Бі-Бі-Сі запитила пана Жеребецького, наскільки взагалі важливим є час візиту прем’єра Зубкова до України? Адже це, напевно, його останній закордонний візит на посаді прем’єра, і дехто каже, що він не має сенсу, бо за кілька тижнів російським прем’єром буде Владімір Путін.

Інші ж кажуть, що візит важливий, адже пан Зубков буде керівником “Газпрому”.

Євген Жеребецький: Мені здається, що це не принципово. Річ в тому, що це ж не Україна, де виконавча влада і президент мають різні точки зору на ті чи інші питання, де можливі дискусїї, і стилістика стосунків може змінюватися. А там є єдиний центр прийняття рішень, називається він Владімір Владіміровіч Путін, а Зубков, Медведєв – все це колективний Путін. Візит, звичайно, дуже важливий, оскільки він дозволить уточнити деякі речі на майбутнє. Але в принципі, я не думаю, що щось від того зміниться, чи приїхав би він, чи не приїхав би. Путін всі рішення приймав, приймає і буде приймати, принаймні зараз ситуація така, що він головна особа.

Бі-Бі-Сі: Якщо говорити про результати цього візиту, то все лунає досить позитивно. І пані Тимошенко, і Віктор Зубков досить оптимістично говорили про взаємні стосунки, особливо про газові стосунки, і прем’єр України сказала, що газовий борг сплачено, пан Зубков говорив про укладення довготермінових угод. Чи справді можна говорити про якісь позитивні зміни в газових стосунках України і Росії?

Євген Жеребецький: Ні, ніякого позитиву не буде і на перспективу його теж не буде. І все, що нам розповідають, що ми зараз заплатимо росіянам борги і все буде прекрасно – ніколи цього не буде. Тобто Україна в кінцевому результаті буде платити за газ стільки, скільки платять німці на своєму східному кордоні. От і все. І з точки зору будь-якого росіянина питання ставиться наступним чином, я б так ставив: чому це президент Путін і “Газпром” продає українцям газ дешевше, ніж він може продавати німцям? І тому ціни на газ для України зрештою будуть такі, як для Європи.

Інша справа, що українсько-російські стосунки кардинально зіпсуються ближче до грудня місяця. В грудні почнуться переговори щодо плану дій до членства в НАТО. Я сумніваюсь, що Європа в черговий раз скаже ні, хіба що в Україні почнеться хаос з президентом, урядом. Якщо все буде більш-менш стабільно, Європа скаже-таки “так”. І тут росіяни використають свій головний козир, нам відразу запропонують платити 370 доларів. І не буде в нас нормальних стосунків, бо стратегічна ціль Росії – ліквідувати де-факто незалежність України, грубо кажучи, підпорядкувати всю економіку таким чином, щоб в нас був маріонетковий уряд, ляльковий прем’єр, які б заправляли пенсіонерами, економікою, якоюсь іграшковою армією. Натомість усім іншим заправляла б Москва. Для цього треба підняти ціни на бензин у 7-8 гривень, ціни на газ – 600 доларів. А ще краще – створити дифіцит газу.

І до речі, проблема номер один, яка чекає Україну, - це проблема дефіциту газу. Росіяни давно споживають самі газ більше, ніж можуть його виробити. І весь експортний газ – це азіатський газ, який росіяни реекспортують, заробляючи на цьому. І тому не буде ніяких добрих стосунків. Росіяни працюватимуть проти нас, щоб в нас було якомога гірше, тому що існування української держави – це базова загроза для Російської Федерації.

Бі-Бі-Сі: Коли незабаром Владімір Путін стане прем’єром Росії, чи можна очікувати якихось змін, чи перестановки в керівництві Росії не вплинуть на стосунки з Україною?

Євген Жеребецький: Ні, я сумніваюся, що щось зміниться. Більше того, не важливо, хто при владі в Україні: чи Ющенко буде прем’єр-міністром чи президентом, чи Тимошенко, Янукович, Симоненко. Може мінятися стилістика українсько-російських взаємин, але базова суть буде наступна: чим гірше буде Україні, тим більше росіяни будуть зацікавлені, щоб ситуація погіршувалася.

По-перше, якщо в нас ситуація стабілізується, якщо ми вступимо в НАТО, то це означає, що капітал потече з Російської Федерації сюди. І по-друге, якщо у нас робітник буде заробляти на 10 доларів більше, ніж в Росії, хто поїде в Тюмень качати газ.

І є останнє питання, про це рідко хто говорить – демографічна проблема. Росіяни зараз зацікавлені, щоб економіка в Україні була в якомого гіршому стані, ніж в Росії, бо це означає, що туди підуть люди. Є Путін – жорстка ситуація, прийде хтось інший – буде трохи ліберальніша. Але в Росії є так званий клас середній, це військово-промисловий комплекс, це діючі військові, офіцери резерву і діючі, спецслужби, зрештою, чиновники, які є носіями імперської свідомості. Хто б не прийшов до влади, вони будуть гнути ту свою лінію: імперія має бути, треба їх економічно давити, щоб вони добровільно йшли до нас.