Е-підручники: від розмов до конкретних дій

Володимир Усов, 

директор видавництва GUTENBERGZ

Про втрати й витрати

Щоб забезпечити підручниками одного учня на період його навчання в школі, в середньому вирубується дві п’ятдесятилітні сосни. Таким чином, щоб забезпечити всіх одеських школярів підручниками, за 10 років їх навчання знищується площа лісу рівна площі самої Одеси. Ця непоправна для природи та екології втрата не відповідає затратам.

З року в рік, держава витрачає на підручники все більше і більше коштів: у 2011 році – 120 млн. грн., у 2012 – 233, у 2013 – понад 243, на 2014 запланували 450 млн грн. Тільки за останні два роки, середня вартість одного підручника зросла більш ніж у два рази – з 8,38 до 18,5 грн.

Здоров’я

Найважливішою проблемою залишається шкода здоров’ю дітей. Так першокласники змушені носити рюкзаки по 7–8 кг, при нормі – 1–1,5 кг. Рюкзак 5-класника важить вже 9 кг. Для порівняння, цей показник для американського солдата – 13 кг. Коли дитина несе портфель, надмірне навантаження припадатиме на м’язи черевного преса, в той час як м’язи спини розслабляються. Такий м’язовий дисбаланс сприяє розвитку кіфозу. Через такі тягарі у дітей з’являється викривлення хребта та інші захворювання, постійна втома. А вага нетбука або планшета не перевищує 1 кг.

Рішення

Проектами, пов’язаними з електронними книгами, ми займаємося протягом чотирьох років і за цей час створили багато інструментів, що також лягли в основу системи електронних навчальних матеріалів.

Замість тексту з зображеннями в електронних підручниках може використовуватися мультимедійний контент (відео, аудіо, 3D-моделі, комп’ютерна графіка), що робить навчальний процес захоплюючим, а значить ефективним. Можливість захопити дитину позбавляє від багатьох проблем, наприклад – відеоігор.

Завдяки платформі батьки та вчителі можуть аналізувати процес занять з безпрецедентною точністю і легкістю. Викладачі та батьки бачать, що саме робить учень, скільки часу витрачає на роботу і які результати отримує в інтерактивних завданнях.

Учні зможуть прямо в підручнику виконати завдання. Програма сама перевірить правильність відповідей і поставить оцінку.

Сторінки з інтерактивної книги «Кров та Надія» Самуеля Пізара (видавництво GUTENBERGZ)

Поруч із основним текстом на сторінках подається хронологія подій, до яких прив’язаний мультимедійний контент. Це дає змогу швидко переходити між основними та другорядними матеріалами. За таким же принципом команда GUTENBERGZ розроблятиме й інтерактивні підручники

Про іноземний досвід

Ми розглядаємо досвід інших країн, зокрема Швеції, США, Австралії. Однак у наведених країнах або частково використовують електронні мультимедійні матеріали під час навчального процесу, або вдаються до спроби використати інтерактивні платформи для внутрішнього спілкування й аналізу даних. Водночас ми хочемо створити систему, яка поєднає в собі й електронні, й аналітичні інструменти.

Про фінансові питання

Насправді, аби почати цей проект, жодних коштів з боку держави не потрібно. Майже кожна сім’я має ноутбук чи планшет, чи звичайний комп’ютер. Наша система дозоляє отримати доступ до мультимедійних електронних підручників з будь-якого пристрою. Потрібно тільки бажання почати цей процес.

Я розумію, що це непросто, оскільки чином ми йдемо до створення цілком прозорої процедури створення й розповсюдження навчальних матеріалів. Хтось залишиться без надприбутків, оскільки в нашій системі немає місця корупції і сірим схемам.

Щодо корупційних схем, то ми усвідомлюємо, що на початковому етапі вони можуть заважати розвитку нашої інновації, але іншого шляху не існує, якщо ми хочемо, щоб Україна була конкурентноздатним суспільством. Що довше чекатимемо, то менше шансів матимемо стати сучасним суспільством з ефективною економікою знань.

Про плани

На створення видання з унікальними інтерактивними елементами, анімацією, музикою й ілюстраціями йде близько року. І тут високий ризик того, що ви створили те, що подобається тільки вам. Тому найближчим часом ми хочемо зосередитися на платформових рішеннях, оскільки вони мають значно більший потенціал росту й набір універсальних інструментів.

Зараз працюємо над платформами для підручників та дитячих журналів. Також нині провадимо роботу над кількома підручниками як пілотними проектами, щоб продемонструвати можливості нашої системи. Сподіваюся, що незабаром ви все побачите.

Щодо реалізації нашої концепції поки складно щось прогнозувати. Ми хочемо презентувати її всім зацікавленим людям й організаціям, а далі побачимо, хто найбільше сприятиме її втіленню.

