми й по іншим причинам.
Зрозумійте, ще трішечки такого життя і ми не повернемо собі свій Київ… Він стане незворотньо іншим. І Ви всі зараз власноруч його таким ліпите…
Я розумію чому це сталось в Донецьку, наприклад. Ми його втратили не зараз, ми його втратили в 50-х. Там після голоду, совка і війни лишилось близько 100-150 тисяч українців. А на 1962-й рік жителів в Донецьку вже було майже мільйон! І цей мільйон – здебільшого завезений підконвойний люд. Можна сказати, що 9 з 10 дончан, по суті не дончани і здебільшого й не українці. А Київ? Чому ми самі, з власної волі робимо це з колискою нашої землі?...
Що вам не вистачає для самодостатності, друзі, щоб бути собою?...
Для того, щоб бути успішною нацією – ми маємо ВСЕ
Ми маємо найкращу в світі мову (офіційно на 2-му місці у світі по милозвучності). Не кожному так підфартило з такою красою.
Ми маємо найглибшу і найрозвинутішу культуру і традиції.
Ми маємо понад 200 000 лише НАРОДНИХ пісень! Це більш ніж втричі більше від найближчого конкурента у світі! Ви собі можете це уявити, і що це говорить про наш рід?
Нам є чим пишатись і почуватись повноцінними! Є, навіть більше ніж в багатьох інших націй.
Ми маємо і звитяги, і прагнення до волі.
Ми маємо незалежність... Яку не яку, але поки що маємо.. І цієї незалежності досить для того, щоб зробити її справжньою без перекрою карти. Але якщо будемо робити…
Для чого весь час під когось прогинатись? Це небезпечна звичка як для того, хто прогинається, так і для того, хто весь час звик очікувати прогину. «Не стоит прогибаться под изменчивый мир, пусть лучше он прогнется под нас.»
Якщо ми цього не усвідомимо зараз – ми зовсім скоро станемо іншими… Бо зараз ми на фінальному зламі друзі. Якщо не ми – то… ???
Зверніть увагу
Останні записи
Кращий коментар
ВітаYou!
Шановний, є до Вас питання стосовно наведеного у тексті: "Ми маємо понад 200 000 лише НАРОДНИХ пісень! Це більш ніж втричі більше від найближчого конкурента у світі! Ви собі можете це уявити, і що це говорить про наш рід?"
Колись я також чув, з посиланням на якийсь реєстр оригінальним мелодій-пісень ЮНЄСКО чи подібної організації, про кількість пісень у різних народів, яка за твердженням щодо суттєвої (якісної) різниці співпадала з наведеним Вами. Проте саме щодо кількісної оцінки, як і знайти джерело з цією статистикою - мені не вдалося. Можливо, Ви маєте такі дані?
Справа в тім, що то, справді, дуже цікаве питання. Бо це певною мірою відповідь на питання, який історичний вік має той чи інший народ (відповідно й мова), хто кого старший, де жив та подібне. Очевидно, що для того, щоб скласти таку кількість пісень, потрібно аби цей народ мав відповідний час свого існування, при всій тій народній схильності чи не дуже до співання. Мені здається очевидним, для складання пісень мав з"явитись певний першоавтор, потім свої також невідомі співавтори. Далеко не кожна створена першоавтором пісня ставала народною. При тому. що ті люди не були, як нині, "чисто співаками за фахом" швидше всього.
Навіть сучасний час, скажімо останні 100 років - стимульованого культу шоу-бізнесу - чи багато створено пісень, які знанні і співаються у народі. З тої цілої сучасної купи хіба що декілька пісень запам"яталось народом. Як то - "Рідна мати моя", десь близько "Червона рута" і...? Також цікаве питання для аналізу.
Подібне, гадаю, властиво не тільки людям сучасності. Звідси і можливість осмислення кількості часу (поколінь), відповідно - історичного віку.
Чому таке питання. В українській Вікіпедії у статті про наші пісні написана якась зовсім інша цифра - тобто там треба, як мовиться, інформаційно виверена правка тексту. Правда, давненько туди не заглядав..
