Аудіоверсія: Етнічний тригер «Буча», або Пробудження Сонячного Вепра – про остаточне вирішення російського питання
Попередні статті:
Кожний народ є соціальним організмом – колективною істотою, великою людиною. Подібно до індивідуальної людини, народ має свій етнічний характер. Він складний і його непросто пізнати, тому поведінку народу важко прогнозувати. Проблема вирішується шляхом створення спрощеної поведінкової моделі народу в вигляді тотемної тварини. Тотем – це міфологічна істота, яка може мати свій реальний прототип – як ведмідь у фінів, або бути цілком вигаданою – як червоний дракон у валлійців.
Наприклад, поведінку російського народу добре описує поведінкова модель плямистої гієни. Це хижак середнього рівня, слабкіший за левів та тигрів. Гієна агресивна, нахабна, підступна і жадібна. Вона рідко копає собі нору, натомість захоплює нори інших тварин. Вона неохайна і огидна, від неї йде сильний відштовхуючий запах. У зграях гієн постійно триває запекла боротьба за статус зі смертельними наслідками. Головна цінність – домінування над іншими. Підходячи до домінуючої тварини, підлеглі плямисті гієни ходять на колінах передніх ніг. У гієни погана репутація. Як об’єкт полювання вона не представляє жодного інтересу – м'ясо гієни не вживається в їжу, а грубе хутро не годиться на ніякі вироби. У більшості народів вона уособлює підлість, боягузтво, низьку підступність, часто – зраду, іноді дурість, жадібність і обжерливість. Поведінка гієн нагадує поведінку так званих «гопників». Коли гієни діють як зграя, вони небезпечні, проте лев-самець розганяє будь-яку зграю гієн. Докладніше про все це можна почитати у дослідженні «Народ плямистої гієни і фейкового ведмедя: про справжній тотем Росії».
Народ, який має правильно підібрану тотемну тварину, краще розуміє себе. Це допомагає йому виробляти таку стратегію поведінки, яка відповідає його природі – здібностям, талантам, можливостям, особливостям, сильним і слабким сторонам. Так що правильний тотем надає народу додаткової сили.
Корисно, коли тотемна тварина має реальний аналог у живій природі. Тоді спостереження за поведінкою свого тотема надихає на вироблення відповідних чеснот, долучає до енергетики народного егрегора, посилює його самобутність і неповторність. В ідеалі, правильний тотем народу – це його концентрований психологічний портрет.
У давнину до родового тотема ставилися з великою любов’ю і повагою – його вважали «вчителем», «старшим братом», який допомагає людям цього роду. Цитата: «Тотем дозволяє пов’язати людський колектив з його територією, сучасне – з минулим, культурне і соціальне – з природним, а також об’єднати цей колектив певною спільною системою норм поведінки» – читаємо в енциклопедії «Міфи народів світу».
– А хто є тотемним захисником та вчителем українського народу?
Згідно з історичною реконструкцією, тотемом прадавніх українців був Вепр, по-старому – Бор, а територія України називалася «Земля Вепра» – Бóрія. У гелленів – давніх греків – вітер з Борії традиційно називався «Борíєць». Найбільша річка на території Борії називалась Бористенець (від «Бори-стан» – Земля Бора), сучасна назва – Дніпро.
Корінь «бор» означає «сила», «енергія». Він цього кореня походять слова «боротьба» (силова протидія), «буря» (сильний вітер), «буряк» (червоний – колір енергії), «бордовий» (буряковий). У німецькій мові слово «вéпер» існує у формі «éбер», в латинській – «áпер», в англійській – «бóар», російській – «бóров». Зі словом «вéпер» пов’язані слова «пéрти» (з силою рухатися вперед) і бути «пéршим». Докладніше про все це можна прочитати у статті «Культ вепра – вчителя і захисника».
Сонячний Вепр був тотемною твариною духовної верстви арійського суспільства, тому галльські друїди називали себе «вепрами». У гелленській мові слова «вепр» і «монах» звучать однаково – «монос», що значить цілісний, самодостатній, єдиний. А все тому, що вепр живе вільно й незалежно – так, як сам вважає за потрібне.
– Чому саме вепр став тотемом українського народу?
