Секс (з латини «sexus» – стать) — статеві стосунки, сукупність статевих реакцій, наміри і вчинки, пов’язані з проявами і задоволенням статевого потягу між представниками різної статі (в нормальному, не збоченому вигляді). 

Є такий термін «зносини», що відповідає відносинам у політиці, науці, виробництві, медицині, в сім’ї, в сексі, де статус-кво, суть, характер, світогляд людини мають вагу, значення. Стосунки через «зносини» мають характер «човникової» дипломатії, де вирішення проблем і задоволення – одностороннє, тимчасове, тобто «зносини» не довготривалі. 

Із різними людьми ми спілкуємося також по-різному, саме за стилем спілкування людина визначає, якими можуть бути зв’язки з тією чи іншою людиною. 

Поняття сексу охоплює увесь спектр життєвих можливостей людини. А в сексі у момент захоплення людина вбачає лише одну частину – «зносини». Після чи ж під час «зносин» їй вже майже нічого не хочеться, правда, є думка про те, щоб або цей жах скоріше закінчився, або самій кудись подітися. Далі забувається, хто був і що було, навіть імен не пам’ятають. Люди від випадкових зустрічей, стосунків, миттєвих захоплень очікують грандіозних почуттів і довготривалого сексу, насправді ж, вони просто граються почуттями, активізують гормони. А в грі можна так загратися, що забути, де гра, а де реальність. Будь-яка гра призводить до поразки однієї з сторін. 

Секс на момент захоплення, нового знайомства чи тимчасової оддушини, зміни партнера – це засіб, за допомогою якого людина дуже вже хоче привабити, викликати інтерес до себе, збудити свої інстинктивні почуття, гормони – і за будь-яких умов досягти мети. Мета ж на основі захоплення, націлена на вирішення власних проблем людини, задоволення її бажань, потреб, можливо, для появи нових відчуттів, виявляє в людині сексуальну корисливість. 

Захоплення можна ототожнити із закоханістю, яка теж не є коханням, це навіть не почуття пристальної уваги, адже закоханість затьмарює свідомість, позбавляє можливості реально сприймати Світ, обмежує розвиток і заважає ясно мислити. Закохана людина мало над чим замислюється, вона підвладна інстинктам і почуттю ейфорії. Закоханість – це страждання і душевний біль, так би мовити, гормональний шок, який згодом викликає взаємні звинувачення, претензії, призводить до атрофації сексуального потягу. 

Секс у коханні розкріпачує партнерів, робить їхню поведінку невимушеною, знімає усі табу - дуали відчувають один одного душею і тілом так близько, по-рідному і настільки щиро, що вечорниці-досвітки втягують їх у довге приємне спілкування з жартами і усмішками. 

У коханні страждань не існує. Кохання або є, або його нема. Це почуття реальне, осмислене, свідоме, відчутне. У коханні душі легко, а в закоханості – важко. Тому справжнє кохання в дуальності. Кохання без дуальності не кохання, і дуальність без кохання не дуальність. Кохання ґрунтується на повазі, толерантності із збереженням моральності, честі, совісті. 

Секс у коханні яскравий і зрозумілий, цікавий та різноманітний, без напруги. Це секс для здоров’я і з задоволенням. 

Дуальність, можливо, не вирішує усіх проблем. Але саме дуальність — перший крок, коли людина краще пізнає не лише себе й свого дуала, а й інших людей через дуальні стосунки. Особливо в дуальних стосунках і в дуальному сексі людям треба бути найбільш уважними одне до одного. Гнів й брутальне, різке ставлення спустошують душу. Негативні риси характеру саме в дуальності завдаватимуть серйозного душевного болю. А психіка дуалів настільки чутлива, що необережне слово чи знервований, претензійний тон бентежать душу і блокують сексуальний потяг. Таким чином партнери самі позбавляють себе найприємнішого почуття — кохання. 

Чому треба вибирати саме дуала? Людина іншого соціонічного типу – не дуал, має від природи іншу психічну програму, інші прагнення, а отже, й інші потреби. Тому в близьких стосунках із не-дуалом розвивається не гармонія, а розлад. 

У дуальності відбувається єднання, яке проявляється в зацікавленому й проникливому ставленні до іншої людини. Дуальність — це відповідна різниця психічних якостей двох людей, що дозволяє відчути злагодженість — гармонію, справжнє кохання, до якого прагне кожен. Відтак, на сьогодні маємо можливість відчути гармонію кохання в дуальності із своїм дуалом. 

Гармонія — не дуальність. Саме дуальність — це гармонія. 

Тільки двоє самостійних, незалежних дуалів, що мають різні якості характеру і психічну злагодженість, створюють гармонію. 

Секс — не «фізична» потреба, а фізіологічна на психічному рівні. 

