Інки танцюють гопак

Національний танець кечуа – індіанців інки з Перу  – точна копія гопака. Цей танок, який виконують перуанці, називається Танець з ножицями.  

Відео ділиться на 2 частини. Перша частина – це рухи з перуанського танцю ножиць (Danza de las Tijeras), ті які є і в нашому гопаку. Друга частина відео – з 5:26 хвилини – це ті рухи танцю ножиць, які відсутні у нашому гопаку, але стиль близький до гопака.

Порівняти з гопаком можна тут – в цьому відео 90% рухів гопака. 

Якщо поєднати наш і перуанський танець – відтворимо той гопак, який був у наших предків скіфів тисячі років тому.

Танець ножиць відомий ще з доколумбової епохи. Вперше танець ножиць з’явився в портовому місті Аякучо, його передали людям жерці. Так само і в нас гопак пішов від жерців, які врятувалися на Хортиці від християнізації.

Танцюристів танцю ножиць переслідували інквізитори, тому що вважали що без звязку з нечистою силою неможливо виконувати такі рухи і не напоротись на ножиці. Тому, очевидно, танець набув комічного характеру, щоб не так сильно переслідували.

Наш гопак теж зазнав переслідувань. За часів Російської імперії знищували все, що було пов’язане з козацтвом після знищення останньої Січі. Гопак 300 років вироджувався – втрачались бойові рухи.

За часів радянського союзу козацтво остаточно заборонили і гопак ніхто не танцював, крім кількох танцювальних колективів. Танець став завченим – танцюристи танцюють його лише під одну мелодію, не вміють імпровізувати.

Натомість танець ножиць живий – кожен танцюрист танцює його по-своєму. Існують 4 різні стилі цього танцю. Як бачите танець ножиць збирає цілі фестивалі. Діти вчаться танцювати його ще змалечку. Він визнаний Юнеско нематериіальним надбанням людства. А наш гопак чомусь не визнаний Юнеско, хоча має більше акробатичних рухів. Мабуть, так наші культурні діячі домагалися визнання…

В чому перевага танцю ножиць перед гопаком? А в тому, що в танці ножиць танцюрист може упасти з будь-якого положення і моментально піднятися з будь-якого положення. В нас у гопаку всього 2 способи щоб піднятися з лежачого положення. Тобто, це більше танець для захисту: якщо воїн упав, то щоб його не вбили він повинен або відскакувати в сторону від ударів, або різко піднятися.

Але, як бачите, є в танці ножиць і бойові удари. А наш гопак більше іде як техніка для нападу. Тому варто поєднати ці два танці і створити третій танець – такий, як був у наших далеких предків – скіфів.

Нащадки скіфів з Афганстістану – пуштуни – теж танцюють деякі рухи гопака. 

Антична назва Афганістану – Сакастан (Країна саків–скіфів). 

Це відео про інків – доказ того, що хтось з наших предків плавав у Південну Америку. Доказом контакту перуанців з білими людьми є той факт, що імперією інків керували білі люди – династія інків з 1200 білих людей. Решта населення країни належали до індіанської раси – народ кечуа. 

Останній білий інка в кокошнику

Верховний інка з сокирою - такою ж, як у скіфів, у гуцулів. На голові у інки 3 пера (у наших гетьманів було 2 пера), на троні інки 2 наших символи (ромб, поділений на 4 частини – це символ поля, який у нас зображують і на вишиванках і на писанках, а концентричний ромб – то символ божого ока – на гуцульських килимах).

Скіфська сокира – сагаріс така як у інків

Гуцульські сокири – бартки – такі як у інків

Гуцульські сокири – бартки – такі як у інків

Зображення тризуба в пустелі в Перу

Перуанський кокошник

Кокошник жерця інків

Скіфські кокошники

Український весільний кокошник гуцулів, буковинців і покутян