Після бурхливих Київських подій вперше виїхала з Києва. Та й не сама, а з гуртом моїх любих мандрівників, з якими вже 5 років подорожуємо Україною. Для поїздки обрала Канів - адже щойно українці відзначили 200-річний ювілей Тараса Шевченка.
А Канів - це саме те місце, де Шевченковий дух над Дніпром на кручі можна відчути якнайкраще. Ми давно збиралися відвідати відреставрований музей Шевченка, який закрили ще 2003 року, і історія реставрації якого претендує на серйозне антикорупційне розслідування.
У своїй минулорічній замітці "Музей Шевченка в Каневі після реконструкції кардинально змінився" я дала посилання на статтю Назарія Вівчарика"Помаранчеві не спромоглися, а біло-блакитні перестаралися? Як у Каневі скандальний музей відкривали" у черкаському виданні "Прочерк". Автор пише про суцільнерозчарування новою експозицією музею і дає цікавий репортаж з його урочистого відкриття.
Як повідомляє офіційний сайт Шевченківського національного заповідника, експозиція музею відповідає виклику часу і заявляє про власну особливу позицію в соціокультурному середовищі. Там є аудіо-візуальні програми, інтерактивні мультимедійні пристрої. Світ символів і традицій українців розкривають предмети інсталяцій: камінь наріжний, китайка, слово Шевченка на вічному небі.
Ремонт в будівлі музею справді зроблено гарно і сучасно, навіть вхідні двері сенсорні - самі перед тобою відкриваються! Але будівля музею з його чорною кам'яною підлогою більше нагадує не музей, а вокзал чи якийсь торгово-розважальний центр. Немає в ньому затишку і "музейності". Це добре, що в ньому є простір, бо саме простору завжди бракує музеям, але тут саме цей простір з кам'яною підлогою, як не дивно, створює це відчуття, коли почуваєшся незатишно. Цей простір також підкреслює, як мало експонатів залишилося у музеї. Обізнані люди кажуть, що виставлено всього 5% того, що тут було раніше.
"Приміщення музею Шевченка було збудоване ще в 1935–1937 роках за проектом Василя Кричевського. Музейна колекція Заповідника налічує понад 20 тисяч унікальних пам'яток, окрасою яких є меморіальні речі та офорти Тараса Шевченка, рідкісні видання його творів, високохудожні твори українських та зарубіжних митців, шедеври народної художньої творчості, цінні архівні документи, фото- і кіноматеріали, аудіо- та відеозаписи знаменитих бандуристів і кобзарів", - йдеться на офіційному сайті. Але те, що написано, не цілком відповідає дійсності. Також, як на мене, не співмірна й сума ремонтних та реставраційних робіт, на які уряд спрямував 27,2 млн. Але розкрадання бюджетних грошей - це вже зовсім інша історія.
Фоторепортаж з музею:
Експонати розміщені в скляних боксах. Щоб подивитися, треба присідати, бо нижній експонат знаходиться майже на рівні з підлогою.
Екскурсійна програма передбачала відвідання хати Івана Ядловського, який понад 50 років доглядав за могилою Тараса Шевченка. Його хата стала першим народним музеєм.
Радіймо, друзі! Ми продовжуємо успішні дослідження Доброї Новини та Великого Переходу, а також розвиток відповідного софту. Нарешті розпочали перехід НО з застарілої платформи Drupal-7 на сучасну...
Канів. Музей Шевченка (фоторепортаж)
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Після бурхливих Київських подій вперше виїхала з Києва. Та й не сама, а з гуртом моїх любих мандрівників, з якими вже 5 років подорожуємо Україною. Для поїздки обрала Канів - адже щойно українці відзначили 200-річний ювілей Тараса Шевченка.
muzeyshevchenka.jpg
А Канів - це саме те місце, де Шевченковий дух над Дніпром на кручі можна відчути якнайкраще. Ми давно збиралися відвідати відреставрований музей Шевченка, який закрили ще 2003 року, і історія реставрації якого претендує на серйозне антикорупційне розслідування.
У своїй минулорічній замітці "Музей Шевченка в Каневі після реконструкції кардинально змінився" я дала посилання на статтю Назарія Вівчарика "Помаранчеві не спромоглися, а біло-блакитні перестаралися? Як у Каневі скандальний музей відкривали" у черкаському виданні "Прочерк". Автор пише про суцільне розчарування новою експозицією музею і дає цікавий репортаж з його урочистого відкриття.
Як повідомляє офіційний сайт Шевченківського національного заповідника, експозиція музею відповідає виклику часу і заявляє про власну особливу позицію в соціокультурному середовищі. Там є аудіо-візуальні програми, інтерактивні мультимедійні пристрої. Світ символів і традицій українців розкривають предмети інсталяцій: камінь наріжний, китайка, слово Шевченка на вічному небі.
Ремонт в будівлі музею справді зроблено гарно і сучасно, навіть вхідні двері сенсорні - самі перед тобою відкриваються! Але будівля музею з його чорною кам'яною підлогою більше нагадує не музей, а вокзал чи якийсь торгово-розважальний центр. Немає в ньому затишку і "музейності". Це добре, що в ньому є простір, бо саме простору завжди бракує музеям, але тут саме цей простір з кам'яною підлогою, як не дивно, створює це відчуття, коли почуваєшся незатишно. Цей простір також підкреслює, як мало експонатів залишилося у музеї. Обізнані люди кажуть, що виставлено всього 5% того, що тут було раніше.
"Приміщення музею Шевченка було збудоване ще в 1935–1937 роках за проектом Василя Кричевського. Музейна колекція Заповідника налічує понад 20 тисяч унікальних пам'яток, окрасою яких є меморіальні речі та офорти Тараса Шевченка, рідкісні видання його творів, високохудожні твори українських та зарубіжних митців, шедеври народної художньої творчості, цінні архівні документи, фото- і кіноматеріали, аудіо- та відеозаписи знаменитих бандуристів і кобзарів", - йдеться на офіційному сайті. Але те, що написано, не цілком відповідає дійсності. Також, як на мене, не співмірна й сума ремонтних та реставраційних робіт, на які уряд спрямував 27,2 млн. Але розкрадання бюджетних грошей - це вже зовсім інша історія.
Фоторепортаж з музею:
Експонати розміщені в скляних боксах. Щоб подивитися, треба присідати, бо нижній експонат знаходиться майже на рівні з підлогою.
Екскурсійна програма передбачала відвідання хати Івана Ядловського, який понад 50 років доглядав за могилою Тараса Шевченка. Його хата стала першим народним музеєм.
Зверніть увагу
Прошу активніше підтримати розвиток Народного Оглядача – перехід на Drupal-10 та систему самоорганізації «Демоси»