Корінь *гет означає швидкий рух, швидкий похід. З цим коренем пов’язані слова:

«геть!» – «швидко уходь!» 

англ. gait – похід, точніше «похід у швидкому русі», «стрімкий похід».

англ. gate – «ворота», тобто прохід;

дуже, сильно, енергійно – «сонечко вже геть припікає» (пісня), «геть погано» (дуже погано), «геть пропахлий», «геть смеркло», «геть схвильований».

Від кореня *геть походить ім’я «гети». У Причорномор’ї воно відоме ще з ІІ тис. до н. е. і зазвичай вживається у зв’язку з воєнними походами народів давньої України.

Візантійський письменник 7 ст. Фіофілакт Самокатта стверджує, що гети – це давніша назва слов’ян. У «Трактаті про дві Сарматії» (1517 р.) Матвій із Міхова зазначав, що в давнину гетами називали населення Європейської Сарматії, яка охоплювала ареал від Вісли до Дону.

У перших століттях н. е. слово «гети» частіше вживалося у формі «готи». У середньовіччі готами називали аріян (аріохрестиян), тобто слово «готи» позначало релігійну приналежність.  

З усього цього можна зробити висновок, що гети – це учасники воєнних союзів, створених для походів. Пізніша форма «готи» наголошує на тому, що це воєнно-релігійні союзи.

Отже, гети – учасники військових походів, а такі походи зазвичай були швидкими, енергійними, дужими. Натомість невійськові (торгові) походи були повільними – як у чумаків.

Усвідомлення етимології (істинного значення) слова «гети» однозначно приводить до правильного розуміння двох похідних слів:

гетьман – це зверхник, керівник гетів;

гетьманат – держава гетів, керована гетьманом.  

Нині українці ведуть війну за свою волю. Якщо різні групи українців об’єднаються у воєнний союз, скріплений спільною вірою, то вони стануть гетами і готами.

Image

Якщо гети оберуть кращого з-поміж себе, то він буде гетьманом.

Держава нових гетів на чолі з гетьманом буде гетьманатом.  

Хай Буде!

Додатково: Готи – засновники хрестиянської Європи