Тому що вепр дуже поширений в Україні, а його поведінка найкраще відповідає одній глибинній особливості українського народу: він дуже миролюбний і приязний, але якщо його поранити й розлютити, то з ним відбувається психологічне перевертання – він миттєво перетворюється на абсолютно безстрашну і вкрай небезпечну істоту.
Вепр живе як відлюдник, його мало цікавить навколишня метушня, він наче постійно занурений у свій внутрішній космос. Він має добрий нюх і, так би мовити, інтуїтивне відчуття ситуації. Будучи мирною твариною, він прагне уникати найменших конфліктів, не влаштовує засідок і ні на кого першим не нападає. Але якщо його пораниш, тоді він раптово розвертається на нападника і йде в лобову атаку.
Мисливці знають, що нема небезпечнішої тварини, ніж поранений вепр; надзвичайно важко протистояти цій масивній, потужній і стрімкій тварині, коли вона на тебе пре. Під час атаки вепр здійснює вибуховий викид енергії, перетворюється на дуже цілеспрямовану, запрограмовану на знищення бойову машину. Це для нього наче останній бій, тож для цієї смертельної атаки вепр залучає всі свої внутрішні резерви, що й дозволяє йому розвивати таку неймовірну потужність. Під час такої атаки інстинкт самозбереження вепра повністю заглушується інстинктом збереження роду: поранений звір кидається на агресора і йде на самопожертву не для захисту себе, а для усунення джерела загрози для свого роду.
Така поведінка вепра відповідає українському національному характеру: миролюбність і довготерпеливість, але водночас здатність на рішучі, надзвичайно енергійні, нестримні та саможертовні дії тоді, коли уривається терпець, коли виникає загроза існуванню українського народу.
Українець не визнає насильство як нормальний засіб вирішення суперечок. Якщо на нього нахабно тиснуть, він довго терпить, аж поки вибухне. Тоді некерований надпотужний спалах лютої, жорстокої помсти дивує не лише ворогів, а й самих українців. Докладніше про це у статті «Тотем України – Сонячний Вепр».
Феномен поєднання неймовірної терпеливості та неймовірного вибуху люті, коли тебе «остаточно дістали», психологи називають «надмірно високим порогом агресивності». Ось як про це пишуть Роберт Берон і Дебора Річардсон у книзі «Людська агресія». Цитата: «Як не дивно, але при уважному аналізі рис характеру в осіб, що застосували крайні форми насильства, вимальовується дивна картина. Ці шокуючі дії вчинили зовсім не ті, за ким тягнеться довгий шлейф кривавих злочинів. Навпаки, дуже часто нападниками виявлялися пасивні, м’які за характером люди. Вони зовсім не імпульсивні і їх важко спровокувати. Вони видаються дуже терпеливими, здатні терпіти страждання протягом тривалого часу і вміють себе стримувати» (кінець цитати).
Такі люди володіють потужними стримуючими силами, що перешкоджають здійсненню агресивних вчинків. Вони рідко реагують на провокацію. «Якщо ж провокації не припиняються, то навіть їхнє надмірне терпіння вривається. І тоді ці, здавалось би, покірні люди несподівано застосовують насильство, що застає їхню жертву абсолютно зненацька. Після викиду агресії вони знову повертаються до свого попереднього стану миролюбності» – пишуть автори книги й додають, що до моменту здійснення злочину ці люди, як правило, ніколи не мали неприємностей із законом.
Описаний феномен властивий для колективної психіки українського етносу. Історичними проявами несподіваного вибуху агресії, коли ворог своїми утисками «зірвав різьбу», є Хмельниччина і Коліївщина. Ці події глибоко зафіксовані в українській історичній пам’яті, оспівані в думах і легендах, романах і поезії, зокрема Тарасом Шевченком – духовним батьком світового українства.
З початком російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року і розгортанням масштабної гарячої війни, українці почали енергійно захищати свою країну. Вони перебували в обороні свого і не претендували на чуже. Проте після того, як вони побачили наслідки геноциду, здійсненого орками в Бучі та інших поселеннях Київщини, відбувся психологічний злам. Українців уже не цікавить захист своєї території – вони прагнуть помсти і вимагають повного знищення Мордору.
