Лідера фомації Вій Дмитра Доброго-Вечора по праву можна вважати культовою особою української музичної сцени. Ще на початках незалежності України він заснував гурт Вій, який мав завдання пропагувати український мелос. Наскільки це йому вдалося? Про це, а також про багато інших не менш цікавих речей він особисто розповів в ексклюзивному інтерв’ю.
- З чого, власне, починалась творчість Вія, і на яких основах був заснований гурт?
- На таке запитання, якщо чесно, дуже складно відповісти, бо я вже дуже погано пригадую це. Ну, починалась незалежність України, і я хотів зробити українську групу. Уявити себе, що співає російською, не можу й дотепер. Також хотілося, щоб ця музика була пов’язана із нашим українським мелосом, із слов’янськими традиціями. Думаю, мені таке вдалося зробити.
- Загалом, важко було «пробиватися» на українську сцену?
- А я і не вважаю, що «пробився», бо якщо б зробив це, то був би як Океан Ельзи. Звичайно, що тоді було набагато легше. Тоді, в принципі, було мало таких колективів. Зараз усі навчилися грати і в усіх з’явилися хороші інструменти. Музиканти стали грати набагато краще, і стало більше конкуренції. Колись було як, заспівав українською мовою - і ти вже герой.
- А що таке українська сцена і шоу-бізнес, на ваш погляд?
- Український шоу-бізнес - повне лайно. Українська сцена трохи пов’язана із шоу-бізнесом, але загалом, я вважаю, це якимось потугами досягнути вищого рівня шоу-бізнесу. Ми ще довго будемо іти до цього рівня.
- Ви - готична група?
- Ні. Про те, що ми готична група, я випадково дізнався кілька років тому. Я взагалі не вважаю нас готичною групою. Наш гурт більш тяжіє до такого напрямку, як фолк. Загалом, наш стиль важко охарактеризувати.
- Самі не хотіли придумати якусь назву до свого музичного напрямку?
- Думаю, що нашу групу люблять і без визначення її напрямку (сміється). Ну, граємо собі такий рок, хоча і роком я це не назву. Коли ж я почну визначати напрямок, в якому я граю, то думаю, що на цьому моя музика і закінчиться. Краще назвати те, що ми робимо, сучасною українською музикою.
- У складі Вія досить велика кількість учасників. Чи не збираєтесь, можливо, ще розширити склад?
- Навпаки, я збираюся двох людей усунути з групи і взяти двох інших людей, які будуть грати уже на інших інструментах. Проте, хто піде, я не скажу.
- Тоді підійдемо до питання так: Сашко-лірник займається ще й іншою діяльністю поза межами гурту (складає і читає казки - авт.), це не заважає вашій діяльності?
- Хай собі займається. Справа в тому, що Сашко насправді дуже мало приносить гурту, окрім зовнішнього вигляду. Хоча мені про це говорити дуже важко, бо він чоловік моєї сестри. Але він лише колоритно виглядає на сцені. Для музики він не приносить жодної користі. Якщо у нього було б ще почуття ритму…
- Так що, Сашко може покинути гурт?
- Я ж сказав, що нічого про це не казатиму. Єдине, що я знаю, це те, що у мене буде клавішник. Хоча, коли б я був багата людина, то возив би із собою цілий оркестр.
- На скільки відсотків ви викладаєтесь на сцені?
- Це залежить від того, який концерт, і яка міра відповідальності. Але, в принципі, для мене що одну пісню заспівати, що десять - я викладаюсь так само. Якщо ж у мене є який внутрішній настрій, то можу викластися так, що мене просто знесуть зі сцени.
- Чи можете згадати найкращий концерт, який ви дали?
- Важко згадати… Щоправда, був один класний концерт, який ми давали в Парижі в залі ЮНЕСКО. Тоді зібралося багато всіляких послів, представників різних країн, навіть принцеса якась була, а ми так завелися, що роздяглися майже до трусів. Весело було…
- А як ви ставитесь до своєї публіки?
- Нормально ставлюся. Я люблю свою публіку.
- Вона вас ніколи не нервує?
- Ні. Якщо тебе люди люблять, як це може нервувати? Бувають неприємні моменти, але то все фігня. Публіка ж також буває різною: в однієї людини один інтелект, в іншої - інший. Але все нормально.
- Вій буде існувати ще довго?