Якщо жінка змінює партнера, то сперма наступного чоловіка вносить інший інформаційний код на фізіологічно-психічному рівні, нову психічну програму. Сперма кожного чоловіка має свій інформаційний код на генному рівні. Під час внесення нового коду спотворюється попередній, а отже, цілісна психічна програма, створена раніше як на психічному, так і на фізіологічному рівнях, також руйнується. Налаштування у жінки лібідо та іншої психічної програми вимагає певного часу, а з цим пов’язане прийняття або неприйняття партнера, бо нова психічна програма на інший код сперми діє, як на чужорідне тіло - і від статевого акту виникатиме незадоволення і спустошеність душі. 

Часта зміна партнерів спричинює збій нервової системи, вносить розлад і на психічному, і на фізіологічному рівнях. 

Задоволення належного людина не отримує, бо не має належних почуттів й поваги, лише холодність та цинічний розрахунок. 

Сексуальні зміни в поведінці жінки чоловік дуже добре відчуває, якщо до зради вони були довгий час разом. А от причин може не знати. Річ у тім, що змінилася психічна програма через інший коду сперми: попередній код, а отже, і психічна програма, не розпізнається, а блокується інформацією сперми іншого чоловіка. Виникає збій сигнальної системи в психічній програмі людини — складається враження, що нівелюється чоловіча гідність. 

Якщо жінка часто змінюватиме партнерів, то її психіка не встигатиме перелаштовуватися, так втрачатиметься сексуальний потяг і виникатиме розлад нервової системи. Зростатиме незадоволення як психічне, так і сексуальне. Жінка ставатиме знервованою, грубою, злою, буде звинувачувати партнера, виявлятиме протест, не розуміючи, що причина цього саме в ній самій. 

Зміна психічної програми особливо боляче сприймається дуалом, який зразу ж відчує зраду. 

Гармонійний секс втрачає свою силу, спотворюється психічна програма, руйнується гармонія — і сила інстинкту, «зносини» беруть гору. 

Щоб повернути втрачені почуття і відчуття, чоловік чи жінка намагаються вирішити життєві проблеми сексом, зміною партнера, не усвідомлюючи, що справжній секс і справжнє задоволення починаються від єднання душ, а не від фізичної близькості. 

У жінки через неадекватний спосіб життя розвивається або фригідність, або сказ матки. У чоловіка — імпотенція. 

У народі кажуть, вбиваєш одного, вбиваєш й іншого. Тобто «інший» - це ти сам. Зрадивши, жінка чи чоловік втрачають свою гідність і честь, і по-перше, «вбивають» себе, а по-друге, підсвідомо «вбивають» одне одного, змушуючи далі зраджувати. Зрада одного партнера призводить й до зради іншого, якщо він не йде, втрачається чутливість, партнери стають чужими. Байдужість і зрада заразні. Чоловік або жінка стає співучасником ганебної облудної витівки когось із партнерів, перетворюється на жертву. 

Можливо, це діє недовго, якийсь час. Все ж таки діє. І вийти із цього замкнутого кола можна, лише вибравши свого єдиного душевно-сексуального партнера для злагоди, для гармонії. Інакше все повторюватиметься — і незадоволених ставатиме більше. 

На сьогодні «зносини» вже набуло рівня епідемії: порносайти, порнофільми із збоченцями, журнали, фото оголених розбещених жінок та чоловіків, будинки терпимості, секс по телефону, комерційний секс, повії не тільки на кожному кроці, а й із викликом додому. Навіть подружня зрада стала суспільною нормою, «бо це роблять усі». Дійшло до того, що психологи радять зміцнити сім’ю зрадою. 

Різні й тлумачення поняття сексу: чоловік із жінкою, чоловік із чоловіком, жінка із жінкою, пара на пару, один чоловік і чотири жінки тощо. А ще існують розмови щодо розміру статевих органів та їх вплив на секс. 

Фізіологи і сексологи довели, що в сексі розмір статевого органу чоловіка не є критерієм, не впливає на оргазм і задоволення від сексу. Статевий потяг залежить від віртуозності, тривалості взаємин, глибини почуттів партнерів, сили їх любові або ще краще - щирого кохання, душевного злету, збудженості. Доповнення в сексуальній поведінці дуалів – це їх настрій і налаштування на інтимні стосунки, в активності і пасивності, в прояві ніжності, вмінні відволікти і полонити свого партнера у світ дуального, приємного, душевного стану. 

Дійсно, здоровий секс буває тільки з постійним партнером, а в гармонії — з дуалом. 

Варто тільки знайти свого дуала. А для цього необхідно, щоб кожна людина визначила свій соціонічний тип. І таким чином коло пошуку дуала-обранця звузиться, і вибір стане якіснішим. 

А отже, стане якіснішим і секс.

В тему:

Соціоніка - наука про стосунки між людьми