За останні кілька років це, мабуть, найважливіший мій пост. Тому що всі ми розуміємо, що сталося з нами за ці зиму і весну. Для мене особисто багато повернулося на 180 градусів. Тому я обов'язково повинен розповісти вам про мого давнього друга Олю Богомолець. Окрім задоволення і приводу для гордості, це зараз ще й обов'язок - інакше я, напевно, думав би як розповісти про неї ще пару років. Перед багатьма з тих, хто прийде в неділю на виборчі дільниці, у мене є велика, але абсолютно випадкова перевага: я дружу з Олею 18 років і спостерігав за нею в самих різних ситуаціях. Тому, якщо ви мені вірите, я готовий поділитися деякими аспектами нашої багаторічної дружби.

Почну з головного для мене. Три риси Олі, які мене найбільшою мірою завжди в ній вражали і які, як мені здається, запросто розвіють усі побоювання з приводу того, чи може вона бути Президентом (спочатку перелічу, а потім розшифрую):

1. Поєднання м'якості і доброти з непохитною приголомшливою твердістю, природне лідерство.
2. Наявність у всьому, що вона робить, потужної духовної складової.
3. Дивовижний природний аристократизм та інтелігентність. Для мене Оля завжди асоціювалася з найпрекраснішим, що є в Україні .

Тепер спробую викласти подробиці.

1. Оля - людина, якою абсолютно неможливо управляти. І ця якість ґрунтується не на впертості, а на потужному внутрішньому стержні, який в самих непростих ситуаціях служить безвідмовним моральним орієнтиром - як для неї самої, так і для людей, які її оточують. Це вражаюча властивість для мене. Вона, мені здається, кожну більш-менш серйозну  дію розглядає так, ніби точно розуміє, яке місце вона займе у розвитку країни, на чому вона ґрунтується і до яких призведе наслідків. У неї є те головне, чого не було в жодного українського Президента - точне розуміння напрямку в довгостроковій історичній перспективі.

І ось ще що здається мені виключно важливим. Ви знаєте, як вона починає нову для себе справу? Вона приходить і бере на себе відповідальність за все, що відбувається. Не влазить в якісь схеми, не користується ситуацією, а просто бере всю повноту відповідальності, і більше не відступає. І разюче - навколо неї тут же організовуються люди - часто виключно успішні, що відбулися, які автоматично визнають в ній лідера і починають разом з нею працювати на спільну мету. Просто тому, що Оля взяла на себе відповідальність, а на поставлені нею цілі працювати - велике задоволення і велика честь (про це в наступному пункті).

2. Я консультував у своєму житті величезну кількість великих бізнесменів і політиків. Жодного разу мені не зустрічалася така людина, як Оля. Бізнесмени мислять в категоріях ринкової експансії, рівня продажів, конкуренції, прибутку. Політики мислять в категоріях переспрямування фінансових потоків, боротьби за стратегічні ресурси країни (на свою користь) і підкилимних змов.

Оля, навіть коли будувала бізнес, мислила завжди в категоріях духовності, принесення реальної користі життю кожної окремої людини. Досить згадати її ініціативи всеукраїнського масштабу з ранньої діагностики небезпечних захворювань шкіри, збільшення середньої тривалості життя тощо. Як один з наочних прикладів, можу навести історію Замку Радомисль. Уявіть собі, бізнесмен купує ділянку землі у винятково красивому місці - на березі річкового закруту, оточену по дальньому березі лісом. Як діє український бізнесмен в такому випадку? Всі ми прекрасно це знаємо: будує п'ятиметровий паркан, відхоплює величезний шматок пляжу, будує будку охорони з собаками, натягує колючий дріт і зводить своє Межигір'я.

Що вийшло в Радомислі? У Радомислі вийшло те, що часто-густо потрібно робити в Києві - туристична пам'ятка європейського рівня - приголомшливої ​​краси замок (якщо не були, обов'язково відвідайте), ландшафтний парк і музей домашньої ікони (особиста колекція ікон, врятованих Ольгою від повного знищення). І цей комплекс відкритий для всіх бажаючих.

Запевняю вас, бізнесмен, навіть якщо і не побудував би собі палац, вклав би такі кошти в кабак в центрі Києва і мав би прибуток, який стократно перевищує прибуток якогось музею, який добре якщо окупає витрати. Але Оля, як я вже говорив, не мислить категоріями прибутку. Для її внутрішнього щастя важливі зовсім інші речі.

І ось хоч убийте мене, але цей замок для мене - символ того, що Оля може зробити з усією країною. Перетворити руїни в те, чим буде захоплюватися вся Європа .

3 . Я колись відповідав на запитання якогось тесту, і там питали, який державний устрій для мене здається ідеальним. І я тоді відповів: влада аристократії. Справжня. Яку ми майже втратили в 1917 році. Освічених, вихованих, духовних, відповідальних, високоморальних. Нудить уже від виродків у владі. Це нескінченне жлобство свинячих рил в телевізорі просто принизливе для нормальної людини.

Оля для мене завжди (хай це голосно звучить) - була і залишається уособленням всього найкращого, що є в Україні. Вони з Україною - наче єдиний організм. І аристократизм її - з кращих зразків - той, який виростає з багатьох поколінь предків. Професор, доктор наук, з блискучою західною освіту, мовою, та й послухайте її пісні - мені здається, це говорить про людину куди більше, ніж сумне пустомельство обридлих злодійкуватих і підлих покидьків на шоу Шустера.

І для фіналу. Знаєте, в чому я зараз бачу головну дурість? Дуже багато моїх знайомих щиро хочуть голосувати за Олю, але кажуть одну і ту ж фразу «вона непрохідна». Зрозумійте дві прості речі:

1. Всі соціологічні опитування - це інструмент маніпуляції. Саме для того, щоб ми знову і знову обирали тих же злодійкуватих ублюдків, які забашляли за чергове опитування. Переможе той, за кого ми проголосуємо.
2. Проголосуйте в першому турі серцем - ви нічого не втрачаєте. Якщо в другий тур вийде Порошенко і хтось інший, ви завжди зможете проголосувати за Порошенка. Якщо Порошенко і Оля, значить, наша спільна перемога практично неминуча.

Будь ласка! Обов'язково прийдіть на вибори! Заради всіх наших загиблих і особливо заради живих, і заради себе. Спасибі за увагу і розуміння!

Image