Соціологічні опитування в США не дають адекватної картини: люди бояться говорити правду через лівацький терор

У тоталітарних режимах проведення соцопитування стикається з великими труднощами, тому що респонденти не відповідають чесно на поставлені питання, а просто кажуть «те, що положено». Ті, хто жив у часи «розвиненого соціалізму» пам’ятають, як на політінформаціях, профспілкових зборах та різних офіційних заходах люди говорили одне, а думали зовсім інше. І не можна було говорити те, що насправді думаєш, якимось незнайомим людям, бо то могли бути спеціальні «провокатори», котрі шукали «незадоволених». Здавалось би ті часи давно минули.

Аж ні! Тепер ми раптом спостерігаємо подібну картину в США! Через поляризацію політичного протистояння в країні розвиненої демократії склалась дивна атмосфера, коли чимало людей реально побоюються відкрито говорити, кого саме вони підтримують на виборах.

Я вже писав про опитування аналітичного центру Democracy Institute, проведеного 1-3 липня 2020 року. Там окрім питання «за кого збираєтеся голосувати» була ще низка «супутніх» запитань, які непрямим чином дозволяли авторам опитування оцінити адекватність відповідей. Серед іншого там було і таке питання:

Чи комфортно ви себе почуваєте, якщо ваші родичі, друзі та колеги знають, за кого ви збираєтесь голосувати?

•     Ті, хто голосуватиме за Трампа: «Так» - 29 %
•     Ті, хто голосуватиме за Байдена: «Так» - 82 %

Тобто, серед тих, хто зізнався соціологам, що збирається голосувати за Трампа, 71% не хочуть, щоб про це знали родичі, друзі, колеги. Тоді одразу постає питання: а якщо так багато людей побоюються признатись у своїй прихильності до Трампа, то скільки з опитуваних не признались в цьому незнайомому соціологові з листом опитування?

В інтернеті були повідомлення, що останнім часом чимало людей відмовляються відповідати на телефонні опитування, бо було кілька випадків, коли агресивні прихильники однієї партії під виглядом соцопитування по телефону «вираховували» прихильників іншої партії – а потім робили їм різні пакості. Від пошкодженого автомобіля та підпаленого будинку до банального побиття.

Якщо раніше на різних фірмах звертали увагу лише на ділові якості працівників і не звертали увагу на те, за яку партію голосуєш – то тепер через поляризацію політичного життя трапляються потужні конфлікти на роботі, а роботодавці женуть з роботи одну із сторін (коли вимушено, щоб не було конфліктів, а коли просто тому, що самі підтримують іншу партію).

Цього року навіть екзіт-поли в день виборів не дадуть адекватної картини. Вважається, що прихильники Трампа в більшості своєї голосуватимуть на виборчих дільницях, а прихильники Байдена – поштою. Сьогодні, менш ніж за пару тижнів до виборів, вже проголосувало поштою понад 35 мільйонів чоловік, а до дня виборів таких може бути вже до 50 мільйонів. Це чверть виборців! Тому й опитування на виборчих дільницях у день голосування може дати абсолютно спотворену картину. Принаймні на цьому наполягають демократи і вимагають від Байдена «за жодних умов не визнавати перемогу Трампа».

Сьогодні соціологічні опитування дають перемогу Джо Байдену. Але те, що соціологічні опитування не дають адекватної картини, свідчить низка фактів, які ніяк не вписуються у картину, представлену соціологами.

На Youtube-канал Дональда Трампа підписано на сьогодні 1,49 млн. користувачів.  При тому його відео збирають лайків/дизлайків в середньому 90/10. Тільки в одному іспаномовному відео, де латинос агітують за Трампа, співвідношення лайків/дизлайків було 75/25. На Youtube-канал Джо Байдена підписано 366 тисячі користувачів. В чотири рази менше, ніж у Трампа. Якщо будете дивитись співвідношення лайків/дизлайків, то в байденівських роликах це в середньому 60/40.

То як це розуміти? Прихильники Трампа сидять в інтернеті і активно лайкають його відео і дизлайкають байденівські? А прихильники Байдена в інтернет майже не заходять? Щось дуже сумнівно…

Twitter Дональда Трампа має 87,3 мільйони читачів. Twitter Джо Байдена – 11,3 мільйони читачів. Майже у вісім разів менше. Мова йде про особистий Twitter Трампа, бо у нього є ще офіційний аккаунт Президента, котрий має 31,9 мільйонів читачів.

Instagram Дональда Трампа має 22,8 мільйоні читачів. Instagram Джо Байдена тільки 5,1 мільйони читачів. У 4,5 рази менше, ніж у Трампа.

У фейсбуці за сторінкою кандидата в Президенти США Дональда Трампа стежать понад 32 млн. користувачів. За сторінкою Джо Байдена – 3,6 млн. Майже в 10 разів менше.

Якійсь дуже дивні числа. Тобто я маю повірити, що реднеки, які нібито підтримують Трампа, після важкого робочого дня приходять додому і починають масово повзати  по інтернету, дивитись відео Трампа, лайкати його пости і дізлайкати Байдена. А офісний планктон, студенти і професори, які підтримують Байдена, - в інтернет майже не заходять, і їх взагалі не цікавить, що сказав/зробив їх кумир? І при тому Байден більш популярний, ніж Трамп? Важко в це повірити, тут щось не так.

Я не думаю, щоб серйозні соціологічні фірми підтасовували результати соцопитувань. Репутація здобувається довго, а втратити її через хоча б одну підтасовку аж ніяк ніхто не хоче.

Скоріше маємо справу з іншим феноменом: ті, кого опитують, масово або відмовляються відповідати, або відверто брешуть.

Свого часу американські соціологи розробили дуже потужний інструментарій для соціологічних опитувань. Вони навчились точно формулювати питання, щоб уникнути двозначності, навчились точно прораховувати фокус-групи і чітко оцінювати пріоритети кожної з груп, завдяки чому можна було по виборці лише у 1-2 тисячі чоловік доволі точно прорахувати загальні настрої американського суспільства. Сьогодні про це можна забути. З цієї тисячі чоловік третина або відмовиться відповідати, або збреше. А можливо, таких буде й більше третини опитуваних.

Тому сьогодні перед американською соціологією стоїть непросте завданні: навчитись прораховувати суспільні настрої не через прямі соціологічні опитуванні, а через якійсь непрямі питання та нібито сторонні індикатори.