Тему помсти відверто обговорюють українські ЗМІ. Ширяться заклики покарати всіх причетних до масакри – і рядових орків, і їхнє начальство. Українці вже вирахували цих мордорських нелюдів і не зупиняться, поки їх не ліквідують, де б ті не заховалися на планеті.
Рішучість українців зростає в міру звільнення окупованих територій. «Буча» – це узагальнена назва, адже орки здійснили геноцид на всіх українських землях, які захопили і на яких відчували свою безкарність.
Уже зрозуміло, що це не окремі ексцеси виконавців. Це практична реалізація плану повної ліквідації України та українців – дивись матеріал «Про запланованість масових убивств на території України». Навіть отримавши по зубах, вони не відмовляються від цього плану й досі мають намір «остаточно вирішити українське питання».
Ліквідація воєнних злочинців має бути рішучою, жорсткою і показовою для нелюдів усього світу. До цього нас закликають душі мільйонів людей, закатованих Мордором протягом всієї історії його існування. До цього нас закликає Сонячний Вепр – тотем України, наш учитель і захисник.
Мордор ще не здогадується, яку потужну силу він розбудив. Але це не важливо. Важливо те, що Мордор буде зруйнований. Нинішньому поколінню українців судилося остаточно вирішити російське питання.
Mordor esse delendam!
Продовження: Хто такі російські орки і до чого тут нацисти – виправлення імен
Якщо вас цікавить розвиток цієї теми, ви можете підтримати наш проект щедрими дарами.
Зруйнувати Мордор і остаточно вирішити російське питання.
Коментарі
Гарна картинка!
У нас є вічність!
Радіймо життю граючи!
Mordor esse delendam! – Мордор треба знищити!
Все, що робиться з власної волі, – добро!
каРФаген має бути зруйнований :)))
До речі, якщо набрати слово Карфаген на англійській розкладці, то отримаємо RFhafuty!
Це невипадково, бо РФ ─ це сучасний каРФаген, і його потрібно зруйнувати, можливо, навіть ДВІЧІ!
Усе більше інформаційних джерел застосовує терміни "Мордор", "орки", "помста". Для позначення російських військових уникають слова "люди", натомість застосовують "істоти". На підході гасло: "Якщо ми не пройдемо по їхніх трупах, вони пройдуть по наших". Так працює Архетип Вепра.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Щодо тексту пісні Кому вниз – Білі демони:
А я десь там, А я – де сни, А я й не сам – Грішним янголам Шлють вітальні листи Білі демони.
«Грішні янголи» – це націонал-солідаристи Третього Райху. «Теоретики та практики націонал-соціалізму опинилися в колі тих “грішних янголів”, яких непристойно визнавати публічно, але ідеї яких мають своє інтенсивне неофіційне побутування і практичне застосування в істотно видозміненому вигляді. Те, що ідеї німецького націонал-соціалізму використовуються західними політиками й досьогодні, свідчить, що він слушно відбив певні тенденції цивілізаційного поступу» (стаття Німецький експеримент).
«Білі демони» – у контексті цієї пісні йдеться про сучасних білих людей, які усвідомлюють себе втіленими духовними сутностями. Гелленське слово "даймон" означає "дух", "божество". Іудохристиянство представляє демонів (безсмертних духів) злими астральними сутностями.
«Шлють вітальні листи» – це про духовний зв'язок між націоналістами різних епох. Ми не самі.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Десь за рік до початку війни прочитав наш український переклад "історії Скіфії" Геродота в нашому перекладі про навалу Дарія і опір скіфів. Зараз згадав тактику скіфського царя Ідантирса (Ідантира?). Зрозуміло ж хто є автором нашого українського опору, чи не так? Дарій втік тільки зі своєю персональною охороною, втративши все військо. Така ж сама доля спіткала за кілька часу і воєначальника Олександра Пилиповича з Македонії... Смерть Ворогам.
Додав озвучення цієї статті. Варто прослухати навіть тим, хто вже читав.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Зверніть увагу: Раніше електорат вимагав від політиків швидкого закінчення війни. Після спрацювання етнічного тригера народ вимагає помсти і знищення Мордору, навіть якщо війна триватиме сто років. Тому ніхто з політиків уже не закликає скоріше закінчити війну. Зеленський говорить про те, що ми воюватимемо до повної перемоги – стільки, скільки треба.
Все, що робиться з власної волі, – добро!