Другий за чергою етнофестиваль, що організовано на відкритому на березі Дунаю, зібрав у музичній частині 45 товариств, які презентували свої програми протягом майже восьмигодинного безперервного концерту. Від українців участь брали і Культурно-просвітнє товариство Карпати з міста Вербас та Культурно-мистецьке товариство імені Івана Сенюка з міста Кула.

Під час концерту відвідувачі, а організатори оцінюють що їх було коло 20 тисяч, мали нагоду прогулятися і пробувати різноманітні традиційні національні страви народів Воєводини. Все було презентовано на відповідних стендах, прикрашених національними символами, і між цією різнобарвністю гарно і помітно вписалися і українці.

Українська громада міста Вербас цього разу готувала українські страви пироги (вареники) та тертюх. Українці є одними із рідкісних, які власне організувалися громадою, а не були презентовані професійним рестораном. День перед фестивалем 15 охочих і вмілих жінок та чоловіків на хуторі голови вербаської філії Товариства “Просвіта” Славка Барановського підготували та наварили у котлі майже 2500 пирогів, а у п`єцу (українській печі) спечено коло 50 кілограмів тертюха, готувалося до самого ранку, але настрій був прекрасний.

Пісня і спів переконували, що громадська охота найкраще презентувати свої національні надбання живе і надалі між українцями Сербії. А це і була суть організаторів АДФ самоорганізувати громади, за що українці отримали певні позитивні відгуки. Зокрема потрібно наголосити, що є і фактом, а це помітили інші, що перед українським стендом було завжди багато охочих покуштувати пироги та тертюха, а цікава думка випливла під час короткочасного дощу, що приємно охолоджував глядачів, а саме кажуть дощ за шию ляється, а уваги не звертають і хочуть дочекатися пирогів.

Багатство різноманітностей – це є лозунг Етно фестивалю кухні та музики національностей Воєводини, у котрій понад половини населення є національні меншини і де традиційно збережено мультикультуральність і толерантність між, статистика каже, 26 національнос-тей а все разом живучи десятиліттями або століттями. А це є угорці, словаки, русини, румуни, роми, македонці, болгари, вoлoхи, хорвати, серби, чорногорці, чехи, німці і українці.