По-друге, шукаючи ці дані та джерело я колись знайшов посилання, що у Литві було видано збір народний пісень (десь на рівні 2000-го року), у якому нараховується - по пам"яті - саме отих 200000 пісень. Наскільки литвини пісенний народ - маючи певне своє уявлення - у мене склалась думка, що тут знову маємо "місце великого блуду", яке потрібно прояснити. Якщо литовці мають 200000 пісень, то чисто інтуітивно - українці мають більше.
Тому до Вас таке питання - з якого джерела Ви маєте дані, на які посилаєтесь? Можливо, є фахівці-мистецтвознавці, які мають або знають, де шукати.
Хай Буде!
VitaYou!
Коментарі
Засоби пропаганди в руках ворога. Якщо виграємо інформаційну війну, то виграємо і всі інші.
Братайтеся, єднайтеся зі світлими - це сила!
ВітаYou!
Шановний, є до Вас питання стосовно наведеного у тексті: "Ми маємо понад 200 000 лише НАРОДНИХ пісень! Це більш ніж втричі більше від найближчого конкурента у світі! Ви собі можете це уявити, і що це говорить про наш рід?"
Колись я також чув, з посиланням на якийсь реєстр оригінальним мелодій-пісень ЮНЄСКО чи подібної організації, про кількість пісень у різних народів, яка за твердженням щодо суттєвої (якісної) різниці співпадала з наведеним Вами. Проте саме щодо кількісної оцінки, як і знайти джерело з цією статистикою - мені не вдалося. Можливо, Ви маєте такі дані?
Справа в тім, що то, справді, дуже цікаве питання. Бо це певною мірою відповідь на питання, який історичний вік має той чи інший народ (відповідно й мова), хто кого старший, де жив та подібне. Очевидно, що для того, щоб скласти таку кількість пісень, потрібно аби цей народ мав відповідний час свого існування, при всій тій народній схильності чи не дуже до співання. Мені здається очевидним, для складання пісень мав з"явитись певний першоавтор, потім свої також невідомі співавтори. Далеко не кожна створена першоавтором пісня ставала народною. При тому. що ті люди не були, як нині, "чисто співаками за фахом" швидше всього.
Навіть сучасний час, скажімо останні 100 років - стимульованого культу шоу-бізнесу - чи багато створено пісень, які знанні і співаються у народі. З тої цілої сучасної купи хіба що декілька пісень запам"яталось народом. Як то - "Рідна мати моя", десь близько "Червона рута" і...? Також цікаве питання для аналізу.
Подібне, гадаю, властиво не тільки людям сучасності. Звідси і можливість осмислення кількості часу (поколінь), відповідно - історичного віку.
Чому таке питання. В українській Вікіпедії у статті про наші пісні написана якась зовсім інша цифра - тобто там треба, як мовиться, інформаційно виверена правка тексту. Правда, давненько туди не заглядав..
По-друге, шукаючи ці дані та джерело я колись знайшов посилання, що у Литві було видано збір народний пісень (десь на рівні 2000-го року), у якому нараховується - по пам"яті - саме отих 200000 пісень. Наскільки литвини пісенний народ - маючи певне своє уявлення - у мене склалась думка, що тут знову маємо "місце великого блуду", яке потрібно прояснити. Якщо литовці мають 200000 пісень, то чисто інтуітивно - українці мають більше.
Тому до Вас таке питання - з якого джерела Ви маєте дані, на які посилаєтесь? Можливо, є фахівці-мистецтвознавці, які мають або знають, де шукати.
Хай Буде!
VitaYou!
Дуже цінні висновки, пане Євгене! Вітаю!
Можна шукати, а поки що своє запитання про цифру пісень Ти можеш задати особисто пану Олександру Клочану
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Дякую, бо думав це Ваша стаття.
Хай Буде!
VitaYou!
Десь на Народному Оглядачі була стаття, в котрій наведено оцінку, що українська нація створили більше 500 000 пісень. Треба пошукати.
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
Важлива публікація. І діагноз вказаний: Українці! Ви мені нагадуєте пацієнта, що підключений до апарату, який чи то підтримує , чи може швидше пригнічує Ваше життя. Все, що робиться у світі - комусь це треба! Кому треба, щоб щезали українці? Кому ми найбільше заважаємо?
А то Ти не знаєш! ;)
Виходячи з тези, що
для того, щоб задати запитання, треба знати 50-60 % відповіді.- ти відповідь уже знаєш, друже! ;)"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)