Гармонізація особистості

Нікого нікому не змінити, -

Людину міняє життя,

Якщо та хоче змінитись сама.

Лиш вроджені якості – сталі. 

А хто намагається вчити –

Скільки не вчить – дарма,

Зворотній ефект тільки має:

Чим більше в людину вкладає –

Тим більше противиться та.

Ми відчуваємо швидкоплинність життя і тому цінуємо його неповторність. У хвилини роздумів хто не задавав собі питання: «Який я є?», “Як сприймають мене оточуючі?”, ”Яким  маю бути?”, “Що я можу, а що ні?”, “Чи використовую всі свої можливості, а може в мене є такі таланти, про які я і не здогадуюсь?”, “Навіщо живу?”, “Яку користь можу принести собі й людям?”, “Як вибрати стежку в житті, яку обрати професію, щоб мати задоволення від праці, щоб цінували інші?”, “Де і як проявити себе?”. Кожен задає собі питання, відчуває тортури у пошуку істини, не знає, як правильно діяти в тих чи інших обставинах. Прагнення людини – знайти себе, стати собою і робити свою справу. Завдання в житті – розкрити власні сили і можливості, які закладені природою. Досягти щастя завдяки використанню своїх можливостей можна тільки шляхом реалізації індивідуальності, сформувавши і вдосконаливши свою особистість. ”Коли усвідомлюєш свою роль на Землі – найскромнішу і найнепомітнішу – тоді будеш щасливим” (А.Екзюпері).

То до всього байдуже у житті,

То до крайнощів, буває, схильні ми.

Чорне може здатись білим,

А буває, навпаки...

Як знайти гармонію –

Гармонія життя сприймається через відчуття внутрішньої гармонії. Якщо на душі негаразд, то й світ немилий, і в природі все безрадісним здається. Отже, відчувши гармонію душі, владнавши із собою, можна знайти і гармонію навколо.

Ми хочемо ладу із собою - заспокоєння, врівноваження, натхнення. Бажаючи задовольнити потреби душі, шукаємо ідеального для себе партнера, знаючи, які якості подобаються, а які - ні. Ми внутрішньо відчуваємо, що нам щось заважає, чогось не вистачає, щоб повністю себе проявити, що не в усьому впевнені, і тому шукаємо рідну душу. А от чи знаходимо ми того, хто відповідає прагненням душі? Психіка потребує доповнення своїх слабких сторін завдяки взаємодіям і спілкуванню з іншими, у яких ці якості сильні. Так відбувається психічне доповнення, що надає врівноваженого стану, внутрішнього спокою і гармонії. Чому? Взаємодіють протилежності (психічні дихотомії), які в тісному союзі врівноважують психіку партнерів.

Та тільки, перш, ніж шукати свою людину, треба гармонізувати себе. Щоб не мухи зліталися до нас, а бджілки. Які ми самі, такі й люди оточують нас. Змінюємось ми – змінюється й наше оточення. Тож, щоб прийти до внутрішнього стану гармонії, треба пізнати себе. Перший крок: соціонічний тип, потім – міра інформаційного наповнення функцій і реалізація сильних сторін. Надалі – розвиток особистості і духовний ріст, вдосконалення свого внутрішнього світу. І коли ми не воюємо зі світом, світ не воює із нами, коли ми не боємось, простір прихильний до нас, коли ми довіряємо життю, воно радує нас чудовими несподіванками... Коли ми чесні перед собою, чисті душею і помислами, добрі і любимо себе, людей, природу, життя, воно відповідає нам взаємністю. І ваша близька людина знайде вас – бо поруч завжди той, кого ми самі варті!