Читайте про інші інтерактивні книжки Gutenbergz – «Пригоди Шерлока Хомса» і «Гаджетраіум»

Ірина Піменова,

генеральний директор видавничої групи «Око»

Про власний досвід

Видавництво «Око» шість років працює над розробленням електронних підручників для середньої та вищої школи. Наші дослідження стосуються і стратегії розвитку пізнавальної активності загалом, і формування інтересу до вивчення окремих дисциплін, і, власне, технології подачі навчального матеріалу за допомогою сучасних пристроїв.

Спілкування з фірмами-розробниками нових форматів електронних підручників під час Франкфуртського книжкового ярмарку підтвердило: якщо ми й відстаємо в розробці, то не більше, ніж на півкроку, зате із впровадженням у нас справи самі знаєте які.

Серед інтерактивних книг, які розробило «Око», до прикладу, «Історія хрестових походів» англійською мовою. Також ми разом із Харківським національним педагогічним університетом імені Григорія Сковороди, Харківським національним університетом імені Василя Каразіна та Академією друкарства створили пробний інтерактивний шкільний підручник з історії України. Зараз продовжуємо роботу над цим виданням.

Сторінки з інтерактивної книги «Історія хрестових походів» (видавнича група «Око»)

Презентація проекту е-підручника з історії України

Про паперові підручники

Варто згадати правило Парето, коли 80 % зусиль дають 20 % результатів і навпаки. Цей же принцип діє і щодо паперових підручників: 80 % вартості цих видань – папір і фарба. При цьому Україна сама папір майже не виготовляє, тому будь-яке оновлення підручника є катастрофою для бюджету. Це величезні затрати, й на кошти, зекономлені від друку комплекту підручників на один рік, можна, до прикладу, всі школи під’єднати до високошвидкісного інтернету.Більше того, хоча б частково забезпечити мобільними пристроями.

Але ж ясна річ, що в Україні донині виготовлення підручників було непоганим способом наповнення чиїхось кишень. Зараз, в епоху, коли все дуже швидко оновлюється, і треба так само швидко реагувати на ці оновлення, тому жоден паперовий підручник на це не здатен.

Читайте також Шкільні підручники відбиратимуть по-новому

Про наміри

Львівська академія друкарства, спільно з якою ми працюємо над уже згаданим підручником з історії, порушила питання про потребу впровадження інтерактивних технологій в освіті на рівні Львівської міської ради й домовилася про те, щоб тамтешнє управління освіти влаштувало зустріч вчителів міста з видавцями. Захід має відбутися наприкінці грудня. Наше видавництво також запрошено до участі.  Ми хочемо показати педагогам спеціальний розпізнавач для книги Альфреда Брема «Жизнь животных», який використовує технологію додаткової реальності. При наведенні на ілюстрацію смартфоном чи планшетом на їх екранах цей малюнок стає об’ємним, спрацьовують звукові ефекти (крики звірів тощо). Ми привеземо невеличку книжку із частини сторінок видання Альфреда Брема й продемонструємо те, як можна застосовувати сучасні технології щодо друкованої книжки.

Технологія додаткової реальності (скріншоти з Apple Store)  

Ми також хочемо показати вчителям, які існують світові освітні онлайн-майданчики (до прикладу, iTunes U), орієнтовані передовсім на те, щоб вчителі могли розміщувати свої інноваційні курси. Ми покажемо, як учитель зможе створити власний курс, додати своїх учнів. Окрім цього, педагог може давати завдання, завантажувати матеріали різних форматів (відео-, аудіо- тощо).

Про потребу в діалозі

Хочу наголосити, що інструментів на сьогодні вистачає, і вони не мають бути самоціллю, потрібен соціальний запит на інтерактивні книжки. І такий запит є з боку школярів, які, однак, не мають поки права голосу. Донедавна й учителі особливих прав не мали й використовували тільки ті підручники, які їм надавало Міносвіти. Кроки ж нинішнього керівництва МОНу покликані, навпаки, розширити самостійність шкіл. Водночас варто усвідомлювати, що відомоство може створити лише теоретичну концепцію векторів, якими має рухатися освіта, для наповнення ж цієї концепції реальними смислами потрібні реальні люди – виготівники.

Впровадження новітніх технологій в освіті нас дуже цікавить, ми бачимо в цьому перспективу книговидання, тому хочемо долучитися до чесного діалогу. Наразі я прагну подолати неприйняття з боку вчителів новітніх технологій як пристроїв, на яких граються в ігри. Тому я маю намір розповісти педагогам про те, що ці технології можуть дати у процесі навчання, принаймні намагатимуся це зробити, адже без діалогу не виходить нічого. І хтось його має почати. Тут кожен сам вирішує, яку частку відповідальності взяти на себе. Я навіть не розглядаю питання про те, що в нас не вийде і ми не достукаємося. Головне – усвідомлювати, що від нас справді багато залежить.

Ми також маємо розуміти, що держава не забезпечить усі українські школи необхідними комп’ютерними пристроями, адже таких коштів вона не має. Однак ми маємо змогу без значних затрат досягнути результатів, які будуть співмірні зі світовими. Ми маємо людей, силу, бажання й знання це зробити.