- Якщо я не помру скоро, то буде ще довго. Але цього робити я ще не планую (сміється). Я ще не такий старий, як вважаюся. Мені 44 роки, але не збираюся нічого фатального робити. Єдине, можливо, зроблю якийсь паралельний проект до Вія.
- За 15 років свого існування ви випустили тільки два альбоми. Чому так мало?
- Справа в тому, що я дуже вимогливий до своїх пісень. Записано багато пісень, багато з тих, що не увійшли у альбоми, ми просто граємо, ще більше взагалі не граємо. Вважаю, що в альбомі мають бути тільки найкращі пісні. Коли назбируються хороші пісні для нового альбому - він видається. Тим більше, я ніколи не ставив собі задачі випускати альбом за альбомом в конвеєрному порядку. Ну, є там два альбоми, але майже всі пісні із них люди співають.
- Для вас існують певні принципи і догми?
- Вважаю, що всім у житті треба займатися, маючи до того любов. Якщо любові немає - життя не варте нічого.
- Любові припустима зрада?
- Слово зрада до любові не стосується, це жінки придумали.
- Ви політично активний громадянин?
- Скоріше я політично не пасивний. Я дивлюся новини, переживаю за країну, ходжу на Майдан, коли треба. Але ночувати у наметах я не буду, у мене інше завдання - співати пісні про революцію, але не багато. Одну чи дві.
- Яка ваша улюблена страва?
- Я сам, в принципі, кухар, тому мені дуже важко сказати, що я люблю. Немає страв, яких би я не їв. Єдине, чого не люблю, точніше не пробував, це всіляких там павуків, комашок різних. Люблю дуже голубці, горілку і пиво. О! Ще я не люблю раків, бо коли бачу, як вони мучаться… Загалом, за все своє життя я не вбив жодної тварини і не визнаю вбивства тварин заради задоволення. Подеколи здається, що тварини мають більше право на життя, ніж люди.
- Що ви зробите заради коханої людини?
- Я сподіваюся, що все, що треба. Але я сподіваюся, бо, якщо чесно, я не впевнений. По правилах, я маю зробити все що завгодно, але ніхто не знає, що може трапитися. Я ніколи не буваю категоричним ні до себе, ні до інших.
В тему:
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Ісус показав учням загальну картину еволюційної драбини. Людина не є завершеною істотою – її чекає перетворення на надлюдину. Усі учні школи Ісуса стали вічно молодими ельфами, адже Ісус дав їм...
Дмитро Добрий-Вечір: «Український шоу-бізнес - повне лайно»
Світ:
06092710s.gif
- На таке запитання, якщо чесно, дуже складно відповісти, бо я вже дуже погано пригадую це. Ну, починалась незалежність України, і я хотів зробити українську групу. Уявити себе, що співає російською, не можу й дотепер. Також хотілося, щоб ця музика була пов’язана із нашим українським мелосом, із слов’янськими традиціями. Думаю, мені таке вдалося зробити.
- Загалом, важко було «пробиватися» на українську сцену?
- А я і не вважаю, що «пробився», бо якщо б зробив це, то був би як Океан Ельзи. Звичайно, що тоді було набагато легше. Тоді, в принципі, було мало таких колективів. Зараз усі навчилися грати і в усіх з’явилися хороші інструменти. Музиканти стали грати набагато краще, і стало більше конкуренції. Колись було як, заспівав українською мовою - і ти вже герой.
- А що таке українська сцена і шоу-бізнес, на ваш погляд?
- Український шоу-бізнес - повне лайно. Українська сцена трохи пов’язана із шоу-бізнесом, але загалом, я вважаю, це якимось потугами досягнути вищого рівня шоу-бізнесу. Ми ще довго будемо іти до цього рівня.
- Ви - готична група?
- Ні. Про те, що ми готична група, я випадково дізнався кілька років тому. Я взагалі не вважаю нас готичною групою. Наш гурт більш тяжіє до такого напрямку, як фолк. Загалом, наш стиль важко охарактеризувати.
- Самі не хотіли придумати якусь назву до свого музичного напрямку?
- Думаю, що нашу групу люблять і без визначення її напрямку (сміється). Ну, граємо собі такий рок, хоча і роком я це не назву. Коли ж я почну визначати напрямок, в якому я граю, то думаю, що на цьому моя музика і закінчиться. Краще назвати те, що ми робимо, сучасною українською музикою.
