Клятва вірності американському прапору і ритуальний салют Белламі

Клятва вірності американському прапору була написана в 1892 році до 400-річчя відкриття Америки. Вперше виголошена школярами в державних школах на ювілейних урочистостях у День Колумба в жовтні 1892 р. під час церемонії підняття державного прапора.

Перший текст мав вигляд:
«Я клянусь у вірності моєму прапору і республіці, яку він символізує: єдиної неподільної нації зі свободою і справедливістю для всіх».

Хоча клятва була опублікована без підпису і авторським правом не захищена, автором тексту клятви був голова Національного комітету, який планував ювілейні торжества, Френсіс Белламі. Він працював в журналі для молоді, де і був надрукований текст клятви з описом супроводжуючого жесту:

«За сигналом керівника учні шикуються в шеренги, руки з боків внизу, рівняння на прапор. За другим сигналом кожен учень віддає честь у військовому вітанні – права рука піднімається долонею вниз до лінії лоба і торкається його. Стоячи таким чином, всі повільно повторюють разом: «Я клянуся у вірності моєму прапору і республіці, яку він символізує: єдиної неподільної нації зі свободою і справедливістю для всіх». При словах «моєму прапору» права рука витончено піднімається долонею вгору, в сторону прапора, і залишається в цьому жесті до кінця клятви, після чого всі відразу ж опускають руки з боків вниз» [1].

Автором жесту був Джеймс Апхем, який працював у видавництві, який випускав цей журнал [2]. Ритуал клятви стали називати салют Белламі.

У 1923 р. нечітке вираження «мій прапор» було замінено на більш певне: «прапор Сполучених Штатів», так як для людей, які прибували – іммігрантів – воно набувало двозначного значення і могло означати прапор тієї країни, звідки вони приїхали. У 1924 році ця фраза була ще більш уточнена: «прапор Сполучених Штатів Америки».

22 червня 1942 р. клятва отримала офіційне визнання Конгресу і була включена до Кодексу про прапор США, клятву прапору стали вимовляти поклавши праву руку долонею на серці.

Стаття 7 «Кодексу про прапор США» свідчить, що чоловіки в цивільному одязі повинні знімати головний убір правою рукою і тримати його біля лівого плеча так, щоб права рука лежала на серці. Люди у військовій формі повинні стояти по стійці смирно, обличчям до прапору, віддаючи йому військовий салют.

«Кодекс про Прапор» свідчить, що будь-які зміни в тексті клятви повинні вноситися за згодою президента.

У 1945 р. клятва отримала свою офіційну назву: «Клятва вірності прапору».

У 1954 р. в текст клятви була внесена остання зміна: після слів «одна нація» за прийнятим Конгресом законом були додані слова «під Богом».

У 2002 р. Апеляційний суд дев'ятого округу США виніс рішення про неконституційність тексту клятви на підставі того, що згадка Бога порушує один з пунктів Першої поправки до Конституції США, що забороняє Конгресу видавати закони, які встановлюють державну релігію.

У 2004 р. Верховний Суд США скасував це рішення з процесуальних мотивів без розгляду конституційності тексту клятви.

Зараз «Клятва вірності прапору» виглядає наступним чином:

«Я клянусь в вірності прапору Сполучених Штатів Америки і республіці, яку він символізує, однієї нації під Богом, неподільної, зі свободою і справедливістю для всіх».

(I pledge allegiance to the flag of the United States of America and to the Republic for which it stands, one Nation under God, indivisible, with liberty and justice for all.)

Посилання:

1 The Youth’s Companion, 65 (1892): 446–447.

2 The Youth’s Companion.

Світлини ритуалу "Клятва вірності американському прапору" 1907 - 1989 рр.:

Уніформа деяких підрозділів американської армії з шевроном "свастика" до 1940 року...

Плакат...