Керівників Facebook, Google та інших інтернет-монополістів можуть викликати на слухання в Конгрес США
Керівників Facebook, Google та інших інтернет-монополістів можуть викликати на слухання в Конгрес США
Ініціатором листів стала громадська організація «Demand Progress», що бореться проти цензури в інтернеті. Серед організацій-підписантів – правозахисні групи, альянси малого бізнесу, профспілки.
У листах вказується, що «ці корпорації мають надзвичайну владу над нашими громадами, комерцією та комунікаціями – владу, яка продовжує зростати в умовах пандемії».
Також зазначається, що даному складу Палати Представників залишилося працювати лише півроку, тому закликають їх прискорити роботу з боротьби проти цензури. Бо якщо представники інтернет-гігантів будуть ігнорувати слухання, це буде де-факто їхньою перемогою над свободою слова і свободою бізнесу.
Якщо Конгрес не проведе відповідних слухань і не буде мати всебічного уявлення про роботу інтернет-гігантів, то відповідно не зможе адекватно законодавчо регулювати діяльність подібних компаній, захищаючи інтереси американських громадян і американського бізнесу.
На думку Давида Сегала (David Segal), виконавчого директора Demand Progress, ці інтернет-гіганти «жодним чином не погодилися давати добровільні свідчення», тому Конгресу варто бути більш наполегливим, навіть до застосування судової сили.
Водночас є інформація, що Facebook, Google та Amazon неофіційно домовились дозволити своїм керівникам свідчити у Конгресі за певних умов. Apple поки що не погодилась відправити на слухання свого керівника. Натомість зараз Apple фігурує у двох антимонопольних розслідуваннях в Європі.
Взагалі, юридичний комітет Палати Представників формально вже протягом року веде розслідування з приводу «монопольних проблем» та цензури у галузі великих технологій. Проте підписанти листів вважають, що справа буксує, а на їхню думку інтернет-гіганти мають нести юридичну відповідальність.
Цікаво, що Demand Progress – організація про-демократівська. У них на сайті багато матеріалів на підтримку дій Демократичної партії та проти Республіканської. Сам Давид Сегал кілька років тому обирався до палати представників Род-Айленду саме від Демократичної партії. І листи спрямовані саме до Палати Представників, де більшість мають демократи.
З якого це дива? Адже підписанти самі в цих листах стверджують, що Юридичний комітет Палати Представників вже рік тупцює на місці, і прохають його терміново, за півроку – до закінчення терміну повноважень – «зробити хоч щось».
Підозрюю, що «каталізатором» цих дій стали події в Адміністрації Президента США та Юридичному комітеті Сенату, де правлять республіканці. Нагадаю, 28 травня Президент Трамп підписав указ про запобігання цензурі в інтернеті, де дав доручення Генеральному Прокурору створити спеціальну юридичну групу, яка підготує пропозиції для внесення у законодавство уточнень, які дозволять запобігати онлайн цензурі з боку інтернет-монополістів. А 17 червня група сенаторів-республіканців представила законопроект, спрямований на боротьбу проти упереджень з боку інтернет-гігантів.
Тобто, поки конгресмени-демократи протягом року імітували діяльність із запобігання цензурі в інтернеті, сенатори-республіканці почали реально діяти.
Тож ці листи до Палати Представників можна трактувати зокрема як спробу «перехопити ініціативу» і повернути тему в руки демократів. Хоча переважна більшість підписантів все ж такі не звертає увагу на ці міжпартійні підкилимні ігри, а реально прагне, щоб законодавці – і демократи, і республіканці – нарешті «притиснули хвоста» великим монополістам.
Монопольне становище інтернет-гігантів в умовах ультраіндустріального розвитку – це прямий шлях до цифрового концтабору. Тому боротьба проти інтернет-цензури має бути системною та потужною.