- У складі Вія досить велика кількість учасників. Чи не збираєтесь, можливо, ще розширити склад?
- Навпаки, я збираюся двох людей усунути з групи і взяти двох інших людей, які будуть грати уже на інших інструментах. Проте, хто піде, я не скажу.
- Тоді підійдемо до питання так: Сашко-лірник займається ще й іншою діяльністю поза межами гурту (складає і читає казки - авт.), це не заважає вашій діяльності?
- Хай собі займається. Справа в тому, що Сашко насправді дуже мало приносить гурту, окрім зовнішнього вигляду. Хоча мені про це говорити дуже важко, бо він чоловік моєї сестри. Але він лише колоритно виглядає на сцені. Для музики він не приносить жодної користі. Якщо у нього було б ще почуття ритму…
- Так що, Сашко може покинути гурт?
- Я ж сказав, що нічого про це не казатиму. Єдине, що я знаю, це те, що у мене буде клавішник. Хоча, коли б я був багата людина, то возив би із собою цілий оркестр.
- На скільки відсотків ви викладаєтесь на сцені?
- Це залежить від того, який концерт, і яка міра відповідальності. Але, в принципі, для мене що одну пісню заспівати, що десять - я викладаюсь так само. Якщо ж у мене є який внутрішній настрій, то можу викластися так, що мене просто знесуть зі сцени.
- Чи можете згадати найкращий концерт, який ви дали?
- Важко згадати… Щоправда, був один класний концерт, який ми давали в Парижі в залі ЮНЕСКО. Тоді зібралося багато всіляких послів, представників різних країн, навіть принцеса якась була, а ми так завелися, що роздяглися майже до трусів. Весело було…
- А як ви ставитесь до своєї публіки?
- Нормально ставлюся. Я люблю свою публіку.
- Вона вас ніколи не нервує?
- Ні. Якщо тебе люди люблять, як це може нервувати? Бувають неприємні моменти, але то все фігня. Публіка ж також буває різною: в однієї людини один інтелект, в іншої - інший. Але все нормально.
- Вій буде існувати ще довго?
- Якщо я не помру скоро, то буде ще довго. Але цього робити я ще не планую (сміється). Я ще не такий старий, як вважаюся. Мені 44 роки, але не збираюся нічого фатального робити. Єдине, можливо, зроблю якийсь паралельний проект до Вія.
- За 15 років свого існування ви випустили тільки два альбоми. Чому так мало?
- Справа в тому, що я дуже вимогливий до своїх пісень. Записано багато пісень, багато з тих, що не увійшли у альбоми, ми просто граємо, ще більше взагалі не граємо. Вважаю, що в альбомі мають бути тільки найкращі пісні. Коли назбируються хороші пісні для нового альбому - він видається. Тим більше, я ніколи не ставив собі задачі випускати альбом за альбомом в конвеєрному порядку. Ну, є там два альбоми, але майже всі пісні із них люди співають.
- Для вас існують певні принципи і догми?
- Вважаю, що всім у житті треба займатися, маючи до того любов. Якщо любові немає - життя не варте нічого.
- Любові припустима зрада?
- Слово зрада до любові не стосується, це жінки придумали.
- Ви політично активний громадянин?
- Скоріше я політично не пасивний. Я дивлюся новини, переживаю за країну, ходжу на Майдан, коли треба. Але ночувати у наметах я не буду, у мене інше завдання - співати пісні про революцію, але не багато. Одну чи дві.
- Яка ваша улюблена страва?
- Я сам, в принципі, кухар, тому мені дуже важко сказати, що я люблю. Немає страв, яких би я не їв. Єдине, чого не люблю, точніше не пробував, це всіляких там павуків, комашок різних. Люблю дуже голубці, горілку і пиво. О! Ще я не люблю раків, бо коли бачу, як вони мучаться… Загалом, за все своє життя я не вбив жодної тварини і не визнаю вбивства тварин заради задоволення. Подеколи здається, що тварини мають більше право на життя, ніж люди.
- Що ви зробите заради коханої людини?
- Я сподіваюся, що все, що треба. Але я сподіваюся, бо, якщо чесно, я не впевнений. По правилах, я маю зробити все що завгодно, але ніхто не знає, що може трапитися. Я ніколи не буваю категоричним ні до себе, ні до інших.
Зверніть увагу
Євангельська антропологія: надлюдина, людина та розмовляюча тварина – Добре Знання (+аудіо)