Горнятко, яке визначає якість води, рахує калорії та дезінфікує воду

Саме тут вони створили разом інноваційний продукт, який водночас став їхнім дипломним проектом та спільним бізнесом.

Роман і Антон на момент вступу до Львівської бізнес-школи вже працювали в галузі ІТ. Обоє займали високі позиції і добре заробляли. Але вирішили, що час на навчання треба виділяти на кожному етапі життя. Тому й почали навчатись на магістерській програмі MS in Technology Management.

«На одному з останніх модулів на програмі MS in Technology Management у нас викладав Жоао Перре Віана (EADA). Ми говорили про тренди та сигнали, які зараз є у галузі, обговорювали, що є двигуном бізнесу. І якось у розмові почали говорити про якість води. Коли я був дитиною, всі спокійно пили воду з крану, а зараз для всіх цілком природно пити додатково очищену або джерельну. Колись ніхто не уявляв собі культури пляшкової води – всі сміялися з американських фільмів, де показували кулери», – розповів Роман Савченко про те, як починався проект.

Усі розуміють, що вода з крану – погана. Але мало хто здає воду на аналіз. «У моїй сім’ї прийнято час від часу перевіряти воду, бо у нас є криниця. І от, в один момент вода з цілком придатної для вживання, стала ледь не отруйною. За результатами аналізу, цією водою не можна було навіть вмиватися» – пояснив Антон Скрипник.

Роман і Антон вирішили створити стартап «H2OMetr» і розробити продукт та програмне забезпечення, яке дозволить визначати якість води.

Антон Скрипник представляє перший концепт H2Ometr:

Перший концепт полягав у тому, щоб створити спеціальний пристрій, вмонтований у водопровід. Він не мав би очищувати воду з крану: для цього існує безліч фільтрів. Фільтр очищує воду тільки від певних видів забрудників: або від металів, або від домішок. Але, якщо у вас змінився компонент у воді, на який фільтр не реагує, – ви про це не дізнаєтесь.

H2OMetr мав би перевіряти якість води і надсилати інформацію, чи придатна ця вода для вживання на смартфон. Розвиваючи ідею, підприємці зіткнулися з фактом, що такий продукт потребуватиме подальшого сервісу і буде доволі ресурсозатратним. І поставили перед собою завдання створити «end-consumer-product». Так з’явилася ідея «Travel Cup».

Роман Савченко: Ще на етапі дипломного проекту ми зрозуміли, що для реалізації усіх ідей нам бракує знань. Ми розуміли, чого хочемо і кому це потрібно. Але як втілити фізично – не знали. Антон викладає декілька курсів у НУ “Львівська Політехніка”, і один з його студентів виявився людиною «з руками і з головою». Мова про Славу Долгова. Ми пояснили йому, чого хочемо. Слава сказав, що це абсолютно реально втілити. Так ми минули етап «це нереально» в розробці свого концепту. І всього за 2 тижні розробили дипломний проект.

Антон Скрипник: Отож ми вирішили переключитись на end consumer product. Працювати в такому форматі простіше. Ми створили “Travel Cup”: горнятко, яке визначає, чи можна пити рідину, яка в ньому є, чи ні. У горнятку є опції аналізу на рівень солей, кислотність, нітрати, температуру кореляції цих елементів. Ще одна фішка продукту: “Travel Cup” може дезінфікувати рідину. Це корисно, адже  визначити вміст біологічних забруднень (бактерій) у рідині – практично нереально. Тому ми вирішили про всяк випадок одразу їх убити з допомогою ультрафіолетової лампи, вмонтованої в кришку горнятка. Таким чином у нас вийшло горнятко, яке дозволяє навіть у поході пити не “хімію” від дезінфікуючої таблетки, а чисту воду.

РС: За основу ми взяли звичайне термогорнятко. Нижню частину горнятка зробили з кришки звичайного термосу, у яку вмонтували спеціальну мікросхему. Додали туди багато датчиків, які розробив Слава: самотужки їх виготовити в рази дешевше і простіше, ніж купити готові. Саме вони і аналізують воду з допомогою дуже слабенького струму. Таким струмом неможливо скалічити себе, його потужність навіть слабша, аніж статичний струм від “електризованого” одягу. Але його цілком достатньо для аналізу води. Хоча, в ідеалі, це буде спектральний аналіз води. Додали і «fancy stuff» – безпровідну зарядку для цього горнятка та підсвітку. І усвідомили, що з таким продуктом можна уже виходити на ринок. Єдине, що стає на заваді презентації проекту на широкий загал – це те, що прорахувати собівартість існуючого прототипу зараз практично нереально, бо всі елементи горнятка зроблені вручну.

АС: Загалом, щодо ціноутворення ми пішли іншим шляхом  – не рахували собівартість і не ставили націнку, а вирішили спитати людей, яку суму вони готові заплатити за такий девайс. Тоді ми зможемо оптимізувати комплектацію самого продукту, залежно від ціни: якщо треба – спростити, здешевити. Зараз ми орієнтуємося приблизно на 50-80 доларів. Були люди, які були готові заплатити і 100 і 150 доларів.  Тож, можемо розробити преміум-версію продукту.

АС: Нас з “Travel Cup” запросили взяти участь у виставці в рамках IT-Arena Hi-Tech Expo. За 2 тижні ми підготувалися до участі: зробили власний стенд, футболки, анкети, створили мобільний додаток. Нарешті зібрали докупи саме горнятко, яке довгий час перебувало в розібраному стані: процес вдосконалення був безперервний. Найважливішим моментом було створення додатка, адже саме горнятко – це тільки пристрій для вимірювання, а вже з допомогою додатка відбувається передача інформації про склад води, «трекаються» історичні дані, створюються графіки, – можна подивитися, який об’єм і яку рідину вживаєш. В результаті, ми були вражені тим, який високий інтерес викликав у людей наш продукт.

РС: Реакція аудиторії була вражаюча: до кінця дня ми обоє втратили голос. Аналогів на ринку практично нема, а якщо і є – то дуже дорогі. Конкретний набір параметрів і зовнішній вигляд фінальної версії “Travel Cup” – це те, над чим ми ще працюємо. Намагаємося визначити, хто буде стартовою аудиторією на момент початку продажу. І зараз ми поставили перед собою завдання вийти з цим продуктом на Kickstarter. І не стільки для того, щоб залучити фінансування, а й для того, щоб отримати підтвердження, що ми рухаємося в правильному напрямку.

Роман та Антон інвестують у проект «H2OMetr» власні кошти. Антон покинув роботу у компанії ELEKS та працює над стартапом. Роман успішно займає керівну посаду у компанії SoftServe.  Хлопці не ставлять на вершину своїх досягнень тільки матеріальні цінності. Розуміють, що cashflow – це тільки cashflow, який має забезпечувати існування бізнесу. А гроші розглядають як інструмент для досягнення певних цілей, а не як саму ціль.