Тільки почали спілкуватися, чую дикий рев під вікнами. 

Пишу йому «почекай секунду», виходжу на балкон, дивлюся - на «п'ятачок» БТР під'їхав і став поряд з машинами. 

З нього зістрибнув якийсь хлопчина в камуфляжі, з пов'язкою на голові і побіг у під'їзд.

Повертаюся до товариша, той пише:

- Ну так що там? Як там ваш «13-й район»?

Я кажу:

- Та ти знаєш, от, тільки що БТР під'їхав до під'їзду - з нього зіскочив «ополченець». Напевно, заскочив борщу похлебтати.

- Хм-м-м... Бачив щось схоже в Малі, а тут Україна ... Це дивно, але саме через це більшість у нас тут і не особливо хочуть допомагати вам.

- Через БТРи в мене під вікном?

- Ні. Французи соціалісти за своїм духом і не розуміють, чому, наприклад, повинні розплачуватися своїм гаманцем на кшталт «Містралей», якщо ваш уряд сам щосили торгує з Росією і взагалі - м'яко кажучи, поводиться дивно.

Кажу:

- Якби в Париж або Марсель увійшли танки - це війна, Стас, повномасштабна, справжня війна. І неважливо було б, чиї це танки - російські, британські, німецькі ... Плювати. Перший постріл по Лувру - і глобальна відповідь. 
А у вас добровольців якихось набирають. Як це? Ви ж платите податки, в тому числі і на армію. Чому якийсь різник або менеджер повинен кудись йти, воювати?

Та ще й за те, що ця армія чи СБУ - хто там у вас, неважливо, - свого часу дозволила йому залишитися без будинку, стати біженцем, а тепер він ще й винен - ​​адже так ти мені пояснював ставлення до переселенців у вас? Їх недолюблюють?

- М'яко кажучи.

- Але у Франції це незрозуміло. Тут мислять інакше. У нас така ситуація була в сорокових - так, держава повністю розвалилася. Вся територія окупована, і тут вже плювати на податки та інші мирні блага: м'ясник ти чи парфумер - хочеш жити в незалежній Франції, йди в Опір, бери рушницю і т.д.

Патріотизм - це остання міра, коли вже нічого не діє, а у вас, мені здається, на ньому просто грають, змушуючи звичайних громадян вірити в те, що з Кримом і Донбасом не могло б бути по-іншому.

Простіше кажучи - робити роботу політиків, тільки не в кабінетах з ручкою і папером, а в окопах з гранатами. 

А з приводу блокади міст - це взагалі: варто було б зробити щось схоже, наприклад, з Бретанню, обгородити якимись ровами і чогось чекати - ну, я б і слова їм не сказав, якби вони після цього сказали - «ми не Франція, йдіть в дупу, вже краще і справді хоч з чортом». Такий підхід просто не вписується в картину світу французів. 

У нас теж були проблеми з колаборантами, той же період «Віші», Селін, - але ніхто ні від кого не відмовився.

- Так у вас думає більшість?

- Якщо чесно - більшість про вас взагалі не думає. От у тебе БТР під вікном стоїть, напевно, десь вибухи лунають. А в мене - нові фіранки, кава і теплий вечір з Жаном Рено по ТБ. 

Такого лайна, як у вас, вистачає - Сирія, Ірак, Сомалі ... 

Даремно ваші люди так на Європу сподіваються. 

Можливо, на рівні дипломатії у вас і є підтримка, але у нас тут своїх проблем вистачає - багато хто вже взагалі не хочуть бути в Євросоюзі, так що про Україну думають раз в п'ятирічку, після годинних новин.